Що читати в листопаді: нові книги про культуру
Олександра Екстер, сучасне мистецтво для дітей та бренд Григорія Нарбута — розповідаємо, які новинки українських видавництв варто прочитати.
Олександра Екстер — визначна художниця, вписана в історію світового авангарду. Саме з Києва розпочався її творчий шлях, де вона встигла зробити надзвичайно багато для українського мистецтва. Олександра навчалася у Київському художньому училищі, відкрила Майстерню живопису, де навчалися і спілкувалися між собою Вадим Меллер, Анатолій Петрицький, Олександр Тішлер, Олександр Хвостенко-Хвостов та інші. Разом із Олександром Богомазовим Екстер організувала в Києві виставки нового мистецтва — знамениті "Кільце" та "Звено", які були одними з перших у тодішній імперії. У Києві Екстер співпрацювала із балетною трупою Броніслави Ніжинської. У нинішньому Національному художньому музеї вона працювала як співкураторка та дизайнерка виставки народного мистецтва 1906 року. Вона також досліджувала поєднання народного мистецтва з авангардом. Переїхавши 1924 року до Франції, вона також займалася модою, створювала тканини й інтер'єри.
Саме про Київський період і значення Екстер для українського мистецтва докладно розповідає Георгій Коваленко у своїй книзі.
Георгія Нарбута знають як автора українського алфавіту, дизайнера державних символів і грошей Української народної республіки (1917–1921). Його сміливо можна назвати першим дизайнером українського бренду. Саме про це пише Мирослава Мудрак, видатна дослідниця українського авангарду й модернізму. У цій книзі йдеться про символи української культури для Нарбута — їх пошук, значення та місце в дизайні. Книга також багата на ілюстрації і буде чудовим доповненням минулорічної "Нарбутівської збірки", яку дослідники відновили після її знищення під час радянських репресій.
Довженко-Центр продовжує видавати книжки з історії українського кіно. У 4-му томі кінокритики 20-х років зібрано тексти, присвячені кіностудіям і знімальному процесу. Ви дізнаєтесь, як будувалася Київська кінофабрика (нині Довженка), як знімають кіно на Одеській кіностудії, яким був кінотеатр Жовтень у 20-х і взагалі про дискурс кінокритики тих часів. Ці тексти, на відміну від попередніх томів Аналіз(1), Експеримент(2), Слово(3), художні — і навіть романтичні. Здається, чим ближче до репресій 30-х років, тим менше можна критикувати радянське кіно. У "Фабриці кіно" тексти передають атмосферу 20-х і працюють як машина часу.
Усе, що ви хотіли знати про різновиди сучасного мистецтва, але боялися запитати. Хоча головна аудиторія цієї книги підлітки й викладачі мистецтва — вона буде корисною всім, хто хоче зрозуміти сучасні методи роботи художників. У книзі художниця Алевтина Кахіддзе розповідає про питання екології, які можна пояснити через творчі практики, кураторка Наташа Чичасова розповідає про партисипативні практики в музеї, а дослідниця Олена Брайченко — як стати антропологом їжі. Також можна буде почитати про перформанс і дитячий театр, новий підхід у створенні портрета, самвидавів і як говорити з дітьми про мистецтво.
Книжка буде доступна онлайн, а також її можна безкоштовно замовити на сайті Платформи культурних ініціатив Ізоляції.
Стас Волязловський (1971-2018) — художник, творець стилю шансон-арт чи херарт. Знаменитими його зробили роботи, намальовані ручкою на простирадлах, матрацах, подушках та іншому текстилі — на них зображено "все, що лізе з телевізора, жовтої преси й інтернету".
Книга складається з трьох частин: статті мистецтвознавця Сидора-Гібелінди, світлин із сімейного архіву та спогадів мами Стаса — Алли Борисівни. Спогади найцінніші у цій книзі. Їхня щирість і відвертість допомагає наблизитися до художника та його творчості, зрозуміти, де в його роботах Херсон і суспільство, а де сам Стас. Вони прожили з мамою все життя, так що оповідання починаються з раннього віку і тривають до самої смерті художника в 2018 році.
Текст: Оксана Семенік
