Чим небезпечний токсичний оптимізм
За що ми вдячні? Про це ми часто запитуємо себе, аби переконатися, що все не так погано й складно, як може здаватися. Дослідження в галузі позитивної психології довели, що позитивне мислення допомагає нам почуватися краще як фізично, так і ментально. Проте постійна концентрація на хорошому може мати й погані наслідки. Розповідаємо про токсичну сторону оптимізму і нагадуємо, чому все має бути в міру.
Photo: Sean ThomasАндре Спайсер, автор книги "Синдром благополуччя", професор у галузі організаційної поведінки і голова факультету менеджменту в Bayes Business School, зазначає, що наукових висновків рідко вистачає, щоб зробити концепцію популярною. Навпаки, Спайсер вважає, що інтерес до практики подяки заснований на стереотипному віруванні в методи самодопомоги, згідно з якими ви можете змінити своє життя, просто дивлячись на себе й оточуючих більш оптимістичним і позитивним поглядом. "Ідея в тому, що випромінюючи вдячність, ви можете досягти успіху у всіх сферах життя", — пояснює Спайсер Vogue.
"Визнання цінності та значимості чогось", — так визначає подяку Емі Гордон, доцентка психології Університету Мічигана. З її слів, нам часто потрібен стусан у цьому напрямку, тому що ми звикли сприймати речі як належне — це називається "гедоністичною адаптацією". "Ми також схильні ставитися до життя з підвищеною пильністю, через що нам легше помічати недоліки, ніж переваги", — каже Гордон. Можливо, в епоху коронавірусу немає нічого поганого в тому, щоб частіше помічати хороше там, де це можливо.
Здатність помічати добре корисна для здоров'я. "Як правило, у вдячніших людей менше скарг на здоров'я (хороший сон, менше застуд)", — каже Гордон, пояснюючи, що подяка пов'язана з більш позитивним настроєм, якісними взаєминами і просоціальною поведінкою.
Дослідження також показують, що подяка допомагає легше адаптуватися до негативного досвіду, що пояснює популярність практики подяки під час пандемії. "Загалом, ті, хто виявляє більше позитивних емоцій у важкі періоди, вирізняються більшою стійкістю", — пояснює Гордон, маючи на увазі феномен "срібної підкладки", коли негативні події можуть сприйматися як рушійна сила для позитивних змін.
Хоча більшість досліджень свідчать про позитивні наслідки практики подяки, є дані, які вказують на токсичну сторону цієї звички.
Подяка може перешкодити зустрітися з труднощами віч-на-віч. Ось приклад: під час пандемії ви були незадоволені своєю роботою, але на тлі того, що інші зіткнулися з нестабільністю і безробіттям, ви вирішили бути вдячними за те, що у вас є, – і це може призвести до того, що ви приймете обставини. залишитеся на своїй роботі.
"Коли люди вдячні за наявність роботи, це формує лояльність до компанії, навіть якщо робота не подобається", — каже Гордон, пояснюючи, що хоча у цій галузі потрібні додаткові дослідження, практика подяки може призвести до лояльної поведінки у небажаних ситуаціях. Люди із заниженою самооцінкою — серед яких, як правило, більше жінок, ніж чоловіків — також можуть бути вразливішими.
Позаяк подяка спонукає нас миритися з неідеальними обставинами, дослідження також показують, що вона може бути виправданням для образ та експлуатації. Це відбувається тому, що подяка може "пояснити" неприємні моменти, до прикладу, в аб'юзивних стосунках.
Також подяка, як і глибші практики позитивного мислення, можуть призвести до подвійності. "Концентрація на тому, чому ви вдячні, радше за все призведе до того, що ви звертатимете увагу лише на позитивну інформацію", — каже Спайсер. Це може означати сприйняття світу через рожеві окуляри, що добре в короткій перспективі, але проблематично для прийняття рішень і досягнення довгострокових результатів. Спайсер пояснює, що якщо ви ігноруєте багато різних факторів (до прикладу, ви настільки вдячні за деякі риси характеру вашого партнера, що не надаєте значення його тривожним проявам), це може стати проблемою у стосунках пізніше.
Давайте уникати подвійності. Це не означає, що подяка — погано. Багато хто з нас грішить тим, що занадто багато скаржиться і часто приймає речі як належне. Як свідчать дослідження, подяка може бути корисною. Проте так само корисно ставитися до подяки критичніше.
Звичайна практика подяки полягає у виписуванні наприкінці дня трьох речей, за які ви вдячні, а Спайсер пропонує альтернативний метод. Додайте до цього списку ще два пункти: список того, що вам не сподобалося сьогодні, і нейтральніший список з тим, що вас спантеличило.
"Ми повинні прагнути до балансу", — каже Спайсер, який рекомендує бути вдячними за хороше, і залишатися уважними до негативних, нейтральних аспектів ситуації, або таких, що збивають з пантелику. "Так ми почнемо бачити світ таким, яким він є — складним та суперечливим".
Текст: Clementine Prendergast
За матеріалами vogue.co.uk
