Як знизити стрес за допомогою самогіпнозу
Безплатна, ефективна, доступна будь-де й будь-коли техніка сьогодні є гарною альтернативою медитації чи афірмаціям. Ця практика допомагає знизити рівень тривожності, підвищити концентрацію, сформувати здорові звички й загалом почуватися більш врівноваженою версією себе.
Що таке самогіпноз?
Самогіпноз — це самостійна практика, що базується на принципах гіпнотерапії. Вона передбачає занурення у стан глибокого розслаблення та фокусованої уваги, під час якого людина більш сприйнятлива до позитивних установок. Усе це — без жодного маятника, гіпнотизера чи контролю над свідомістю. За словами нейронауковиці Анн-Софі Флюрі, йдеться про "спрямовану концентрацію, яка допомагає змінювати мислення, емоції та поведінкові реакції". Головна відмінність самогіпнозу від класичної гіпнотерапії у тому, хто саме веде процес: якщо в першому випадку людина працює самостійно, часто за допомогою попередньо записаних сесій, то в другому — під наглядом терапевта.
Який вигляд має сесія самогіпнозу?
Більшість сесій починається з так званої індукції — етапу, під час якого тіло й розум входять у стан розслаблення. Це можуть бути дихальні вправи або візуалізація, наприклад: можна уявити себе на верхівці сходів, ліфта або ескалатора, що спускається у "безпечне місце". Далі проговорюються афірмації або запитання, які допомагають сформувати нову внутрішню установку. У сесіях, орієнтованих на образ "майбутнього себе", це можуть бути запитання на кшталт: "Які внутрішні сили є у цієї версії тебе?" або "Які думки характерні для впевненої у собі майбутньої тебе?". У стані спокою ці установки не викликають опору або скепсису, як це іноді буває з афірмаціями в повсякденному житті. Натомість вони м’яко інтегруються у підсвідомість, формуючи нові нейронні зв’язки.
Коли і як часто практикувати?
За словами медичного директора швейцарської клініки Les Alpes Рендольфа Вілліса, самогіпноз варто практикувати хоча б раз на день. Це може бути одна тривала ранкова сесія (наприклад, 30 хвилин) або кілька коротких протягом дня. Це допоможе підвищити рівень енергії та знизити стрес. У ситуаціях, що викликають страх чи тривогу, техніка також може допомогти впоратися із реакцією організму.
Анн-Софі Флюрі радить більш гнучкий підхід: сесії тривалістю 10–20 хвилин, три-п’ять разів на тиждень. За її словами, цей "ментальний аналог силових тренувань" допомагає поступово, але стабільно покращувати психоемоційний стан.
Чому це може бути ефективніше за медитацію?
Попри схожість із медитацією, самогіпноз діє по-іншому: він не лише заспокоює, а й м’яко програмує мозок на нові установки. Багато хто зазначає, що під час спроб медитувати виникає ще більше тривоги або труднощів із концентрацією. У випадку з самогіпнозом цього не відбувається. Психіка сприймає інформацію навіть тоді, коли свідомість трохи "відключається".
Як обрати застосунок для практики?
Серед найпопулярніших застосунків для самогіпнозу — Doddle, створений гіпнотизеркою Емілі Лайєс, та Grace від гіпнотерапевтки Грейс Сміт. Перший має сесії на будь-який випадок: покращення сну, зниження стресу, підвищення мотивації, формування звичок тощо. Другий — більш нішевий, з фокусом на темах, батьківства, ПМС або синдрому подразненого кишківника.
Чи працює це насправді?
Так, але є нюанси. Самогіпноз — не чарівна пігулка. Він не дає миттєвих результатів і вимагає регулярності. Без чітких намірів і правильно сформульованих установок є ризик закріпити непотрібні або навіть шкідливі шаблони мислення. Тож на початку практики варто звернутися до спеціаліста або обрати надійний застосунок, що базується на науково підтверджених методах. Якщо ж займатися цим свідомо й регулярно, самогіпноз може стати простим і доступним інструментом для того, щоб стати менш тривожною, більш сфокусованою й ментально стійкою версією себе.
За матеріалами: Vogue.it
