За допомогою психологині розбираємо різницю між двома станами "режиму тривоги", які можуть мати схожі симптоми, але відрізняються причинами й механізмами.
Хронічний стрес чи залежність від кортизолу?
Ми намагаємося знизити рівень кортизолуза допомогою їжі, напоїв, "данських звичок" чи інших способів, які не потребують справжніх змін у способі життя. Водночас першим кроком має стати внутрішня робота, яка допоможе визначити проблему та підібрати правильне лікування. Особливо тоді, коли постійний стан гіперпильності призводить до розвитку толерантності до кортизолу.
Якщо відчуття надмірного стресу триває довше, ніж хотілося б, варто розрізняти хронічний стрес і залежність від кортизолу. За словами Лаури Вільянуеви, психологині та засновниці psicologodemadrid.org: "Головна різниця полягає в тому, що за хронічного стресу людина страждає і прагне вирватися з цього стану, тоді як при залежності від кортизолу відбувається постійний пошук ще більшої напруги, ще сильніших емоцій".
Що таке хронічний стрес і як він проявляється
Хронічний стрес — це тривалий фізіологічний стан, у якому тіло перебуває в режимі "бий або тікай" перед зовнішньою загрозою. За словами Вільянуеви, такий стан виснажує емоційно, когнітивно та фізично:
- Емоційно: тривожність, депресивні симптоми, дратівливість, різкі перепади настрою, зниження лібідо.
- Когнітивно: проблеми з пам’яттю, часті забудькуватості, зниження розумової гнучкості.
- Фізично: порушення сну (безсоння або надмірна сонливість), зміни апетиту, високий тиск, здуття живота, часті головні болі, ослаблений імунітет та гормональні збої (особливо менструальні).
Людина з хронічним стресом прагне припинити відчувати цей стан, але не знає, як розірвати цикл.
Що таке залежність від кортизолу (і чому вона "зачіпає")
Залежність від кортизолу може виникнути як наслідок хронічного стресу. Спочатку це адаптивна реакція, яка дозволяє функціонувати на високих обертах. Проблема з’являється тоді, коли цей "турборежим" триває занадто довго: "У випадку залежності від кортизолу система виснажується все більше, і зрештою ліки стають гіршими за саму хворобу", — попереджає Вільянуева.
"Це вже не про втечу від стресу, — зауважує психологиня, — а про його активний пошук: люди, які відчувають порожнечу без тиску, які "здуваються" у відпустці та підсвідомо створюють ситуації, що знову вмикають стан тривоги".
Як зрозуміти, де саме перебуваєш
Якщо хронічний стрес — це ніби перебувати у вогні, що ніколи не згасає, то залежність від кортизолу — підпалювати його самостійно, аби не зупинятися. В обох випадках розплачуються тіло й розум. Важливо вчасно "зупинитися" чи "відвикнути" — залежно від ситуації, але завжди необхідно розірвати цикл.
"Головна різниця полягає в тому, що за хронічного стресу людина страждає й хоче вийти з цього стану. А при залежності від кортизолу постійно шукає більше напруги, більше емоцій", — пояснює Лаура Вільянуева.
Для глибшого розуміння вона радить книгу Бессела ван дер Колка "Тіло пам’ятає все" (The Body Keeps the Score), де йдеться про те, як травма й стрес зберігаються у тілі та як їх можна відпустити.
За матеріалами: Vogue.es