Як я шукала кохання в Tinder: історія з продовженням. Частина 6
Наша героїня розповідає про свій досвід пошуку партнера в Tinder. Дуже відверто — і без купюр. Публікуємо шосту частину історії. Першу, другу, третю, четверту й п’яту можна прочитати за посиланнями.
Фактично мій пошук кохання в Tinder закінчився в попередній серії. Але як людина організована й системна, я вирішила підсумувати сказане та систематизувати свій досвід. А заразом поділитися ним зі світом. Можливо, комусь він стане в пригоді. До того ж нині світ опинився на карантині. Єдиним способом спілкування стали соцмережі й сайти знайомств, настала ера онлайн-комунікації. І хоч цінність особистих зустрічей виросла неймовірно, з’ясувалося, що онлайн можна вести не менш активне й насичене життя, ніж в реальності. Я, наприклад, під час карантину примудрилася посваритися онлайн з потенційним бойфрендом. Але карантин рано чи пізно закінчиться, а розібратися, чи потрібен нам Tinder або будь-яка інша онлайн-платформа для знайомств, все-таки варто. І тут хочеться розвіяти найпоширеніші міфи про Tinder, з якими я стикалася.
Міф №1. Знайомитися в мережі — поганий тон
Ніхто не заважає продовжувати класичний пошук партнера, але боюся запитати, поза мережею — це де? На роботі? — Там я ніколи ні з ким не зустрічаюся. У барі? — Там хлопці знайомляться рідко: хтось зізнається, що боїться, хтось прийшов просто відпочивати, а не знайомитися. Та й де ці бари. Всі закриті по домівках; #stayhome — новий тренд 2020.
Міф №2. Tinder не дає змоги пізнати людину по-справжньому
Це правда — тільки в тому разі, якщо не попрацювати над тим, щоб познайомитися з людиною ближче. Онлайн-спілкування потребує часу, ресурсу й бажання. Завоювати інтерес інших людей, які взагалі-то теж працюють і шукають любов у вільний від основних занять час, — непросто. Доведеться виявляти інтерес. Якщо заходити в застосунок раз на тиждень, мляво відповідати на запитання й не розповідати про себе, дива не станеться. Іноді варто уявити себе на місці співрозмовника й проаналізувати, чи цікаво йому читати ваші відповіді.
Міф №3. У Tinder нема про що говорити
У Tinder є правило: якщо ваша пара не збіглася, можливості написати одне одному немає. Але багато хто скаржиться й на те, що пари начебто збігаються, а спілкування не починається. Тут важливо пам’ятати, що Tinder — це не соціальна мережа, де люди збирають лайки. Ці лайки, крім вас, ніхто не бачить. Простий приклад. Якось, повертаючись із вечірки, я стала мимовільним свідком поведінки таксиста, який вів машину лівою рукою, а правою свайпив усі профайли вправо. Зрозуміло, так?
І ще приклад. Якось я зустрічалася з хлопцем, у якого було близько трьох тисяч 'matches'. Саме він і розплющив мені очі на те, що кількість — безглуздий показник. А ще скаржився, що багато хто не відповідає взагалі.
Міф №4. Не варто проявляти ініціативу
Поки слов’янські чоловіки за звичкою чекають і соромляться, можуть пройти роки. Є правило, яке працює завжди (і яке слов’янські дівчата й далі ігнорують), — завжди починай першою. Немає часу пояснювати, це просто працює.
Міф №5. Не можна обговорювати попередній досвід стосунків
Кумедно, але однією з найпопулярніших тем на першому етапі спілкування стає обговорення попереднього досвіду в Tinder. Це такий світський small talk, мистецтвом якого доведеться опанувати. Найчастіші питання — це "Як успіхи?" і "Чому ти тут?". Будьте готові відповісти відверто або завчіть свою легенду напам’ять, щоб випадково нічого не переплутати на наступному побаченні.
Ось три приклади, як можна продовжити спілкування.
1. Не потрібно лаконічних реплік. Замість того, щоб відповідати "Привіт" на вітання, краще звернутися до візаві на ім’я. Відтак розпитати про конкретне фото, хобі. Запитати, де людина перебуває, або розповісти про свої плани на день.
2. "У тебе гарні очі / усмішка / волосся". Іноді в житті досить простого "Спасибі" у відповідь на комплімент, особливо, якщо він щирий. Онлайнові компліменти сприймаються як чергові фрази, але і їх можна використовувати, щоб підтримати розмову. Можна повернути комплімент, можна поставити слушне запитання. Головне, не відповідати стислим "Спасибі": це найчастіше звучить як "До побачення".
3. "Як настрій?" Згодна, питання безглузде, але відповісти на нього все-таки треба. Можна пожартувати про те, що після келиха вина він завжди поліпшується, запросити на келих онлайн. Це точно додасть активності подальшому листуванню.
Теми для спілкування можуть бути різними, але треба розуміти, що найцінніше — це відкритість, активність і наполегливість. Людина по той бік екрана може виявитися не готовою листуватися онлайн або підтримувати розмову. Просто тому, що не вміє. Якщо чоловік мене цікавить, а розмова зайшла в глухий кут, я можу схитрувати: "Твої відповіді не дають мені можливості пізнати тебе трохи краще". Зазвичай подальша реакція демонструє інтелект співрозмовника. А також те, наскільки він заангажований.
Спілкування онлайн можна розглядати як челендж і спосіб прокачати себе. Воно не завжди має виходити за межі віртуальної платформи. Іноді це спосіб отримати нові емоції, компліменти, ще раз переконатися, що ти завжди можеш бути цікавим співрозмовником, який будь-яке спілкування виведе на рівень душевний і більш інтелектуальний. І головне, це місце, де можна потренувати свою інтуїцію — це допомагає в реальному житті.
Жінки — загадка навіть для жінок. Ми часто перебільшуємо очікування від кожної можливості й кожного побачення. Варто пам’ятати про комфортне спілкування: чоловіки, як і ми, шукають саме його. І щоб його отримати, потрібно бути сповненою й уміти ділитися, зокрема й гарним настроєм. Серед тисяч 'matches' обов’язково знайдеться те саме. Але головне — довіряти своїй інтуїції й бути чесною із собою до кінця.
