Як зустріти весну: висаджуємо запашні трави
У спецпроєкті vogue.ua, присвяченому настанню весни, парфумери, експерти в царині ароматів, фарбування, манікюру, догляду за шкірою та волоссям розкривають б’юті-таємниці, які допоможуть зустріти новий сезон у всеозброєнні. Продовжує проєкт наснажлива історія про запашні трави. Адже вони тішать око, допомагають зберегти красу та здоров’я й добре ростуть на міських підвіконнях.
Всього одна крихітна пучка пряних трав може змінити все: надати густого або свіжого аромату, додати землистого або гострого присмаку. Трави передають стравам і напоям свій власний, неповторний смак — адже кожен підтон, кожна нота, кожен нюанс пробуджують спогади, викликають асоціації й розпалюють цікавість. Трави не просто оживляють їжу: вони відповідають за настрій і почуття.
Наприклад, прованські трави — це суміш розмарину, чебрецю, чабру, іноді з додаванням естрагону й любистку. Одна тільки назва звучить як привіт з літа. Аромат суміші трав малює в уяві французький ринок з прилавками, багатими на трави та спеції; сад, у якому росте запашний розмарин, темно-фіолетова лаванда й сріблясто-зелена шавлія; неспішні обіди під оливами й платанами, де подають запечений козячий сир з медом і чебрецем, морського окуня з хрусткими листям шавлії або курку з естрагоном, а на десерт — лимонно-базиліковий сорбет або крем-брюле, прикрашене квітками лаванди.
GettyКожен регіон, більш-менш значущий з кулінарного погляду, пахне по-своєму: орегано й базилік міцно асоціюються з Італією, кінза — з Азією, лемонграс — з Таїландом, а часник і кріп з петрушкою — з домашньою грядкою в Україні. До речі, петрушка ідеально поєднується з м’ятою в східному салаті табуле, із часником — у французькому соусі персіяд, з лимоном — в італійській гремолаті.
GettyІ це лише мала частина приємних властивостей запашних рослин. Одні з них мають цілющу силу, як ехінацея, природний імуномодулятор, або ромашка, чудовий антисептик. Інші хороші для догляду: як справедливо казали давні, що живить тіло, живить і шкіру. Взяти той самий базилік: у кулінарії без нього немислимий соус песто, салат капрезе й сорбет, але якщо змішати його із соком ожини й медом, він забезпечить сяйливий колір обличчя. Або, наприклад, м’ята: бадьорить розум, а її екстракт чудово працює в складі засобів для шкіри голови й у скрабах для тіла.
GettyВластивості трав — заспокійливі, збадьорливі, цілющі — відомі впродовж тисячоліть, тривалий час трав’янисте зілля слугувало єдиними ліками. У Стародавньому Єгипті, Римі, Греції знання про трави ретельно документували для нащадків. Приблизно 600 найменувань лікарських рослин і їхніх властивостей описав грек Діоскурід. Роботи давньоримського лікаря Галена медики вважали основоположними аж до XVII століття. І сьогодні трави у фізіотерапії — звична справа: шавлію, подорожник, чебрець застосовують у разі кашлю й болю в горлі, вербену й коріандр — щоб налагодити травлення, а звіробій — для поліпшення настрою.
GettyТрави майже не потребують догляду, тому вирощувати їх — нехай навіть у міській квартирі — заняття дуже просте (і модне). Витриваліші (наприклад, розмарин) зимують на балконі й обходяться мінімальним поливом. Ніжні базилік і петрушка добре почуваються в кімнаті на підвіконні. Трави можна заготовлювати й зберігати в будь-якому вигляді: сушеному, замороженому, залити олією, перетерти із сіллю або змолоти в песто, а їхні ефірні олії можна дистилювати й концентрувати для професійного вжитку.
GettyЄ і ще один різновид "трав’яних" приємностей: просто заварити собі чаю зі свіжих або висушених листочків, наприклад, чебрецю, м’яти, вербени — і відчути: літо — близько.
- Драголюб: регулює роботу щитоподібної залози.
- Шавлія лугова: має антибактеріальний ефект, застосовується в разі застуди й підвищення температури.
- Шавлія вербенова: нормалізує травлення.
- М’ята довголиста (вона ж кінська): допомагає в разі головного болю.
- М’ята яблучна: поліпшує настрій.
- М’ята кучерява: усуває нудоту й м’язову напругу.
Текст: Рита Кольмаєр
