В межах мистецтва: інтерв'ю з оформлювачем вітрин Жаном-Крістофом Омасом
Як кілька кольорових ліній можуть прикрасити, а політкоректність – зіпсувати, знає оформлювач модних вітрин Жан-Крістоф Омас.
Жан-Крістоф ОмасЗасновник дизайн-агентства Singular Paris, Жан-Крістоф Омас, створює сценографію для вітрин, презентацій і виставок. Він працював з Фібі Файло з її першої колекції для Céline: оформлював вітрини, презентації і штаб-квартиру бренду – так, в особистому кабінеті Фібі з'явилися меблі сучасних барокових італійців DIMORESTUDIO і культові речі 1960-80-х років Джо Коломбо і Арне Якобсена. З приходом нового арт-директора логічне моє запитання: що далі? "Звичайно, ні", – відповідає Жан-Крістоф, він більше не зможе працювати для Céline – і упускає фразу, яку підтвердила б значна частина модного світу: "Тому що в професійних колах я асоціююсь з Фібі Файло".
Вітрина круїзної колекції 2010 року – першої для Фібі Файло як арт-директора CélineЗ першої круїзної колекції Céline 2010 року Фібі Файло робила акцент на створення гардероба і взаємозамінних речей-інвестицій. В оформленні вітрин і презентацій ця ідея втілилася в підкреслено стриманій і дорогій щодо матеріалів сценографії. Наприклад, тоді, 2010-го, у вітринах Жан-Крістоф розмістив два манекена в твідових жакетах: один – в чорних брюках, інший – в спідниці на тлі нечіткого фото з краплею крові, що проступила на прикушеній губі – як проблиск емоції крізь броню з стриманих до нудьги фактур і відтінків.
Оформлення закритої вечері Céline, липень 2017До агентства Singular Paris (Жан-Крістоф перейменував створену ним же 2006 року студію Voici-Voilà) Омас 7 років працював з Крістіаном Лакруа, з 1998-го в команді Louis Vuitton відповідав за візуальні комунікації – якраз тоді Марк Джейкобс почав робити перші колекції одягу. Після став фрілансером: працював з Chloé часів арт-директора Ханни Макгіббон і John Galliano часів Джона Гальяно, парфумерами Diptyque і L'Artisan Parfumeur, магазинами Colette і Galeries Lafayette, марками різноманітної стилістики і сегментів Mugler, Hermès, Petit Bateau, Eres і Dior. Хоча під час студентства вивчав текстильний дизайн, ніколи не цікавився плоским форматом 2D, а відразу почав робити проекти по сценографії та оформленні простору.
Вітрина Diptyque, оформлена в честь 50-річчя марки, 2018У цій частині він завжди був прихильником виразних жестів. Жан-Крістоф любить оформлювати речі в рамки – так вони отримують більше "самостійності". Ефектність прийому він оцінив в часи роботи в Louis Vuitton, коли оформив вітрини в стилі кольорових композицій американського концептуаліста Сола Левітта. Жан-Крістоф обожнює змінювати колір і фактуру речей – наприклад, покрити бронзовою засмагою тропічні листя для презентації купальників Eres. "Мені хочеться, щоб вітрину сприймали як картину, яку можна розглядати на вулиці", – говорить він. Найбільш емоційні вітрини, які Омас робив разом з Джоном Гальяно. Вони були "шокуючими" – забризканими штучною кров'ю або з гігантськими крилами з нашаткованого паперу. "На жаль, зараз всі почали боятися сильних жестів", – зітхає Жан-Крістоф і зізнається, що політкоректність не йде на користь його справі: занадто правильне не викликає емоцій.
Для опису своїх улюблених "трюків", які допомагають робити речі більш ефектними, він використовує слово détournement. Воно з'явилося в 60-х завдяки філософу Гі Дебору, який так називав практику спотворення сенсу через мінімальну зміну речі. У моді практика надання речі нового сенсу стала головним прийомом з легкої руки Мартіна Марджела, хоча на початках здавалася сатирою на існуючий модний декоративний порядок – не меншою, ніж гідеборівське "Суспільство спектаклю".
Вітрина для John Galliano, 2013Образ гри – з матеріалом, спогадом, модою – став головним для першої музейної інсталяції Жан-Крістофа, яка була представлена в брюссельському Центрі моди і дизайну MAD в червні в рамках виставки It's My Own, An Everyday Fashion Story бельгійського дуету Own, який віддав її на відкуп прикладним художникам – оператору-постановнику, стилісту, архітекторам, флористу, студії графічного дизайну. Жан-Крістоф зробив акцент на магнітній плівці з касет і рухомою пластиковою фіранкою покрив всі речі уявної примірювальні – тому все в ній потрібно було вгадувати.
Інсталяція в брюссельському Центрі моди і дизайну MAD для виставки It's My Own, An Everyday Fashion Story, 2018Цим же, по суті, Жан-Крістоф займається всю свою кар'єру: "Я ніколи не бачу колекцію – тільки мудборд, тому я повинен вгадати, який вигляд вона в результаті матиме, щоб речі і оформлення поєднувалися".
Текст: Тетяна Соловей
