Супермама: 52-річна Наомі Кемпбелл – про власні принципи материнства
Працюючи супермоделлю, Наомі Кемпбелл створювала власні правила. Тепер, ставши матір’ ю, вона має намір робити те саме. В який спосіб? Про це вона розповіла Сарі Гарріс.
Наомі запізнюється на тридцять чотири дні, дві години та 15 хвилин, – саме стільки часу минуло від запропонованої дати зустрічі до моменту, коли це нарешті відбулося. Слово "зустріч" теж не варто розуміти дослівно. Вона летить до Лондона з Катару – і це єдиний вільний час, який Кемпбелл знаходить у своєму насиченому на події графіку, – тож у цьому інтерв’ю ми покладаємося тільки на силу Wi-Fi, яка, на жаль, не витягує відеодзвінка. Але завдяки зніманню Стівена Мейзела докладний опис зовнішності Наомі втрачає сенс. Просто знайте – вона абсолютно потойбічне створіння, з бездоганною шкірою, приголомшливим блискучим волоссям і неймовірним відточеним тілом. Богиня, попри свої 52.
А от що не губиться на висоті 10 000 метрів над рівнем моря, так це жвавість новоспеченої матусі, коли йдеться про її маленьку донечку, яка зараз з нею і поводиться на диво чемно впродовж усієї нашої розмови. "Мені пощастило, що моє маля любить подорожувати, так само як і я, та не скиглить ані під час зльоту, ані під час приземлення, – каже Наомі. – Вона хороша дівчинка: добре спить, майже ніколи не плаче й дуже пильна для свого віку". Зразкова дитина супермоделі.
У травні 2021 року Кемпбелл оголосила про те, що стала матір’ю, – виклала в Instagram світлину крихітних ніжок свого первістка на долонях з ідеальним манікюром. Про подробиці появи на світ маляти супермодель не повідомляла, а коли я її запитали, чи не хоче вона розповісти більше, Наомі запевнила: "Її не вдочерили – це моя дитина".
Деталі Кемпбелл зберігає для майбутньої книжки, над якою ще тільки планує працювати. Також вона вирішила не розголошувати ім’я маляти. Насправді дуже мало людей знали про те, що вона планує материнство: "Я можу на пальцях однієї руки порахувати кількість тих, хто знав, що я збираюся стати матір’ю, – зізнається вона. – Але дитина – найбільше благословення, яке я коли-небудь могла собі уявити. І це найкраще, що могло зі мною трапитися".
Нещодавно ця маленька крихітка щастя вперше з’явилася у Vogue – й відразу на обкладинці, де має на диво невимушений вигляд. "Вона любить світло. Вона цікава. Вона дивилася на всіх довгим поглядом у живі очі. Вона все це приймала". Дивно, як Наомі переживала на зніманні з Майзелем, одним з її найближчих друзів і колег, якого знає з 16 років. "Я завжди нервуюся й мовчу, коли працюю зі Стівеном: зосереджуюся на тому, щоб перетворитися в когось іншого, когось нового в його очах, вловити напрям його думок та втілити ідею на сто відсотків". Їхня дружба триває вже 36 років. Вони познайомилися в грудні 1986 року в Нью-Йорку. "Я ввійшла до студії Apollo й подумала: "Вау, цей чоловік прекрасний, – згадує вона. – Але прекрасний не тільки зовні, а й внутрішньо. Так, він іноді різкий. Але він мені як сім’я".
@naomiНещодавно Наомі брала участь у показах Balmain, Versace, Alexander McQueen та Lanvin у Парижі, Мілані й Лондоні. "Я все ще насолоджуюся цією роботою, проте іноді нервуюся. В 51 рік я ходжу з дівчатами, яким по 18!". Наомі великодушна. Ніхто й ніколи не ходив подіумом так, як вона. Чи було тоді веселіше? "Звісно! Просто тому, що я була зі своїми дівчатами, – пояснює вона, маючи на увазі Лінду Євангелісту, Сінді Кроуфорд та Крісті Тарлінгтон. – У моєму віці здорово бути в оточенні молодих людей, але на одному з показів я не витримала: "Нумо, дівчатка! Переставляйте ноги! Чому ви такі повільні?". Я, безперечно, відчуваю, що мій час був щасливішим. Ми раділи. Ми могли більше проявляти себе".
Наомі, Лінда, Сінді, Крісті... сила цих чотирьох гламурних, енергійних та генетично обдарованих жінок вийшла за межі моди. Їхня популярність була дивовижною – імена моделей стали такими ж потужними, а може й більше за бренди-блокбастери, для яких вони знімалися. "Це був неймовірний час, – ніжно згадує Наомі, – але ми наполегливо працювали. І байдуже, скільки вбрань та шоу доводилося змінити на день – ми ніколи не говорили про втому. Нам усім це подобалося й ми підтримували енергію одна одної. Ми проводили по вісім показів на день, а ввечері йшли на вечірку з дизайнерами. Іноді я запитую себе, чи могли б сьогоднішні моделі йти з нами в ногу?".
Понад три десятиліття вони залишаються подругами. "Так, у нас є свій чат", – каже вона. Сінді стала першою, хто познайомився з донькою Наомі, коли тій було лише кілька днів, Крісті відвідала її на другий тиждень, а зустріч із Ліндою відклалася, ймовірно, через судовий процес із компанією Zeltiq, що продавала процедуру зі зменшення жирових відкладень CoolSculpting і не попередила про побічний ефект, який "жорстоко спотворив" модель. "Вона сильна й дуже смілива жінка, – каже Наомі про Лінду. – Треба багато мужності, щоб вийти та сказати всю правду. Я в усьому її підтримую".
Зараз вони разом працюють над документальним серіалом "Супермоделі", що вийде на Apple TV+. Режисерка Барбара Коппл, володарка премії "Оскар", знімає історію про те, як у 1990-ті моделі полонили світ. "Він про наше життя й період, проведений разом: про дружбу, кар’єру, жіночність, материнство". Разом з Роном Говардом Наомі стала виконавчою продюсеркою проєкту. "Як моделі, ми не маємо жодних прав на свій образ, тому в роботі над нашою спадщиною мені приємно бути партнеркою й мати змогу втілити своє власне бачення".
Наомі виросла в Стритемі, на півдні Лондона, в оточенні жінок. Її мати, Валері Морріс-Кемпбелл, була танцівницею, яка гастролювала в усьому світі, а тому вихованням майбутньої супермоделі опікувалася вся її велика родина на чолі з ямайською бабусею. В підлітковому віці тітки супроводжували Наомі на роботу в Мілан і Париж. "Бабуся навчила мене готувати та прибирати. Я приходила додому зі школи й мала випрати свій танцювальний одяг та почистити взуття, – згадує вона. – Я думаю, що дисципліна має велике значення. Мене до неї привчили, і я виховуватиму дитину так само". До 12 років вона відвідувала школу Barbara Speake Stage School, де, окрім танців та сценічного мистецтва, брала майстер-класи з красномовства. Це була освіта, яка розвинула в молодої дівчини впевненість в умовах жорсткої конкуренції. "Я походжу із сім’ї сильних жінок. Завдяки цьому та школі я рано навчилася дбати про себе та обстоювати власні інтереси".
Це пояснює і її давню прихильність до соціальних ініціатив та безкомпромісність у тому, що стосується залучення чорношкірих у модну галузь, яку тривалий час критикували за брак різноманітності. Починаючи з 1990 років, Наомі, не замислюючись, телефонувала брендам, дизайнерам і редакторам, щоб висловити свою думку стосовно їхніх кастингів. "Я телефонувала всім, хто брав слухавку. Йшлося не про скарги, – наголошує Кемпбелл, – а про те, щоб люди знали про існування цієї проблеми". Вона додає, що має намір і далі співпрацювати зі своїм темношкірим агентом, Акімом Расулом з Women Management, щоб у такий спосіб підтримувати молоді таланти на розвиткових ринках від Африки до Індії та Близького Сходу.
Наомі Кемпбелл стала материнською фігурою для молодого покоління африканських моделей, таких як Адут Акеч та Угбад Абді, які завдяки своїй успішності змінюють ідеали краси. Чи хотіла б вона, щоб цей рух з’явився раніше? Вона робить паузу. "У кожного свій шлях. Мій шлях був написаний таким, – каже вона задумливо. – Так, було багато випадків, коли я брала участь у модних показах, але для рекламних кампаній мене вперто не вибирали. Це було образливо й дуже боляче. Мені довелося прийняти цей факт та рухатися далі. Звісно, було б чудово мати таку підтримку навколо себе тоді, але я пишаюся тим, що це відбувається нині, і я тішуся, що сьогодні є різноманітність. Але говорю з усією щирістю: ми тут не заради тренду. Є дуже багато компаній, які дотримуються правил лишень тому, що прагнуть уникнути осуду. Ні. Не робіть цього, думаючи про власний зиск, робіть це тому, що розумієте цінність такого вибору. У нас попереду ще тривалий шлях".
Її трудова етика залишається незмінною. З вересня минулого року вона стала глобальною амбасадоркою благодійної організації Queen's Commonwealth Trust, що передбачає підтримку зусиль зі збору коштів і просування роботи молодих лідерів. "Нельсон Мандела одного разу сказав мені те, що закарбувалося в пам’яті: „Відпочинемо на тому світі", тож поки я дихаю та маю енергію, я діятиму". Кемпбелл говорить, що материнство лише підсилило бажання працювати ще старанніше. "Я підтримую Black Lives Matter (антирасистський рух „Життя темношкірих важливі". – Ред.) і все, що пов’язано з позитивними змінами, але я почала говорити про всі ці проблеми набагато раніше, коли ще цих організацій не було – для мене це не новина".
Відтоді, як у неї з’явилася донька, Наомі ще сильніше прагне позитивних змін у суспільстві. "Я завжди знала, що колись стану матір’ю, і це найбільша радість, яку я тільки могла уявити. Мені пощастило мати доньку, і я це знаю". Рівень енергії Наомі – одна з причин, через яку складається враження, що 50-річна різниця у віці між мамою та донькою – не проблема. Правду кажучи, Кемпбелл, яка може спати по кілька годин, своєю витривалістю перевершує 20-річних. Нині вона заохочує всіх друзів-однолітків народжувати дітей: "Я кажу їм усім: "Зробіть це! Не вагайтеся!"".
Донька Наомі всюди з нею. Різдво вони провели на півдні Франції в родинному колі, на Новий рік полетіли до Катару, потім – на кілька годин до Лондона, після чого вирушили до Лос-Анджелеса, а далі – до Парижа, де Кемпбелл завітала на показ останньої чоловічої колекції Вірджила Абло для Louis Vuitton. На запитання, де вони живуть насправді, Наомі відповідає: "Ми – громадяни світу!".
Вона з розумом використовує свободу тепер, бо визнає, що коли донька піде до школи, спонтанні подорожі стануть розкішшю. Звісно, її няня – "дивовижна жінка", яка допомагає їй від дня народження маляти, – неабияк полегшує життя в подорожах світом. І ні, Наомі не страждала, проводячи багатогодинні виснажливі співбесіди з нянями. Вона найняла її за рекомендацією близької подруги, що має високі стандарти.
Наомі насолоджується життям, яке тепер бачить ще й очима своєї доні: "Я знову як дитина. Я наново вчу віршики, граю й дізнаюся, скільки нових чудових іграшок з’явилося у світі! А ляльки! У дитинстві я про такі й не мріяла". Вона каже, що її донечка любить музичні скриньки, залюбки вивчає кольори, текстури та форми. Одяг – окрема історія. Шафа цієї малечі швидко росте й скоро дасть фори її власній. "Завдяки друзям і колегам, які надіслали прекрасні речі, у неї дуже гарний гардероб. Але ж діти ростуть швидко, чи не так?" Власний модний архів Наомі, наповнений речами Alaïa, Chanel, Versace, став головним героєм її нового проєкту, та деталей супермодель поки не розголошує.
Перш ніж нас роз’єднають, я встигаю запитати, що стало для неї найбільшим сюрпризом відтоді, як вона стала мамою. На що Наомі без вагань відповідає: "Моя донечка тепер на першому місці. Все, що я роблю, я роблю задля неї, – така тепер я. Це велика самовідданість, чи не так?". Чи хоче вона більшого? "Чом би й ні? – каже вона, сміючись. – Чом би й ні?"
Photographs: Steven Meisel.
Styling: Joe McKenna
Hair: Guido.
Make-up: Pat McGrath.
Nails: Jin Soon Choi.
Production: ProdN.
Digital artwork: DTouch London
За матеріалами www.vogue.co.uk
