Красиво до страху: що може піти не так з б'юті-маніпуляціями
Зробити корекцію зовнішності і зберегти при цьому обличчя – завдання нелегке. Що важливо знати, якщо ви наважуєтесь на зміни, – в дослідженні vogue.ua.
Фото: архів VogueВаріант "щось пішло не так" – не рідкість, каже Тійна Орасмяе-Медер, лікар-дерматокосметолог, фахівець з розробки косметичних засобів, засновниця Meder Beauty Science. Скажімо, косметолог коригував носогубні складки, але не зумів ввести філер симетрично – і ось одна з них розгладилась, а друга складка перетворилася в валик. Або коригували губи – і по їх облямівці утворилися кульки-гранульоми. Несиметрична ліпосакція, запалення через грудні імплантати – все це часті випадки.
Чимало ускладнень дають і малоінвазивні процедури. Скажімо, ще кілька років тому контурну пластику робили не гіалуроновою кислотою, а сталим гелем. Результати були невідворотніми: видалити гель майже неможливо, навіть хірургічно. Нерідко бувають проблеми з нитковим ліфтингом: нитки контуруються, може розвинутися запалення, яке закінчується фіброзом – формуванням тонкого рубця по нитці.
"Цієї зими я каталася на лижах, – розповідає Тійна. – На підйомнику дівчата в кабінці обговорювали, що нитки взимку точно робити не можна: "Дивись, на горі у багатьох обличчя в червону смужку". Нитки на холоді помітно контуруються ще багато місяців після ліфтингу".
"У шкірі існують природні лінії натягу і якщо нитка їм не відповідає, легко отримати "ефект мопса" або "оборку" по краю обличчя – це нерідко трапляється, коли за справу беруться не хірурги, а не занадто досвідчені косметологи.
"Звичайно, в більшості випадків біда поправна, а тому головне – не намагатися вирішити першу проблему іншою операцією, каже Орасмяе-Медер, – інакше виникне ефект доміно". Ось типовий випадок: після ін'єкцій ботоксом поважчала область навколо очей. Пацієнтка турбується, і косметолог рекомендує мезотерапію, щоб створити дренаж і видалити надлишки жиру. Обличчя худне – і тепер не вистачає об'єму в вилицях. У них вводять філер – і виникає легка диспропорція. Щоб її врівноважити, пацієнтка доколює губи. Вони приваблюють занадто багато уваги до нижньої частини обличчя – і ось вже треба коригувати лінію підборіддя.
Бувають, однак, випадки, коли результат втручання спрогнозувати неможливо, і лікар тут абсолютно ні при чому: просто так склалися зірки. Але найчастіше причина невдачі – саме непрофесіоналізм. Тійна Орасмяе-Медер каже, що у досвідчених фахівців може бути мінімальний відсоток ускладнень, а ось у недосвідчених або безтурботних половина пацієнтів може постраждати від побічних ефектів і серйозних проблем. Перш за все, проблеми виникають там, де не дотримуються протоколу проведення процедури. І справа не лише в тому, що голка не потрапила в потрібне місце або лікар вийняв її занадто швидко, або ввів препарат різкими рухами. Перед будь-якою ін'єкцією хороший лікар повинен оглянути старі шрами пацієнтки, з'ясувати, наскільки ймовірним є утворення келоїдних рубців, і провести детальне опитування, яке займає не менше 30-45 хвилин. На консультації він повинен розрахувати дату так, щоб процедура не випала на період гормональної активності (місячні, годування грудьми, клімакс), інакше проводити її ризиковано, можуть бути ускладнення – гематоми або фіброз. Лікар зобов'язаний перевірити, чи немає у пацієнтки протипоказань до конкретної процедури. Наприклад, у ін'єкцій ботоксом і диспортом, які зараз прийнято вважати гігієнічною маніпуляцією, насправді довгий список обмежень. Орасмяе-Медер наводить статистику: у кожного п'ятого пацієнта є протипоказання в день уколу: менструація, набряклість, прийом ліків або БАДів. "Цілих 362 препарати взаємодіють з ботоксом, серед них – навіть вітамін Е і аспірин, – каже вона. – 28 з 362 взаємодіють так сильно, що ін'єкція взагалі втрачає сенс: вона або не діє, або від неї більше шкоди, ніж користі".
Будь-яка процедура для обличчя вимагає доброго здоров'я. Зокрема, здорових зубів: якщо з ними щось не так, в шкірі на підборідді і під носом виникають інфекції, які тільки і чекають приводу поширитися далі. А ось, наприклад, грибок загрожує алергічними реакціями. Навіть банальне недосипання може зіграти проти пацієнта: достатньо три дні поспіль не виспатися, як наднирники починають виділяти гормони стресу, через які загоєння триває значно довше, ніж зазвичай. Особлива увага потрібна в випадку, коли пацієнт страждає герпесом або хронічними захворюваннями шкіри.
Крім того, дуже важливо не перестаратися. Скажімо, короткозорій людині блокують периорбітальні м'язи, завдяки яким очі щурятся. "Пацієнт все одно знайде спосіб напружити очі так, щоб розглянути потрібне йому зображення, – говорить Орасмяе-Медер, – просто підключить інші м'язи. В результаті можуть виникнути так звані знаки ботоксу: поздовжні зморшки уздовж спинки носа або вертикальні зморшки під очима". Від гіперкорекції носо-слізних борозен можуть набрякати очі, а надто наповнені вилиці отримують набряклий вигляд. Гіалуронова кислота і сама повністю розсмокчеться згодом, але якщо не хочеться чекати, її достатньо нейтралізувати ферментом гіалуронідазою. Процедура недорога, але антидот теж небезпечний: це алерген, від якого обличчя може опухнути і почервоніти.
"Дуже важливо, аби лікар знав про те, які препарати приймає пацієнт, – пояснює Тійна. – Навіть прийом поширеного ібупрофену може частково нейтралізувати гіалуронідазу, а прийом деяких сечогінних або препаратів проти депресії може призвести до розвитку більш стійкого набряку. Крім того, гіалуронідаза може бути небезпечною для тих, хто раніше стикався з алергією на укус бджоли чи оси – швидше за все, у них буде алергія і на гіалуронідазу. Якщо лікар не питає про бджолині укуси – задумайтеся".
Підступна зона – носогубні складки: їх потрібно заповнювати філерами максимально обережно. "Ще кілька років тому ніхто не замислювався про те, що потрібно вирішувати не локальну проблему, – каже Ольга Антонюк, лікар-дерматокосметолог, – а оцінювати обличчя загалом. Наприклад, якщо щічні жирові пакети опускаються вниз, то філер в носогубній області тільки погіршить ситуацію. Особливо, якщо використовують важкий препарат". Тому сьогодні лікарі взагалі намагаються не вводити великі об'єми філерів.
Орасмяе-Медер стверджує, що немає сенсу коригувати анатомічні складки, пов'язані з особливостями прикусу, або ті, які виникають при усмішці. До тих пір, поки в спокійному стані складки немає, можна обмежитися стимуляцією – мікрострумами або масажем, а препарати колоти не варто. "Не треба робити ніяких ін'єкцій для профілактики: вирішувати проблеми варто в міру їх зростання, – акцентує Тійна. – Хороша профілактика – це правильні та якісні засоби для догляду, фізична активність, гарне харчування і контроль стресу".
З цим важко змиритися тим, хто постійно коригує зовнішність у гонитві за вигаданим ідеалом. Це можна назвати Instagram-ефектом: люди створюють навколо себе ретельно зрежисовану реальність. Судячи з фото, у них завжди укладене волосся і зроблений макіяж, погода гарна, їжа смачна і малюнки на пінці в лате – красиві. Але театральні трюки не потрібні в реальному житті.
Проте попит на збільшені вилиці і нарощене волосся – стабільний. Тійна Орасмяе-Медер називає це надлишковою тягою до прекрасного. І каже, що нерідко вона трапляється не лише у пацієнта, але і у лікаря. Яскравим прикладом можна було назвати доктора Брандта, людину з обличчям без ознак віку і статі, в числі постійних клієнток якого була Мадонна (але, на жаль, Брандт спочив навіки – наклав на себе руки 2015 року).
Не так давно на конгресі з контурної пластики лектор, лікар-косметолог, говорила, якою небезпечною є надмірна корекція. "Якщо занадто "заколоти" носогубні складки, обличчя стане одутлим і набуде мавпячого виразу", – застерігала косметолог. І все б гаразд, якби сама вона при цьому не була заколотою філерами і не нагадувала опухлого потопельника.
Будь-яке спотворення пропорцій обличчя або тіла, чи то гіпертрофовані губи, чи крихітний ніс, може викликати у оточення найрізноманітніші емоції – від здивування до жаху. Але часто ці зміни і є тим результатом, до якого людина прагнула, і обличчя з новими пропорціями здається їй гарним. "Це дисморфофобічний стан, який важливо діагностувати, і який нерідко трапляється в психіатричній практиці: в дзеркалі людині показують зовсім не те, що є насправді", – каже Орасмяе-Медер. Але одна справа, коли дисморфофобією страждає пацієнт, а інша – коли вона спостерігається у лікаря. "В естетичній медицині немає відбору на психічну адекватність, – жартує Тійна. – Тому краще вибирати лікаря, на якого самому не страшно бути схожим".
