Три книги Володимира Винниченка, які ви полюбите
28 липня 1880 року в місті, яке сьогодні носить назву Кропивницький, народився Володимир Винниченко — один із найпопулярніших українських письменників початку XX століття й один із найвпливовіших політичних діячів свого часу.
Поза "музейним" образом зі шкільної програми Володимир Винниченко — насправді харизматичний белетрист, який вмів розповідати яскраві історії та прославився як автор глибоких психологічних драм. У нашій добірці — романи і п'єси Винниченка, які ви точно полюбите.
"Записки кирпатого Мефістофеля", 1917
1916 року, за рік до того, як очолити Генеральний секретаріат Центральної ради, Винниченко закінчує та публікує "Записки кирпатого Мефістофеля" — свій головний роман, який і сьогодні шокує, захоплює та провокує. Як пише в анотації до роману видавництво "Віхола", яке видало "Записки Кирпатого Мефістофеля" 2023 року у своїй популярній серії "Неканонічний канон", "Записки..." — це насамперед роман морального експерименту, у якому чи не вперше в українській літературі відверто аналізуються стосунки між чоловіком і жінкою.
Події в романі відбуваються в Києві, а оповідь ведеться від особи головного героя, успішного адвоката, "гравця у життя" Якова Михайлюка на прізвисько "Кирпатий Мефістофель". Перед нами герой, яких до того ми фактично не бачили в українській літературі: Кирпатий Мефістофель крутить роман із дружиною свого друга (хто є батьком її сина Андрійка, Яків чи її чоловік, невідомо), закохує в себе випадкову жінку Клавдію Петрівну, яка зрештою вагітніє, але Яків не прагне стати батьком, наполягає на аборті... Захопливий і складний, роман Винниченка чи не вперше в українській літературі так відверто порушує теми морального вибору, вільних стосунків між чоловіками та жінками, абортів.
"Чорна Пантера і Білий Медвідь", 1911
"Чорна Пантера і Білий Медвідь" — п'єса, написана Володимиром Винниченком 1911 року. Її перша театральна постановка відбулася в 1917-му на сцені Молодого театру в Києві, режисером був Лесь Курбас, а сценографом — художник Михайло Бойчук. Її активно ставили і в Європі, до того ж "Чорна Пантера і Білий Медвідь" ставала основою для екранізацій.
На той час, коли Курбас узявся за постановку, Винниченко був одним із найпопулярніших українських драматургів, і його ім’я на афіші фактично гарантувало успіх. У центрі сюжету — конфлікт митця з власним обов’язком і суспільством. Основна драма розгортається між Корнієм (Білий Медвідь), який бачить сенс життя у мистецтві й прагне створити нову картину, та його дружиною Ритою (Чорна Пантера), яка хоче лише одного — врятувати їхнього хворого сина. Фінал п’єси філософський, але трагічний.
Сьогодні, через понад 100 років після створення, ця образна і психологічна п'єса Винниченка сприймається сучасно та свіжо.
"Лепрозорій", 1938
Останні 15 років життя, з 1936-го, Володимир Винниченко провів на півдні Франції — у мальовничому зеленому містечку Мужен, що розташоване між Ніццою та Каннами. Тут, на своїй віллі, український письменник і політичний діяч мешкав із дружиною, доглядав власний город і послідовно дотримувався здорового способу життя, у який щиро вірив. Саме в Мужені 1938 року він написав оповідання "Лепрозорій".
Головна героїня твору — Івонна Вольвен — персонажка нового часу. Донька теслі, вона працює з родиною на фермі поблизу Канн, а щоб заробити грошей на трактор, вирушає до Парижа. Там випадково знайомиться з професором медицини Матуром, якого вражає не лише її краса, а й інтелект, незвичність, прагнення до самопізнання і спосіб життя — Івонна харчується виключно сирою рослинною їжею. Зрештою професор влаштовує її медсестрою до матері магнатів Пужеролів, щоб допомогти викрити людину, яка намагається отруїти багату жінку.
В образі Івонни легко впізнати риси самого Винниченка — зокрема, його захоплення сироїдінням і філософією конкордизму.
