Напівоголені груди Сідні Свіні як маркер суспільного здоров'я
Сідні Свіні зʼявилася на червоній доріжці премії Variety’s 2025 Power of Women у Лос-Анджелесі у напівпрозорій сукні Christian Cowan із сітки, інкрустованої стразами, – і спровокувала низку пожеж в соцмережах.
"Сила жінок" (The power of women) – підписує Сідні Свіні свої знімки в сріблястій напівпрозорій сукні в інстаграмі. Сідні щойно зійшла зі сцени на церемонії Variety’s Power of Women, де виступила з промовою. Вона присвятила її жінкам, що страждали від домашнього насилля, зокрема — легендарній американській професійній боксерці Крісті Мартін, якій чоловік тренер багато років тримав в погрозах і страху.
Фільмі "Крісті" зі Свіні в головній ролі вийде в листопаді 2025 року. Акторка знаходить дещо спільне між боксеркою та самою собою: недооцінювання, боротьба за право бути почутою і прийнятою серйозно. Цитати з виступу не стали вірусними в соцмережах: натомість, завірусилася сукня Сідні. Фото зібрало більше ніж 3,8 млн вподобайок в інстаграмі акторки. І здійняло чергову бурю.
"Недоречно для події", "Де стриманість?" – обурювались одні підписники, які вважали, що для церемонії про жіночу силу образ занадто відвертий. "Мені не цікаво дивитися на її соски", – писали інші. Коментарі українських дописувачів в інстаграмі vogue_ukraine теж були часом обурливими.
За Сінді вправно "вписалися" мої колеги: "Суспільство досі не навчилося адекватно сприймати сексуальних і успішних жінок — зате навчилося компенсувати власні комплекси в токсичних коментарях", – зазначила редакторка українського Vogue Марина Шулікіна. Сказала як відрізала. Незрозуміло лише, чи переконало це коментаторів, які вважали, що подібний образ — "запрошення чоловіків до себе в ліжко" (це пряма цитата).
Поки я спостерігала за полемікою, весь час хотілося сказати: "Це ж уже було". Варто згадати хоча б Беллу Гадід на 77-му Каннському кінофестивалі в прозорій сукні Saint Laurent.
"Белло, я тебе люблю, але що це взагалі за сукня?" — "Нема чим пишатися. Жодної гідності". Усе — через сукню з прозорим топом, який ледве прикривав груди (і, о боже, майже не ховав сосків). Здавалося б, часи Вікторіанської Англії давно позаду, і люди мали б уже звикнути, що в жінок є тіло та право розпоряджатися ним на власний розсуд. Та де там.
Пам’ятаю, у випадку з Беллою мене вразив один коментар. Мовляв, власний бренд парфумів Белли Ôrəbella, який вона запустила минулого року, не виправдав великих очікувань (для довідки — перші ж продажі сягнули третини мільйона доларів): начебто популярність Гадід в Instagram мала б конвертуватися в інші, більші цифри. "Ось вам і пояснення, чому Белла розгулює в голій сукні", — натякнула коментаторка. Жодної мізогінії — лише чиста економічна експертиза, голий розрахунок (сарказм). Тобто, аби продати зайвий флакон парфумів (ну добре, сто тисяч флаконів), жінка має оголитися? Інакше не спрацює? Інакше — банкрутство, злидні, крах?
Подібних історій можна згадати безліч. К'яра Ферраньї, яка свідомо і цілеспрямовано наражала себе на критику, демонструючи оголені груди (або створюючі відповідну ілюзію). Люпіта Ніонго. Флоренс П'ю. Кожна з цих жінок стикалася з жорстоким хейтом, посмівши опублікувати напівоголені фото. Суспільство ніби монополізувало право жінок вирішувати, ховати чи демонструвати декольте — і поки що жоден активізм не в силах це змінити.
Довгий час було прийнято вважати, що саме чоловіки століттями обмежували жінок у праві вибору вбрання та диктували їм, як вдягатися. Втім, соціальні мережі та вільний доступ до них подарували нам змогу вести антропологічні спостереження в режимі реального часу. І виявилося: чоловіки — лише аматори в обговореннях зовнішності жінок. Ми, жінки, вправляємося в цьому куди заповзятіше — безжально й їдко.
І хоч часом здається, що словом "мізогінія" зловживають, іноді воно цілком доречне. Її найпростіше пояснити еволюційно: колись, щоб вижити самій і забезпечити виживання потомству, жінка мусила конкурувати з іншими за увагу та захист сильного чоловіка. Але за що ми конкуруємо тепер, коли засуджуємо інших жінок за прояв власної сексуальності, краси, бездоганних (або неідеальних) форм? — Питання риторичне.
Якщо підвищену вразливість українського суспільства ще можна зрозуміти (ми справді живемо під час кривавої війни, потерпаємо від обставин, несемо тягар страшних новин і подій, реагуємо надто емоційно навіть на дрібниці), то що не так із ситими й благополучними "вестернами"? Здається, те саме — бажання засуджувати й цензурувати. Але хочеться нагадати всім (і собі): жінки мають право обирати вбрання, глибину вирізу й ступінь видимості своїх сосків без урахування чужих надчутливих морально-етичних радарів.
"Жінки: "Не сексуалізуйте нас!" Також жінки: *сексуалізують себе*". Цей коментар зібрав рекордну кількість вподобань під фото Сідні Свіні. Його автор, прагнучи докорити напівоголеним жінками, насправді підсвітив головне: право жінки обирати вбрання, орієнтуючись на власні відчуття. А не на фантазії пересічних громадян. Врешті, як блискуче зазначила моя колега, креативна директорка VOGUE UA Марта Бертман, "Зріла жінка може дозволити собі бути одночасно і "мадонною", і "блудницею" без сорому за будь яку із своїх сторін".
