5 способів практикувати подяку (і навіщо це робити щодня)
Практика подяки — зручний спосіб підтримувати свій ментальний стан і радіти справжній миті. Якщо ви ставитеся до цього ритуалу скептично, обов’язково прочитайте текст нижче. Обіцяємо, ви не пошкодуєте.
Photo: Erika Layne Photography / @erikalaynephotoЧерез постійні заклики в соціальних мережах бути вдячними й цінувати мить, згадка "практики подяки" у звичайному житті дістала наліт банальності. Однак рефлексія на тему сприятливих подій у житті все ж корисна: одне дослідження засвідчило, що тритижневе ведення щоденника подяки поліпшило психічне здоров’я учасників експерименту. Письменниця Алекс Елле спрямувала свій талант на практику подяки: щодня вона ділиться позитивними афірмаціями у своїй розсилці Gratitude Daily, а також детально розповідає про користь цієї практики у своїй книзі After the Rain.
Навіть Елле визнає, що впродовж року пандемії іноді було важко підтримувати почуття подяки. "Я ставила себе на останнє місце, тому що на мені була сім’я і багато інших турбот. Я не практикувала того, що проповідувала онлайн, і в підсумку мій психічний стан постраждав", — розповідає вона. "Мені потрібно було знайти ту практику, яка дала б мені змогу повернутися до попереднього стану й бути присутньою в теперішній миті". У цьому їй допомогло ведення щоденника подяки.
"Я хочу, щоб люди були самими собою", — каже вона про свої надії на тих, хто налаштувався практикувати подяку. "Не потрібно бути письменником, щоб захопитися цією практикою. Все, що вам потрібно, це бути готовими вислухати й пізнати себе. Моя головний порада — дозвольте собі припускатися помилок і не ставтеся до себе надто серйозно, тому що немає правильного чи неправильного способу виявити себе". Елле ділиться з Vogue кількома способами, за допомогою яких ми всі можемо додати трохи подяки в наше життя, щоб домогтися позитивнішого мислення.
Photo: Courtesy of Ritual"Це перше, що я пропоную зробити тим, хто хоче почати практикувати подяку. Спершу складіть список того, за що ви вдячні", — каже вона й додає, що ви можете повісити цей список на стіні (або в будь-якому іншому місці), щоб до вас приєдналися ті, з ким ви живете, або збережіть його особисто для себе".
"Я справді захопилася дихальними практиками", — розповідає Елле, яка також проходить відповідний навчальний курс. "Це просто ще одне нагадування про те, що навіть коли у нас нічого немає, у нас завжди є наше дихання. Дихальні практики були для мене порятунком під час локдауну. Ви можете просто встановити таймер на телефоні на п’ять хвилин і щодня надавати час усвідомленому диханню".
"Нині я жартома називаю себе косметологом, тому що за останній рік стала гуру в питаннях догляду за шкірою", — каже вона. "Я знаю, це звучить кумедно, але саме так я знайшла причину для радості в ці складні часи. До того ж мені, як матері трьох дітей, іноді просто бракує часу на догляд за шкірою. Тому дуже важливим для мене виявилося доглядати за своєю шкірою без поспіху, так само як і відчувати подяку в ці миті. Особливо цього року, коли ми рідко чим могли себе потішити".
"Я почала малювати під час пандемії. Я не художниця, але мені подобається це робити. Для мене це спосіб відчути зв’язок зі своєю внутрішньою дитиною і бути вдячною за відсутність обмежень — це дуже важливо для того, хто виріс серед безлічі правил і зі страхом мислити по-іншому. Малювати, не замислюючись про результат, це все одно що дозволити собі пограти, — і я відчуваю величезну подяку за це".
"Я намагалася змусити свою старшу дочку вести щоденник подяки, але недавно вона сказала мені, що не любить заняття, пов’язані з писанням. Зате вона любить малювати. І ми прекрасно на цьому зійшлися. Важливо дати собі свободу й час, щоб зрозуміти, що вам до душі, а що ні. У кожного свій унікальний життєвий шлях, і це нормально. Практики подяки дуже різноманітні й постійно змінюються. Зрештою, вони стають частиною життя, щоденним ритуалом. І я думаю, що нині, коли світ знову починає відкриватися, люди як ніколи шукають стабільності. Важливо й далі щось робити для себе навіть в умовах нових правил життя після пандемії".
Текст: Akili King
За матеріалами vogue.com
