Як перестати весь час мерзнути й погода тут ні до чого
Постійне відчуття холоду часто не має прямого зв’язку з температурою повітря. Чутливість до холоду формується індивідуально й залежить від фізіологічних особливостей організму. Чому одні люди мерзнуть навіть у теплі — та як тіло може навчитися краще зберігати тепло.
Відчуття тепла й холоду є суб’єктивним. Це добре знайоме явище для тих, хто працює в офісі: частина людей постійно мерзне, тоді як інші відчувають спеку за однакових умов. Температурне сприйняття залежить не лише від довкілля, а й від низки внутрішніх факторів. За словами професорки фізіології та керівниці Інституту фізіології Університетської клініки Бонна Ілони Ґрунвальд-Кадов, індивідуальна чутливість до холоду є результатом взаємодії складу тіла, обміну речовин, гормонального фону, кровообігу та рівня звикання.
Чому деякі організми швидше втрачають тепло
Люди з меншою кількістю підшкірного жиру або зниженою м’язовою масою втрачають тепло швидше. М’язи постійно виробляють тепло, тому за більшої м’язової маси охолодження відбувається повільніше. Важливу роль відіграє і базовий метаболізм: низький рівень обміну речовин означає менше внутрішнього тепловиділення.
Гормони також впливають на температурне відчуття. Естроген регулює ширину судин, впливаючи на кровопостачання шкіри. Через це руки й ноги можуть швидко холонути, навіть якщо температура тіла залишається стабільною.
Ще один чинник — бурий жир. У немовлят і тварин його значно більше, тоді як у дорослих — обмежена кількість. Активність бурого жиру істотно різниться між людьми, що пояснює різну здатність організму виробляти тепло.
Коли мерзлякуватість не пов’язана з холодом
Відчуття холоду може виникати навіть за комфортної температури. Одна з причин — знижений артеріальний тиск, який погіршує кровообіг у шкірі. Фізична активність допомагає покращити ситуацію, так само як і достатнє надходження енергії. За дефіциту калорій — під час дієт, голодування або при низькому рівні цукру в крові — організм зменшує тепло вироблення. Хоча базовий обмін речовин забезпечує мінімальне тепло навіть у стані спокою, за нестачі енергії цей процес сповільнюється. М’язи в цьому контексті відіграють ключову роль, адже вони є природними "тепловими станціям"" організму.
Недосипання та хронічний стрес також можуть посилювати мерзлякуватість, спричиняючи звуження судин. Додатковими факторами є гормональні коливання, тривале сидіння та інфекції. Навіть до появи підвищеної температури імунна відповідь часто супроводжується ознобом.
Гормони як приховані регулятори температури
Гормональний фон істотно впливає на теплообмін. Естроген сприяє звуженню судин, тому в певні фази циклу жінки можуть відчувати холод сильніше. Прогестерон, навпаки, дещо підвищує базову температуру тіла. Інші гормони також виконують регуляторну функцію. Гормони щитоподібної залози визначають, скільки енергії організм витрачає у стані спокою, а отже — скільки тепла виробляє. Мелатонін увечері знижує температуру тіла, тому перед сном відчуття холоду посилюється. Стресові гормони спричиняють звуження судин і підвищують чутливість до холоду.
У періоди вагітності або менопаузи терморегуляція змінюється особливо активно й внутрішня "система опалення" працює нестабільно, переходячи від надлишкового тепла до відчуття холоду.
Роль нервової системи у сприйнятті холоду
Нервова система визначає, як і коли організм реагує на холод. У шкірі розташовані спеціалізовані температурні рецептори, які у деяких людей активуються раніше або інтенсивніше. Остаточна оцінка сигналу відбувається в гіпоталамусі — зоні мозку, що відповідає за терморегуляцію. За підвищеної чутливості цієї ділянки навіть незначне зниження температури сприймається як загроза та запускає реакції на кшталт звуження судин, тремтіння або потреби в додатковому одязі. Саме тому деякі люди мерзнуть хронічно, не маючи жодних медичних порушень. Це не захворювання, а нейробіологічна особливість.
Як тренувати терморегуляцію
Організм здатен навчитися краще зберігати тепло. Регулярний контакт із холодом (наприклад, заняття спортом на відкритому повітрі або холодний душ) може покращити терморегуляцію та стимулювати ефективніше тепло вироблення. Повноцінне харчування з достатньою кількістю калорій і білка забезпечує енергію, необхідну для підтримання тепла. Теплі напої додатково сприяють відчуттю комфорту. Тренування терморегуляції впливає на гіпоталамус, знижуючи його реактивність до незначних температурних коливань. Підтримка гнучкості судин за допомогою йоги, дихальних практик, розтяжки або контрастного душу покращує кровообіг у кінцівках. Повноцінний сон і зниження рівня стресу стабілізують роботу всієї системи терморегуляції.
За матеріалом: Vogue.de
