Ботокс від мігрені: власний досвід
Кетлін Бейрд-Мерфі спробувала ін'єкції ботоксу, щоб подолати мігрень. Своїм досвідом вона чесно ділиться в колонці для британського Vogue
"А ну похнюпся!" – коли мені було 5, то була одна з улюблених забав мого батька. Він вибухав сміхом, коли моє п’ятирічне усміхнене обличчя перетворювалося на похмуре, а всі зусилля йшли на те, щоб звести брови докупи. Про це я згадую по дорозі до клініки доктора Васіма Тактука в Найтсбриджі і роблю селфі з похмурим обличчям.
Це буде востаннє, коли моє обличчя залишиться не зміненим за допомогою уколів краси. Мені 57, і я нарешті вирішила зробити ботокс – няасамперед через мігрень, яка мене постійно переслідує. Втім, естетичний ефект ботоксу викликає змішані почуття – видається, це прощання з моїм правжнім "я". Якщо ви належите до приблизно семи мільйонів жінок, які щороку роблять ін’єкції ботоксу, ви, мабуть, здивовані моїми ваганнями.
Індустрія нейротоксинів у всьому світі, за приблизними оцінками, коштує близько £7 мільярдів.
Погляньте навколо: сьогодні вже неможливо здогадатися, скільки років людині, якщо вона перетнула 25-річний рубіж. Офіційно схвалений FDA для косметичного використання у 2002 році, але неофіційно застосовуваний ще з 1987-го, ботокс не має рівних у здатності згладжувати чоло та пом’якшувати "гусячі лапки"; його здатність покращувати відчуття себе — непорівнянна з будь-яким, навіть найрозкішнішим, кремом. Ботокс дозволяє нам уникати питань від оточення: "Чому така сумна? Усе гаразд?" Це було вічне питання моїх дітей — зараз їм 25 і 24, коли я працювала з ноутбуком, зосереджена на текстах і дедлайнах.
Для мене — людини, яка в університеті жадібно читала всю феміністичну літературу, що потрапляла під руку, — ботокс – ніби перетин останнього кордону, коли ти підкорюєшся суспільному тиску залишатися вічно молодою. Перехід на "темний бік" — де потрібно відповідати дурним стереотипам про те, як гідно старіти.
Моє дорослішання збіглося з народженням третьої хвилі фемінізму, як раз тоді, коли суспільство підсовувало нам фантастично прекрасних жінок, включаючи Крісті, Наомі та Сінді. Ми з сокурсницями вважали, що конвенційні норми краси потребують пом’якшення, а самі замислювалися над крихкістю власних beauty стандартів. А заразом – тим, звідки вони беруться і чому ми відчуваємо нагальну потребу гнатися за ними, навіть якщо це явно не на користь.
Сьогодні суспільство все ще захоплюється "відьомством" зірок на червоних доріжках: Демі Мур, Джей Ло та Кріс Дженнер, які мають феноменально юний вигляд, — втім, вже починає цінувати природню красу: Ізабель Юппер чи Памела Андерсон. Хотіла би я бути схожою на них.
Хоча мій супротив доєднатися до тих самих семи мільйонів може здаватися надто принциповим, насправді він не такий вже й логічний. По-перше, не те щоб я ніколи не вдавалася до косметичних процедур. Лазер для лікування розацеа та пігментації. LED-терапія для стимуляції колагену. Гарні зволожувальні креми. Життя будь-якої жінки супроводжується безліччю "правок" — від корекції брів до регулярного манікюру. Я сама постійна клієнтка салону Ніколи Кларк на Маргарет-стріт – фарбувати коріння. Чи залишилася хоч одна з нас "такою, як задумала природа"?
Але насправді причина, яка спонукає мене до дій, — це мігрень. Напади почались у мене в 14 років, а тепер трапляються постійно. Приблизно два відсотки людей в світі страждає на хронічну мігрень, а у Британії через неї щороку втрачається близько 25 мільйонів робочих днів. Ефективність ботоксу при лікуванні мігрені становить близько 50 % після двох-трьох курсів ін’єкцій. Я готова спробувати.
Ефективність ботоксу при лікуванні мігрені становить близько 50 % після двох-трьох курсів ін’єкцій.
Серед усіх лікарів я обрала доктора Васіма Тактука – і не лише за дипломами та регаліями. За результатами його роботи я можу судити, що він не перетворить мене на "ляльку". Васім пропонує два види ін’єкцій.
Перший — це серія дрібних уколів по всій шкірі голови, у скроні, плечі та з обох боків шиї, а також у зону міжбрів’я. Друге — уколи в жувальні м’язи, які допоможуть подолати бруксизм. Моє нічне скреготіння зубами вже стало мені в щонайменше £6 000 на зубні імпланти. Не виключено, що воно теж сприяє мігреням.
Точки ін’єкцій обрані не випадково — останні дослідження свідчать, що мігрень пов’язана з трійчастим нервом, який відповідає як за чутливість, так і за рух у певних ділянках обличчя та голови. Коли цей нерв стає надмірно активним або чутливим, він передає сигнали болю до стовбура мозку та вищих центрів головного мозку. "Ін’єкції ботоксу мають на меті перервати передачу сигналу з однієї точки в іншу, щоб у підсумку не виникала мігрень", — пояснює Тактук, викладаючи на тацю маленькі флакони. "Другий механізм дії ін’єкцій полягає у тому, щоб розслабити великі м’язи – наприклад, у плечах".
Ін’єкції ботоксу мають на меті перервати передачу сигналу з однієї точки в іншу, щоб у підсумку не виникала мігрень
Лікар відчуває, що я побоююсь, і постійно пояснює процес. Уколи майже не відчутні. "Оцей буде трохи пекучим", — каже Тактук, встромляючи голку у мій лоб. "Три, два, один… Чудово. Ще шість — і готово".
Все закінчується за кілька хвилин. Моє обличчя не перекошене. Брови не вигнулись дугою. Ефект настає за кілька днів. Його я відчуваю вранці, піднімаючи голову з подушки. Скутість у шиї та плечах зникла! – я можу легко повертати голову з боку в бік. Раніше зранку мені здавалось, ніби в плечі вмонтовано залізні прути. Це що, так можна було? Вау!
За кілька днів мій лоб виглядає більш рівним, ніби я просто добре виспалася. Коли я намагаюся підняти брови, це відчувається наче шкіру приклеїли до черепа суперклеєм. Втім, я досі здатна хмуритися. Невеликі зморшки на переніссі досі помітні.
Залишкові явища мігрені теж лишилися. Але цього разу не переходили у повноцінні напади болю. Я випила багато води, подумала, що треба одягнути сонцезахисні окуляри й тримати під рукою ібупрофен, але мігрень так і не настала. Тактук був задоволений, коли за два тижні я прийшла до нього на огляд. Він зробив невелику корекцію там, де одна брова виглядала занадто "здивованою". Він вважає, що ботокс мені "пасує", і, мушу сказати, я схильна з ним погодитися.
Чи змінив ботокс від мігрені моє ставлення до уколів краси?
Поки говорити зарано. Ще не знаю, чи робитиму я їх знову після завершення тримісячного курсу лікування мігрені. Мушу зазначити, що мені сподобався підхід лікаря Тактука — набагато більше, ніж я очікувала. Я маю вигляд, наче після відпустки (а не після обробки в фотошопі).
Сьогодні я розумію: життя неймовірно складне, навіть якщо ми весь час заявляємо, що воно "до біса прекрасне". І мені подобається та версія себе, що не засуджує чужі способи покращити зовнішність. До того ж, є інші шляхи бути феміністкою: можна відкрито виступати за права жінок на контрацепцію, боротися з нерівною оплатою праці, сперечатися з оточенням, чи патріархат живий і процвітає.
І все ж, я досі люблю зморшкуваті обличчя жінок будь-якого віку. Мені здається, що гладенька, без жодної зморшки уніформність облич від 25 років і старше — як би це сказати.... Нудна. Можливість залишатися собою в будь-якому віці раптом починає здаватися одним із потужних актів життєвого бунту в епоху фільтрованих селфі та постійного самоконтролю в соцмережах.
Найбільша розкіш у житті — не перейматися тим, що хтось думає про твій вигляд. І, можливо, це мрія, за яку варто триматися.
Текст: Kathleen Baird-Murray
За матеріалами vogue.co.uk
