
Що робити в разі примусової депортації: памʼятка Офісу Президента
В Україні кожного дня фіксуються воєнні злочини проти гуманності та людства, і незаконна, примусова депортація, як повідомляє Офіс Президента, — один з них. За даними очільниці Мінреінтеграції Ірини Верещук, з початку повномасштабної війни лише з Маріуполя окупанти депортували близько 45 тисяч людей. Vogue.ua розповідає, як діяти в разі примусової депортації.

По-перше, треба виписати на аркуш телефони близьких і тримати його при собі. Також треба зберігати українські документи, що посвідчують особу, і за першої можливості відновити електронні версії в «Дії».
По-друге, важливо зберігати зв’язок з рідними та близькими. Треба зберігти українську сім-картку та за першої змоги повідомити родичів про те, що відбувається.
По-третє, важливо берегти свою приватність. Треба очистити телефонну книжку та листування в месенджерах. Окрім цього, не треба давати інтерв’ю, а також коментувати інформацію журналістам — незалежно від того, хто їх відрекомендує.
У разі депортації ваших близьких, повідомте про це за телефоном:
- 1648 — гаряча лінія Національного інформаційного бюро;
- +38 044 238 15 88 — гаряча лінія Міністерства закордонних справ України;
- 0 800 507 028 — гаряча лінія територіальної оборони;
- 102 — поліція.
Для дзвінків з-за кордону скористайтеся телефоном гарячої лінії Національного інформаційного бюро: +38 044 287 81 65.
Еще в разделе LIFE
Популярное

Світ має знати: як виживають захисники Маріуполя просто зараз

Говорити як гуцул: кілька слів та зворотів, які збагатять вашу українську

Як правильно говорити українською: позбуваємося росіянізмів

Що таке рукав’янка, або який вигляд мають найгарніші вишиванки

Дружина бійця «Азову» — про зустріч із Папою Римським та напружену ситуацію на «Азовсталі»

22 архівні фото Шер, які розкривають її стиль

Буковинський кептар і гуцульський сердак: все про костюми Kalush Orchestra на «Євробаченні – 2022»

Щоденник пам’яті: весілля принца Гаррі й Меган Маркл у деталях

Kalush Orchestra закликали світ врятувати захисників Маріуполя та Азовсталі

Портрет нації: як жили на Закарпатті 100 років тому

Історія червоної сукні Valentino

Етель Ліліан Войнич – авторка найдосконалішого перекладу «Заповіту» Шевченка
Не следуйте за модой
— ощущайте её
Спасибо!
На указанный вами адрес было отправлено письмо.
Подтвердите, пожалуйста, свою подписку.