Останні новини про звільнення та призначення в модній індустрії показують, що вона зараз переживає переломний момент – і зміну поколінь, і адаптацію до зовнішніх викликів. З майже дюжиною нових імен і посад, оголошених з 2023 року, індустрія може стати місцем нових і прогресивних ідей — якщо ми дозволимо цьому статися.
Однією з важливих істин про моду є те, що вона постійно рухається вперед. Її сьогодення ніколи не є справжнім теперішнім, а радше ідеєю того, як сьогодення може виглядати через шість місяців у майбутньому. Цей цикл підтримує й те, що її головні герої, зокрема дизайнери, часто очолюють бренди протягом тривалого часу. Проте з 2023 року галузь зазнала величезних змін: нові креативні директори з'явилися у понад 10 брендів, зокрема Алессандро Мікеле в Valentino, Шон МакГірр в Alexander McQueen, Чемена Камалі в Chloé, Сабато Де Сарно в Gucci, Фаррелл Вільямс в Louis Vuitton Menswear, Пітер Гокінгс в Tom Ford і Адріан Аппіолаза в Moschino. Ще не названо наступників Бруно Сіалеллі в Lanvin і Метью Вільямса в Givenchy, чиї відходи з відповідних лейблів були підтверджені у 2023 році. Мабуть, найдивовижнішою новиною року стала заява Дріса Ван Нотена про те, що він залишає свій однойменний бренд, який він заснував у 1986 році, а його заміну буде названо пізніше 2024 року. Словом, наступає нова ера в індустрії.
Призначення нових креативних директорів у великих модних домах схожі на гру "музичні стільці", у якій титул в одному місці обмінюється титулом в іншому — і це сталося у випадку Мікеле, який насолоджувався дворічною перервою, перш ніж було оголошено про його нову роботу. Але список останніх призначень майже повністю складається з дизайнерів, які вийшли з позакулісних позицій.
Озираючись назад у минуле століття, ми можемо ідентифікувати ці зміни, як особливі моменти, коли погляди дизайнера чи групи дизайнерів ідеально узгоджуються з інтересами суспільства та культури в цілому. Згадайте мініспідниці та шорти Мері Квант у 1960-х роках, коли молоді люди бунтували проти статус-кво, або костюми Клода Монтани, коли жінки масово почали працювати у 1980-х роках. Востаннє індустрія зазнавала таких змін майже десять років тому, коли Мікеле показав свою першу колекцію чоловічого одягу для Gucci сезону осінь-зима 2015/2016, а наступного року відбувся дебют Демни в Balenciaga. Обидва дизайнери на той час були відносно невідомі. Мікеле провів 13 років в італійському бренді, пройшовши шлях до керівника відділу аксесуарів, коли його попросили зібрати колекцію чоловічого одягу за п’ять днів після того, як креативна директорка Gucci Фріда Джанніні залишила свою посаду раніше, ніж планувалося. Колекція шовкових блузок з бантами та мюлів з хутряною підкладкою, в яких дефілювали андрогінні чоловіки з довгим волоссям, поклала початок тенденції безстатевої моди, яка стала однією з визначальних характеристик 2010-х. Демна, який тоді ще користувався своїм повним ім’ям Демна Гвасалія, був лідером серед дизайнерів, чиє концептуальне переосмислення повсякденного одягу та драматичних силуетів сколихнуло всю галузь. Vetements представив лише три колекції, коли Kering звернувся до дизайнера та узаконив і посилив його анархічні погляди. Демна ввів в моду чудернацьке взуття та нескінченну кількість іронічних логотипів, що прикрашали одяг та аксесуари, а також ідею про те, що піджак ніколи не може бути надто великим, а плечі – заширокими.
Аналізуючи історію, ми можемо описати цей момент як початок авторської ери, коли нові ідеї дизайнерів повністю змінили уявлення людей про моду та стиль — їхній одяг потрапив не лише в масмаркет магазини, але також став частиною політики ідентичності нашого часу. Найважливіше те, що ці дизайнери почали дискусію про значення самого одягу, прибравши ознаки статі та класу, аби подолати очікування суспільства.
Але зсув в індустрії не завжди залежить від невідомих дизайнерів, які приходять до влади. Нагадаємо, у 2010 році Фібі Файло представила свою першу колекцію Céline. Завдяки своєму витонченому погляду на сучасний мінімалізм, вона відвернула моду від богемної жіночності, яку вона пропагувала, коли була креативною директоркою Chloé на початку 2000-х. Це та сама жіночність, до якої Камалі повернулася зі своєю дебютною колекцією для французького лейблу у 2024 році, яку радісно прийняли молоді мілленіали та старша частина покоління зумерів, які з нетерпінням чекали на повернення стилю, який визначив їхнє підліткове життя. Залишається з’ясувати, чи нове бачення Мікеле у Valentino спиратиметься на його попередню роботу, чи він досліджуватиме коди бренду, щоб знайти спільні риси між його власними почуттями та почуттями великого Валентино Гаравані. Сама Файло також є однією з головних героїнь нинішніх змін, оскільки ми спостерігаємо, як вона намагається змінити бажання індустрії отримувати більше, більше й ще більше в реальному часі за допомогою свого нового однойменного бренду.
Разом з усвідомленням того, що комерційні основи, які підтримують галузь, не є такими стабільними, як ми колись думали, і дедалі гострішою стає необхідність розв'язання проблем сталого розвитку, які колись здавалися лише приємними бонусом, усі ці кадрові зміни створюють уявлення про те, що майбутнє індустрії непередбачуване і в ньому все можливо. Тепер дизайнери мають можливість змінити не лише те, як ми одягаємося, але й те, як ми можемо жити кращим, чеснішим життям, справді зосередившись на екологічно та соціально сприятливих бізнес-практиках у всьому ланцюжку постачання. Йдеться не лише про роботу з органічними чи переробленими матеріалами, чи про обережність щодо вуглецевих слідів. Це також історія про те, що люди, які беруть участь у процесі на кожному кроці, мають гідні умови праці й отримують справедливу заробітну плату. Врешті, зовсім згодом ми побачимо, куди приведе нас ця нова ера моди, й, сподіваємося, що таки ці зміни відбуваються на краще.
За матеріалом vogue.com