Поділитися

Що важливіше за вправи Кегеля для жіночого здоров’я?

Експерти пояснюють: правильна частота сечовипускання важливіша за вправи Кегеля для зменшення частих позивів та здоров’я тазового дна. Звичка "на всяк випадок сходити в туалет" насправді шкодить сечовому міхуру. Якщо опанувати один простий щоденний ритуал, можна помітно посилити м’язи тазового дна, зменшити часті позиви та покращити жіноче здоров’я.

Догляд за тазовим дном: прості щоденні звички важливіші за вправи Кегеля

Чи перше, що ви робите після пробудження, — це йдете до туалету? А перед виходом з дому ще раз? За словами фізіотерапевтів, ця, на перший погляд "нормальна" звичка поступово послаблює м’язи тазового дна та функцію сечового міхура. Багато хто думає, що турбота про тазове дно — це лише вправи Кегеля або силові тренування. Проте експерти наголошують: найсильніший вплив мають щоденні, повторювані звички, які можна почати змінювати вже зараз, без додаткових зусиль.

Реклама.

Нижче — ключові рекомендації фахівчині з тазового дна Ана Гарсії та гінеколога Анхели Лланези. Вони пояснюють, як за допомогою простих повсякденних звичок зробити тазове дно здоровішим, а сечовий міхур сильнішим та уникнути нетримання сечі й інших проблем.

"На всяк випадок" — шкідлива звичка

Багатьох з дитинства вчили: "Перед виходом — сходи в туалет, так безпечніше". Але експерти називають цю звичку однією з головних причин проблем із тазовим дном.

Чому це не варто робити за звичкою?

Ана Гарсія та доктор Лланеза пояснюють: надмірно раннє сечовипускання порушує природні механізми сечового міхура. Він стає чутливішим, втрачає здатність утримувати сечу, а мозок починає реагувати так, ніби "трошки тисне — треба в туалет". Що частіше ви мочитеся "про всяк випадок", то швидше та сильніше з’являються позиви.

Чотири щоденні звички важливіші за вправи Кегеля

Багато хто хоче зміцнити тазове дно й одразу думає про вправи Кегеля. Але експерти виділяють чотири повсякденні звички, які важливіші.

1. Мочитися тільки тоді, коли справді потрібно.  Не треба терпіти, але важливо відрізняти реальний позив від тривоги чи звички.
2. Повністю спорожняти сечовий міхур.  Не поспішати, не напружуватися, не "тиснути". Правильно — розслабити тазове дно й дати сечі вийти природно.
3. Правильна поза.  Ступні на підлозі, спина пряма, без підпор, без згинання чи надмірного нахилу — це допомагає м’язам розслабитися й підвищує ефективність спорожнення.
4. Уникати закрепів та надмірного напруження.  Надмірне зусилля під час дефекації прямо послаблює тазове дно. Клітковина та вода допоможуть налагодити ці процеси.

Якщо вас турбує прискорене сечовипускання, потрібно зменшувати ці стимули

Кава, алкоголь, цитрусові, соки, а також надлишок чаю чи енергетиків подразнюють сечовий міхур і посилюють позиви. Невеликі корекції харчування часто дають відчутне поліпшення.

Яка нормальна частота сечовипускання?

Експерти рекомендують:

вдень — що 2–3 години
вночі — що 6–8 годин

Якщо ви п’єте нормально, це оптимальний ритм для здоров’я сечового міхура. Частіше — це не норма, а ознака "перетренованого" міхура.

Перенавчання сечового міхура — ключ до поліпшення

У тазовій терапії важливою частиною є "перенавчання міхура". Воно включає: