Скандал навколо Мадонни: кілька слів про "гідне старіння"
Жінки знову цькують жінок. На цей раз під шквал критики потрапила 67-річна Мадонна, що дала імпровізований концерт в Нью-Йорку.
"Люблю Мадонну, але цей образ виглядає максимально недолуго й, на жаль, підкреслює вік, хоча вона вочевидь прагнула іншого ефекту", –- пише підписниця в коментарях до публікації vogue.ua про імпровізований концерт співачки на Таймс Сквер в Нью-Йорку (орфографія та пунктуація авторки збережені – Прим.Ред.).
Токсичних, злих, безжальних жіночих коментарів під цією публікацією – десятки. І майже всі вони стосуються стереотипів про те, якою має бути жінка після певного віку.
Найголовніший меседж обурених – "вона не знає свого місця". Роздратована спільнота цілком серйозно висуває претензії до того, що жінка в 67 сміє залишаєтися сексуальною, помітною, енергійною, займати сцену. Мадонну називають старою. Хоча 67 – це не той вік, який автоматично означає фізичну неспроможність чи відмову від публічного життя. Можливо, для когось це стане відкриттям, але згідно з офіційною класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, старість офіційно починається після 75.
В українській культурі вік часто трактують як певну моральну категорію. Вона подається як набір правил: бути скромною, охайною, за можливості – елегантною, надійно прикривати тіло, жодним чином не натякати на сексуальність, поступитися місцем молодим. Одним словом, старішати гідно.
Уявлення про гідність, втім, різняться. Мадонні наводять до прикладу Памелу Андерсон, яка відмовилась від макіяжу та вирощує троянди й огірки в своїм саду. Добре, що не набожних бабусь в хустках, які чемно й тихо пересуваються між церквою, кухнею та онуками, та плетуть пояси з собачої вовни від радикуліту.
Найдивніше в цьому те, що в 2026 році ми досі оперуємо висловом "гідне старіння" (наче старіння може бути не гідним). І продовжуємо висувати одну й ту саму вимогу до жінок – заборону на сексуальність. Жінка, яка й після менопаузи демонструє намір залишатися привабливою, викликає бурю почуттів. На думку користувачок інтернету, після досягнення певного віку краще тихо й непомітно розчинятися в небутті, зникнути з публічного простору і загалом не відсвічувати. Бо, не доведи Господь, їхня публічна поява нагадає молодшим поколінням, що старіння торкнеться й їх також. Хоча в поточних умовах ми всі мали би вже засвоїти: старіння – це не чума, віспа і проказа. Це рідкісна вдача і привілей.
Мадонні дорікають: вона: "відчайдушно молодиться", "надмірно захопилась пластичною хірургією", "не приймає вік". Цікаво, що сказали би співачки, якщо б вона вийшла на сцену в костюмі-трійці, застібнутому на всі гудзики, і співала балади. Ставлю новий блиск Chanel: дорікнули би. "Мадонна вже не та. Вік нікого не щадить".
Так і продовжує котитися колесо Сансари: якщо жінка має молодий вигляд, — вона "не приймає старість". Якщо не бореться зі старінням — "запустила себе". На щастя, cfvt wz ця жінка чхати хотіла на думку оточення і принципово не приймає чужих сценаріїв.
Чому старіння викликає такий сильний спротив
На жаль, сучасна культура дуже довго будувала жіночу цінність навколо молодості (та фертильності). Якщо дійсно розглядати це як основний критерій жіночої цінності, то старіння починає сприйматися як крах. Але ж це не так.
Шкода, що мізогінія знову в справі. Адже "правильного" способу бути жінкою просто не існує. Не соромно стрибати в корсеті і рожевих шортах. Соромно контролювати інших жінок з огляду на те, як їм одягатися та який вигляд мати. Існують виключення: етикет та дрес код. Але у випадку з іконою поп-музики це очевидно не той випадок.
Цікаво, що до чоловіків застосовують іншу логіку. Коли 70-річний рок-музикант або актор виходить на сцену з оголеним торсом, це часто описують з використанням слів "легенда", "не підвладний віку", харизматичний; "досі запалює". Мадонні навіть не довелось оголюватись: корсет, високі чоботи, панчохи. Це не врятувало її від нищівної критики.
Звідки ця ідея "гідного старіння"?
Вона походить із традиційних і давніх моделей суспільства, де кожному віку й кожній статі належала чітка соціальна роль.
Для жінок після сорока ця роль часто зводилася до образу матері або бабусі: турботливої, стриманої, непомітної, без претензії на сексуальність чи публічність. Коли сучасна артистка відмовляється переходити в цей образ, це сприймається як скандальне порушення негласного соціального консенсусу.
Мадонна робить те саме, що й сорок років тому, — відстоює право жінки самій визначати, якою їй бути. У 1980-х і 1990-х вона говорила про жіночу сексуальність, свободу бажання, право не соромитися власного тіла. Сьогодні вона вперто доводить, що жінка має право бути помітною та зухвалою в будь-якому віці. Вона не зобов'язана старіти за чужим сценарієм, догоджати чужим (часто – сумніввним) естетичним вподобанням, ховати тіло, відмовлятися від сексуальності чи вибачатися за бажання залишатися помітною. Настане день – і це стане новою нормою. А поки що нехай не вичерпується нестримна бунтівна енергія цієї жінки. Нам як суспільству вона дуже у пригоді.
