Продолжая просмотр сайта, вы соглашаетесь с тем, что ознакомились с обновленной политикой конфиденциальности и соглашаетесь на использование файлов cookie.
Соглашаюсь

Як створювали вітрини ЦУМу, натхнені українською культурною спадщиною та архівами Музею Гончара

16 сентября 2022

Новий артсезон ЦУМу відсилає до української культурної спадщини й народного мистецтва. Щоб створити вітрини, які найближчі два місяці тішитимуть киян і гостей столиці, команда ЦУМу занурилася в архіви Музею Івана Гончара, зібрала унікальні предмети з різних куточків України та відтворила їх разом із сучасними ремісниками.

Говорити про наше коріння тепер – як ніколи на часі, впевнена маркетинг-директорка ЦУМу Маруся Коваль. "Це важливо – звернутися до нашого коріння, витоків і архівів, щоб через культурну спадщину та народне мистецтво продемонструвати ідентичність і коди української нації. У цьому артсезоні візуально й інформаційно ми розгортаємо перед сучасними українцями історію нашої держави та розповідаємо про традиції наших предків. З вірою в перемогу та попри всі складнощі, команда ЦУМу, як і весь український народ, і далі робить свою справу. Саме тому для нас особливо цінно, щоб уже традиційний артсезон ЦУМу, який відкривається щоосені, розпочався і цього року". 

У вітринах універмагу та в pop-up-зонах, що розміщені всередині ЦУМу, можна побачити як твори  народного мистецтва й предмети побуту, так і сучасні вироби, натхнені нашою спадщиною. Це і легендарна косівська кераміка – один із символів Гуцульщини, який занесено до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО; і традиційні вишиті рушники, і народні прикраси, і посуд, і предмети архітектури тощо. Деякі характерні елементи й деталі відтворили вручну сучасні ремісники – українські майстри, які сьогодні продовжують ремесло своїх пращурів, плекаючи народні традиції та передаючи їх новим поколінням.

Подробицями створення вітрин ділиться Віра Рублевська, спеціалістка креативного відділу ЦУМ Київ. "Під час війни неможливо ознайомитися з колекцією Музею Івана Гончара наочно, тож ми вивчали картини, предмети малярства й гончарства в цифровому форматі. Консультувалися з представниками музею, істориками й експертами, які радо допомогли нам відібрати найяскравіші та найхарактерніші примірники для натхнення, щоб відтворити у вітринах розмаїття орнаментів, сюжетів і технік. Ми вважаємо за необхідне показати ідеї та символи всієї країни, тож досліджували культурне надбання Київщини, Полісся, Слобожанщини, Наддніпрянщини, міста Косів та інших куточків нашої країни".

Процес створення кожної з вітрин символічно втілив єдність України, адже згуртував роботу майстрів і підприємців з різних куточків країни. Розпис рукотворних копій косівської кераміки, зокрема, сумарно тривав 50 годин. Відтворення скрині 1909-го року з колекції музею – понад 24 години. У вітрині «Гончарство» зібрані предмети з п’яти областей України — разом вони розповідають про традиційні форми української кераміки й гончарства. 20 снопів очерету доставили в Київ з Одеської області – для створення декору вітрини «народна архітектура», що поєднала в собі елементи української хати. Свічник-трійця, виготовлений з липи й оздоблений традиційним гуцульським орнаментом, — робота гуцульських майстрів, які створюють репліки автентичних стародавніх предметів. Хату, що фігурує у відеовітрині на тему українського рушника, відзняли на Полтавщині, де вона вже понад 100 років стоїть на території старого козацького хутора. 

"Традиційна народна культура виходить у сучасний простір міста і звучить актуально завдяки талановитим дизайнерським рішенням", – коментує Петро Гончар, директор Музею Івана Гончара. – Ми щасливі, що колекція музею надихнула команду ЦУМу. Як бачимо, традиційна культура не вичерпує себе згодом, вона залишається джерелом і фундаментом, вона, як ніщо інше, нагадує нам про самих себе".

Пропонуємо роздивитися кожну вітрину разом з нами.

Перша вітрина

Нові вітрини ЦУМу – ніби чарівна казка, тож варто читати їх від першої сторінки до останньої, щоб отримати повне враження. Так, історія розпочинається з першої вітрини, яка присвячена народній архітектурі та дає нам змогу уявити, який вигляд мала традиційна українська хата. Натхненням для цієї вітрини стала картина з колекції Музею Івана Гончара «Осінь. Сільський пейзаж».

Друга вітрина

Наступна сторінка цієї історії присвячена косівській кераміці – справжньому символу Гуцульщини. Майстри міста Косів, що на Івано-Франківщині, століттями виробляли посуд, свічники, кахлі, оздоблювали свої витвори зображеннями тварин, рослин, міфологічними та релігійними сюжетами. У вітрині ЦУМу демонструється посуд, натхнений колекцією предметів Косівської мальованої кераміки Музею Івана Гончара. 

Третя вітрина

Головний елемент третьої вітрини – розкішний український вінок, який у давнину відігравав роль як прикраси, так і оберега для дівчини, що його носила. Цю вітрину надихнула картина з колекції Музею Івана Гончара «Портрет дівчини у вінку».

Четверта вітрина

Наступна вітрина ЦУМу розповідає про вишиті рушники, без яких неможливо уявити собі української хати. У давнину рушники не тільки прикрашали оселю; часто вони ставали для родини важливим оберегом. Рушником також пов’язували ікони в хаті. Звісно, неможливо уявити без рушника й український весільний обряд. Спеціально для цієї вітрини команда ЦУМу створила чарівне відео, присвячене ролі рушника в українській культурі.

П’ята вітрина

Розкішна п’ята вітрина знайомить нас із керамікою – одним з найважливіших елементів української народної культури. Витоки українського гончарства можна знайти ще в Трипільській культурі, а неабиякого поширення воно набуло за часів Київської Русі. У вітрині ЦУМу представлено вісім унікальних предметів гончарства з різних куточків України, а як тло використано фрагмент картини з колекції Музею Івана Гончара «Лісові дзвіночки».

Шоста вітрина

Остання вітрина представляє глядачеві, мабуть, найціннішу традиційну українську прикрасу – намисто. Перші згадки про намисто можна знайти в архівах, присвячених Трипільскій культурі, але унікальність традиційного намиста (інша назва – буси, коралі) в нашій культурі полягає в тому, що ця прикраса залишається актуальною і сьогодні. У кожному регіоні України намисто має свої особливості: так, на Закарпатті його традиційно робили з коралів, а на Київщині, наприклад, – з бурштину. Вітрину доповнено колекціями сучасних українських дизайнерів, як-от BEVZA та Gunia Project.

Дізнатися більше про кожну тему українського артсезону допоможе QR-код на відповідній вітрині. Для повного занурення в сюжети вітрин розроблено унікальний музичний супровід, авторами та виконавцями якого стали представники фольклорного гурту «Щука-Риба».

Відвідати український артсезон у ЦУМі можна до кінця жовтня.

Еще в разделе BRAND

Популярное