Навіщо дотримуватися Посту: власний досвід
Піст – давня православна традиція. Стилістка, засновниця бренду LUTIKI Соня Солтес розповідає про власний досвід постування та про зміну якості життя завдяки самообмеженню.
Передовсім, піст – це неймовірна спадщина. Унікальний інструмент, що допомагає ставати красивіше, здоровіше та духовно збагачуватися.
Мені здається, ця практика зараз недооцінена. Інформаційний простір заповнений безліччю інструментів, аскезами та іншими винаходами, які чомусь стали більш привабливими для людей. Але, як на мене, піст – це готовий і цілком робочий алгоритм.
Це одночасно і чудова нагода для мене зробити "велике прибирання". Перехід від зими до весни – найвразливіший час для людини через зміну сезонів та погоди. Тому весняний піст – чудова нагода дати організму адаптуватися до змін, що відбуваються в природі, та позбутися зайвого як в тілі, так і в голові.
Про сприйняття посту
Я практикую піст вже близько десяти років. Для мене це дуже дієвий спосіб позбутися ваги, хвороб чи їх симптомів. Це гарна можливість набути нові звички, опанувати нові стійки правила та перезавантажитися. Сім тижнів посту видаються мені дуже сфокусованими: за цей час можна не тільки сформувати нову звичку, а зробити її стабільною, твердою та навчитися не відмовлятися від неї в одну мить.
Про самообмеження
Самообмеження – це чудова практика у час, коди навколо багато спокус. І, якщо свідомо докладати зусиль, з любов’ю відмовлятися від чогось і обирати для себе тільки найкраще та найкорисніше, необхідне для свого здоров’я, то це і є той скарб, якого варто шукати у пості.
Щодо самообмеження, то тут треба розрізняти два напрями. Перший – це самообмеження психологічне, вербальне ("не те, що у вуста, а те, що з вуст"). Все, що ми говоримо, чуємо, читаємо, з ким спілкуємось, – подразники. Тому їх теж потрібно фільтрувати, як і їжу. Особисто для мене це комплексний досвід: неможливо працювати над тілом і не працювати з головою – і навпаки.
Другий – обмеження харчове. Менше індустріальної обробленої їжі у закладах, менше фастфуду, перекусів, хаотичних приймань їжі, – то менше проблем з харчовою дисципліною, то менш подразненим буде кишківник, тим легшою буде голова. Піст допомагає відсікати подразники та мінімізувати речі, що виводять з рівноваги та дестабілізують. Я вірю, що, обмежуючі себе, ми зцілюємось.
Про підготовку до посту
Кожен має вирішити самостійно, чи дозволяє стан власного здоров'я повністю відмовитися від їжі тваринного походження. Важливо розуміти й знати всі життєві показники організму. Особливо якщо раніше не було спроб розібратися з раціоном та харчовими звичками загалом. Якщо заходити у піст різко, після тижня багатої жирами їжі, це може погіршити стан здоров'я.
Про раціон
Я відмовляюсь у піст від м'яса та продуктів тваринного походження, окрім молока (яке я не купую в супермаркеті). Я надаю перевагу локальному фермерському або власноруч вирощеному, а не індустріальному, імпортованому продукту – в цьому для мене величезна цінність.
Про плаування раціону
Мій раціон на день – це імпровізація. Я прокидаюсь дуже рано, готую сніданок, а також частково обід.
Люди, які вперше починають піст, завжди опікуються питанням, чим замінити білок в раціоні. Але тут варто задати собі питання, чи потрібний організму білок у тій кількості, в якій ми зазвичай його споживаємо. Якщо людина не виконує тяжкої фізичної праці, то, можливо, тимчасове обмеження м'яса та яєць в раціоні не таке вже й критичне. Так само і з солодким: це не більше, ніж звичка дякувати собі солодким за щось, вживати солоденьке "для мозку" тощо. Насправді, важливо споживати солодощі усвідомлено. Пост вчить розмовляти зі своїм тілом, замість того щоб практикувати вічні гойдалки. Раджу ставити собі питання: "Навіщо мені солодке"?
Мені особисто допомогла аюрведа. Ще до пандемії ковіду-19 я була в Індії і нарешті зрозуміла, хто я, і як моє тіло влаштоване, що мене посилює, а що робить слабкою, що в зимовий період треба їсти, щоб зігрітися, а вид чого я мерзну. Так, я взимку інтуїтивно відмовляюся від безлічі клітковини. Для мене взимку з’їсти сире яблуко або імпортовану з Чилі лохину чи ожину – майже катастрофа. А ось шматок сала натщесерце або оселедець з відварною картоплею з цілозерновим хлібом на заквасці – це супер (поза Постом, звісно).
Про те, як сумістити Піст та соціальне життя
Насправді, я дуже рідко їм в закладах, надаю перевагу домашньому харчуванню і дуже простій, свіжоприготовленій їжі. Не їм розігріте – і почуваюся чудово. Всі згадують бабусь, які були міцні, бадьорі та довго жили. Думаю, багато чого залежало від їжі, яка була доволі скромною: локальні страви, прости рецепти, власно вирощені продукти. Я далека від того, щоб ідеалізувати минуле, але загалом мені ці звички подобаються.
Про складнощі
Я практично не вживаю алкоголь, тому у піст мені з цим просто. Я би хотіла відмовитись від кави. Жити з відчуттям голоду мені не складно, рівно як і нічого не їсти в гостях чи в кафе. До речі, в будь-якому закладі можна попросити просто рис чи картоплю, овочі гриль. просити щось просте, а не складну страву з меню.
Про легкість
Легкість можна отримати, просто пропустивши сніданок або вечерю, або влаштувавши собі голодний день. Варто спостерігати за собою, відстежувати, які продукти і яким чином впливають активність та спокій. Будь-яка аскеза чи піст – це селф контроль, що дуже добре вливає на самопочуття, і я рада, що цього стає все більше.
Піст 2025 триває з 3 березня до 19 квітня.
