Україна – одна з перших країн в світі за рівнем розвитку ембріології. Які наукові досягнення допомагають парам мати дітей, та чому це надважливо особливо зараз, розповідає ембріологиня Лада Дяченко.
Ладі 31 рік, вона з Миргороду Полтавської області. Закінчила біофак Київського університету ім. Тараса Шевченка, отримала спеціалізацію біохіміка – "адже ембріологія – це в першу чергу не медицина, а біологія різних спрямувань". Лада Дяченко має європейську сертифікацію клінічного ембріолога. Фахівців її рівня небагато не лише в Україні, але й в світі. Її суперскіл – володіння методом трансплантації ядер.
Перша дитина, яка була отримана внаслідок перенесення ядер на зрілій яйцеклітині, народилася в США в кінці 2016 року. Не минуло і кількох місяців, як в Україні народилася перша дитина на Землі завдяки перенесенню ядер на запліднені яйцеклітини. Цій роботі Netflix присвятив четверту серію фільму "The Unnatural Selection" (2019).
Методику розробив колега Лади Дяченко, український науковець Павло Мазур, з яким вони працювали з 2016-го. Власне, можна говорити, що методом володіють вони двоє; у решти ембріологів, які працюють над схожим завданням, поки немає гучних успіхів.
"Сьогодні така методика здається революційною та екстраординарною – як колись ЕКЗ, екстракорпоральне запліднення в лабораторних умовах. Навколо існувало багато упереджень; здавалося, воно несе ризик для яйцеклітини і до того ж є етично суперечливим, – каже Лада. – Але з часом методика стала загальновживаною – і нею наразі користуються у всіх клініках світу. В майбутньому таке можливе з перенесеннями ядер: що далі, то більше спеціалістів буде опановувати цей метод і працювати з ним".
Кому допоможе такий метод запліднення
Є пари, які довго лікуються від непліддя. Вони проходять по кілька методів екстракорпорального запліднення, по кілька виснажливих та вартісних циклів. Це триває роками, але зачати дитину не виходить: "Буває, що ембріони не розвиваються, і ми в кінцевому результаті не маємо що переносити в матку. Трапляється, що здорові ембріони не імплантуються з незрозумілих причин, адже гінекологічних ускладнень немає. Саме з такими ситуаціями ми і працюємо", – пояснює Лада.
Таким парам пропонують запліднення донорських яйцеклітин, але не всі готові до подібного розвитку подій: адже часто головне бажання пари – мати генетично своїх дітей.
До чого тут ядра
Ядра – це структури в клітинах, які містять ДНК. Ми вилучаємо ядра з яйцеклітини жінки і переносимо їх в донорську яйцеклітину, з якої попередньо вже вилучили власний генетичний матеріал. "Це означає, що майбутня дитина буде схожа виключно на своїх батьків, але фактори ризику, які можуть впливати на розвиток та імплантацію ембріонів, при цьому усунуті", – каже науковиця.
Я собі пояснюю таке "підселення" як тимчасовий переїзд в заміський будинок з соснами з аварійної міської квартири.
Навіщо такі складнощі?
Цитоплазма (все, що знаходиться кругом ядра), може мати певні вади або дефіцити – саме вони можуть не давати ембріонові успішно розвиватися або приживатися. Якщо науковці припускають, що в донорській яйцеклітині подібних проблем нема, то в "гостьову" оболонку "заселяють" генетичну інформацію власників, і ембріон розвивається без перешкод.
Спочатку він зростає в лабораторних умовах 5-6 діб – як і при звичайному екстракорпоральному заплідненні. Після його можна переносити в матку або заморожувати – і переносити, коли жінка буде готова.
Де беруться донорські матеріали?
Є країни, в яких донорство яйцеклітин дозволене тільки на безоплатній основі. В Україні дозволено комерційне донорство – тобто донорам платять. Процедурі передує стимулювання яєчників, як і при ЕКЗ, і загалом це доволі рутинна річ.
Як все відбувається
Всі маніпуляції, що роблять в ембріології, – з приставкою " мікро". Яйцеклітини, сперматозоїди, ядра – це все неможливо побачити неозброєним оком.
Маніпуляції проводять мікроголками, і все відбувається за допомогою мікроманіпуляторів. Відповідно, в ембріологічних лабораторіях стоїть багато різних мікроскопів. Ембріолог фактично рухає джойстиками і кнопочками.
В біологічній лабораторії також знаходяться інкубатори, в яких вирощуються ембріони, – там підтримують постійний рівень СО2, О2 і температура 37 градусів за Цельсієм.
Про зберігання генетичного матеріалу
Після 24 лютого, щоб зберегти матеріал, наші клініки перевозили і ембріони, і кріобанки на Захід України, навіть за кордон – все було на грані фантастики і героїзму. Поставало питання, де брати рідкий азот, і кожен піднімав на ноги все своє оточення. Ми рятували тоді тисячі потенційних життів.
Зараз кожний адаптувався як міг; деякі клініки облаштували свої кріобанки ближче до сховищ та цокольних поверхів.
Чому репродуктивні технології важливі під час війни?
Коли почалося повномасштабне вторгнення, українські клініки почали пропонувати нашим військовим можливість заморозити власний біоматеріал (сперму) перед тим, як іти на фронт, щоб застрахувати свої плани надалі мати дитину.
Війна, на жаль, приносить і високу смертність людей репродуктивного віку, і високу ймовірність травматизації, і дуже багато стресу. Це все впливає на персональні репродуктивні плани.
Заморожений еякулят надалі можна буде використати в цілях запліднення.
Здача, заморожування та зберігання для військових – безплатна. Це внесок репродуктивної медицини в спільний шлях до перемоги.
Етичні дилеми та закон
Для України це ставить питання постмортальної репродукції, тобто репродукції, яка може статися, коли людини не буде в живих.
За чинним законодавством, подружжя має оформити нотаріальний документ, в якій чоловік надає згоду на використання свого еякуляту в разі його смерті. Це не заповіт, адже біоматеріали не можуть бути предметом заповіту, а заява певної форми.
Як чоловікові підготуватися до кріоконсервації еякуляту
Достатньо утриматися від статевого життя 3-4 доби, прийти в клініку репродуктивної медицини, здати еякулят. Фахівці заморожують його в рідкому азоті, і в такому стані він може зберігатися довгі роки без шкоди для його подальшої функції.
Про критику, хейт та релігійні суперечки
Якщо говорити про постмортальну репродукцію, поки ніякого хейту я особисто не зустрічала, – зараз вона надто гостра та чутлива. Всі співчувають військовим, переживають за них та хочуть підтримати. В своєму мікроблозі в Інстаграм я бачу, що жінки добре сприймають подібні можливості для пар.
Якщо ми говоримо про релігійні аспекти, то галузь допоміжних репродуктивних технологій, то релігійні люди – завжди в опозиції. Вважають, що це "від диявола", а робота ембріолога – гріховна, адже фактично ми своїми руками створюємо життя, коли "Бог розпорядився", щоб пара не могла мати дітей.
Багато хто з таких людей, вважає, що діти після екстракорпорального запліднення – "без душі" та мають різного роду проблеми. Я навіть не хочу це коментувати. Наразі існує багато досліджень і світової статистики, які доводять, що не існує проблем, асоційованих зі способом запліднення.
Якщо мова про ускладнену вагітність після ЕКЗ, то дійсно іноді трапляється, але це пов'язано з тим, що жінка на момент ЕКЗ вже мала конкретні проблеми. Крім того, багато жінок серед наших пацієнток –старшого репродуктивного віку.
Про проблеми, пов'язані зі старшим репродуктивним віком
Дженніфер Еністон в інтерв'ю Allure відверто розповідала про свій досвід та згадувала, що найбільше за все в житті шкодує, що їй ніхто не порадив заморозити яйцеклітини.
Дійсно, якщо б вона мала заморожені в віці до 35-37 років, вона могла б мати дитину зараз. Чому саме до 37? – Це "пограничний" вік, після якого в жінки різко падає співвідношення "хороших" (генетично нормальних) і "поганих" клітин. Різко зростає кількість клітин з певними генетичними поломками.
Відповідно, найперша проблема пацієнток в віці від 38 років з історією непліддя – це саме те, що яйцеклітини з віком стають генетично аномальними, тобто дають генетично аномальні ембріони або взагалі їх не дають.
Це один із таких факторів, на які репродуктивна медицина вплинути поки не може. Так, жінки зараз розраховують побудувати кар'єру, а потім "прийти та зробити" собі дитину, бо технології не стоять на місці. І тут комусь щастить, а комусь ні. Біологічні закони старшого репродуктивного віку ми не можемо перемогти.
Про український прорив в сфері репродуктивних технологій
Найбільший технологічний та науковий прорив в репродуктивних технологіях з переносом ядер зробила саме Україна. В світі є близько 30 дітей, народжених таким способом? 12 з них народжені в Україні. Можливо, навіть більше, адже ми не маємо доступу до статистики в межах всієї країни: дехто ще не публікував результатів, дехто в процесі оформлення результатів і публікацій.
В багатьох країнах світу законодавство допоміжних репродуктивних технологій дуже жорстке. Не у всіх країнах дозволені такі маніпуляції, як перенесення ядер. А вище згадана дитина, що з'явилася на світ в кінці 2016, мала складну історію пересувань між країнами: ембріон "висаджували" в матку в Мексиці. Там же народилася дитина, а ось наукова група була з США.
Про визнання українських успіхів
Нещодавно світ облетіла гучна новина: перші діти від трьох батьків народилися в Великобританії. Кругом успіхів британських вчених – неймовірний ажіотаж. Втім, українська клініка зробила це ще 6 років тому, але, попри те, що ми презентували свої результати на міжнародних конференціях, гучного інфоприводу це не створило.
Тут є й законодавчі нюанси. Адже в Великобританії ядерні переноси дозволені тільки при одному типу хвороб – мітохондріальних. Мітохондріальні хвороби – це хвороби часто з важким перебігом, вони є різного спектру і передаються по материнській лінії як до хлопчиків, так і до дівчаток.
Наш досвід показує, що цей тип маніпуляцій в подібних випадках – не панацея; він може бути навіть ризикованим.
Про дітей, що з'явилися завдяки українським вченим
Реакція пацієнтів на звістки про те, що вони скоро стануть батьками, – безцінна. Вони плачуть від щастя. Подібний момент показаний в Netflix-овському Natural Selection. Павло, мій колега, показував майбутнім батькам відеозапис, як розвивався їхній ембріон, який згодом став дитиною. Оператор зняв, як пара дивилася відео, і як вони в той момент взялися за руки. До сліз.
Одна з наших пацієнток вже має двох дітей після перенесення ядер. Клініка постійно контактує з родинами, робить дослідження, щоб розміти, як розвиваються діти (спойлер – все добре).
Про бюджет ЕКЗ з використанням ядерного переносу
Цикл з використанням методів перенесення ядер буде коштувати дорожче приблизно вдвічі, ніж звичайний цикл допоміжних репродуктивних технологій.
Про рівень української ембріології
Деякі європейські клініки серйозно відстають від України (у нас, до речі, нещодавно з'явився факультет ембріології на базу Київського національного університету). Це пов'язано з законодавчими обмеженнями в репродуктивній медицині, які, в свою чергу, часто викликані певними історичними процесами.
Так, країни, де процвітали фашизм та нацизм, впроваджують найжорсткішу політику. Словосполучення "селекція ембріонів", коли обирають найкращий ембріон для висадку в матку, сприймається як сегрегація, утискання прав та пошук "обраних". Але подібні радикальні перекоси погано впливають на результативність лікування непліддя.
Ми намагаємося брати участь у всіх європейських, американських з'їздах. Подаємо свої "абстракти" (короткі публікації, в яких зазначаємо результати своєї роботи.) Якщо їх приймають, – їдемо і презентуємо їх. Завжди намагаємося обмінюватися інформацією з колегами.
Кваліфікація українських лікарів – надзвичайна. Багато наших ембріологів виїхало за кордон з початку повномасштабного вторгнення; всі влаштувалися на роботу. Зарубіжні колеги особливо цінують їхній професіоналізм, – у наших дуже багато досвіду. Так, за день роботи в лабораторії я можу зробити біопсію 30 ембріонів, щоб проаналізувати їхній генетичний статус. Для порівняння – десь в США це може бути три маніпуляції на тиждень.
Про мрії
Наразі на всіх міжнародних конференціях багато говорять про штучний інтелект і його потенційне впровадження в ембріології. Мрію, щоб в нас тут сталися передові розробки.
І уявляю ембріологічну лабораторію майбутнього, де буде багато роботизованого, багато того, що управляється програмами штучного інтелекту. Що штучний допомагатиме обирати найгарніші, генетично здорові ембріони для ембріотрансферу, – адже наразі без генетичної діагностики це неможливо. Можливо, в майбутньому існуватиме штучний інтелект, який зможе замінити всі методи діагностики і зможе бачити набагато більше, ніж кваліфікований ембріолог. Ми до цього потихеньку вже йдемо.
17 та 18 червня в Києві відбудеться Inscience Conference, науково-практична конференція, присвячена технологіям, стартапам та відбудові України. Виступ Лади можна буде побачити наживо.
