Чудове наповнення: чому філери завойовують світ
Філери стають дедалі популярнішими. Розбираємося: це екстремальне захоплення чи нова нормальність.
Минулого місяця канадський співак The Weeknd завантажив в Instagram селфі немов з натяком, що він пройшов курс ін’єкцій філерів. Пухкі губи, помолоділа свіжа шкіра, вигнуті брови, гострі вилиці й виражена лінія підборіддя — все це ховалося під пов’язками. Але, звісно, репер не лягав під ніж. Це був грим для його нового кліпу Save Your Tears. На виступі в перерві між таймами на 55-му Суперкубку до нього приєдналася армія перев’язаних дублерів.
Образ музиканта подібний до роботи візажистки Інге Грогнард на показі Balenciaga SS20, де моделі мали вигляд немов обколених філерами, з перекрученими рисами обличчя, роздутими губами й підкресленими вилицями. Попри різний контекст, обидва приклади — яскрава ілюстрація загальної одержимості "удосконаленням".
За даними глобального дослідження Міжнародного товариства естетичної пластичної хірургії, 2019 року в усьому світі було проведено 13,6 млн нехірургічних процедур, з яких 4,3 млн були пов’язані з ін’єкціями гіалуронової кислоти за допомогою філерів, що на 15,7% більше, ніж попереднього року, і на 50,6% більше з 2015 року. Це вже занадто.
Порівнюючи з пластичною хірургією, філери неінвазивні, зворотні, порівняно недорогі (хоча треба зважати на так зване техобслуговування), мають мінімальний період відновлення і, що найважливіше, дістали схвалення Кайлі Дженнер (сарказм). Їх навіть називають "процедурами обідньої перерви" — те, що можна зробити в обід так само просто, як сходити на каву. У результаті вони стали звичайним явищем у нашому повсякденному житті.
"„Культура удосконалення" — це те, про що ми говоримо вже деякий час, — розповідає Дженні Міддлтон, директорка з питань краси у WGSN. — Вона виникла через бажання мати гарний вигляд у соціальних мережах з нашим способом життя, який завжди під прицілом камер. Люди звикли спостерігати досконалість, яку пропонують фільтри, й очікують, що реальне життя допоможе їм знайти рішення й повторити це". А через те, що останній рік ми провели в ізоляції, прикипівши очима до себе в Zoom, ситуація тільки погіршилася.
З культурного погляду є тенденція розглядати філери та інші нехірургічні втручання як процедури, продиктовані марнославством, але насправді вони можуть бути невіддільною частиною самоідентифікації людини. Це те, що Ріс Томлінсон, генеральний директор компанії Uvence, спостерігає в більшості клієнтів. "Хоча всі ми прагнемо мати кращий вигляд, я б сказав, що впевненість — головна причина, через яку люди колють філери. Багато хто прагне відкоригувати медичні проблеми, які можуть вплинути на зовнішній вигляд, — наприклад, шрами або асиметрію обличчя. Трансгендерним пацієнтам філери допомагають підкреслити мужню або жіночну ідентичність — і асимілюватися в суспільстві".
25-річний художник Хатті Ріс використовує філери для губ вже чотири роки, щоб впоратися з почуттям гендерної дисфорії. (Ріс ідентифікує себе як небінарна людина, тож в англійській мові використовується займенник they. — Ред.). Для Хатті філер — це не спосіб мати кращий вигляд. Це спосіб мати гармонійний вигляд відповідно до свого внутрішнього відчуття. Крім того, Хатті відкидає ідею про те, що зміна зовнішнього вигляду — наслідок низької самооцінки.
"Насправді, щоб змінити своє тіло, потрібна впевненість, — розповідає Клем. — Це сміливо й навіть зухвало стати тим, ким хочеш бути. Відтоді, як я використовую філери для губ і щік, почуваюся комфортно у своєму тілі", — та через потужну практику навішування ярликів на прихильників використання філерів Клем просить не розкривати про неї інформації. "Люди можуть бути безжальними, засуджуючи інших, — говорить вона. — Гадати, що змінили в собі знаменитості й спільні знайомі, — це те, що полюбляють робити мої друзі в зневажливій формі".
Психотерапевтка Ребекка Спаркс пов’язує навішування ярликів з подвійними стандартами суспільства: жінки зобов’язані мати певний вигляд, а потім їх критикують за те, як вони цього домагаються. "Мовляв, вони змагаються не на рівних умовах, — каже Спаркс. — Доки ми засуджуватимемо й соромитимемо жінок, які „працюють" над власною зовнішністю (чи ні), доти буде стигматизація".
Термін робота (над власною зовнішністю) — досить слизький. Чому застосування філерів класифікується як робота і в якомусь сенсі обман, а макіяж або 10-ступеневі ритуали для догляду вважаються соціально прийнятними, хоча ми знаємо, що на це треба багато сил і часу?
Використовуючи філери, такі люди, як Клем і Ріс, не мають почуватися ніяково, радше мають відчувати, що це їхнє право вирішувати, як чинити зі своєю зовнішністю в пошуках внутрішньої гармонії.
Поширення інформації може врятувати життя
Як припускає хірург з Лос-Анджелеса, лікар Пол Нассіф, це неабияк допоможе максимально обмежити лікарські помилки. "Демонізація естетичних методів лікування мала місце в історії, і в деяких випадках це було справедливо стосовно неврегульованої галузі, недосвідчених лікарів-практиків або неліцензійних продуктів, — каже він. — Суспільство наражалося й далі наражається на небезпеку".
Що більше ми говоримо про філери, то більше усвідомлюємо пов’язану з ними небезпеку, яка може варіюватися від появи грудочок і зміни кольору до алергічних реакцій і навіть сліпоти. "Відкритий діалог тільки підвищить ефективність, безпеку та вдоволеність пацієнтів", — каже Томлінсон.
Але, звісно, все набагато складніше. З урегулюванням застосування філерів попит на них зростає, особливо серед вразливої молоді. І що доступніші вони, то вища ймовірність підсилення почуття дисморфії, невдоволеності й навіть залежності у сприйнятливіших людей. "Потенційні психологічні проблеми, найімовірніше, відчувають люди, які, не знаючи про наслідки, пробують такі речі, як філери для обличчя, щоб почуватися краще й підтримати хистку самооцінку, — каже Спаркс. — Хоча кожен може використовувати філери, деяким починає здаватися, що потрібно додати ще й ще".
"Якщо ви йдете в місця, де лікарі заслуговують на довіру, вони не дадуть вам зайти надто далеко, — стверджують працівники лондонської клініки Dr. Dray Clinic. — Так, можна бажати дедалі більше й більше, але це частина роботи лікаря — заспокоювати пацієнта й пояснювати, що робити, а чого не варто". Лікар з непоганою репутацією відрадить молодих людей від непотрібних процедур.
Боротьба за ідеали краси
Можливо, справжня проблема з урегулюванням уколів краси полягає в тому, що вони створюють новий, вузький ідеал краси, до якого можна прагнути? Або, може, вони просто пропонують новий спосіб досягнення наявних ідеалів? "У соціальних мережах і реаліті-шоу повно людей з косметично зміненими обличчями й тілами, які мають вигляд звичайних людей, — попереджає Спаркс. — Підсвідомо багато хто починає відчувати, що йому чогось бракує, бо його зовнішність не відповідає пропонованим ідеалам".
Навіщо все ж потрібні філери? Щоб обмежити якнайбільше ознаки старіння, виправити надумані вади, підвищити впевненість у собі й почуватися комфортніше у власній шкурі в суспільстві, яке хоче, щоб ми мали певний вигляд — чи то йдеться про відповідність ідеалам, як у випадку з Клем, чи то їхнє заперечення, як у випадку з Ріс.
Незалежно від того, чи з’являться нові правила використання філерів, доки ми не перестанемо цінувати молодість та ідеалізовані уявлення про красу, доти люди завжди хотітимуть змінити свій зовнішній вигляд. І соромити їх за те, як вони чинять, абсолютно зайве.
Текст: Tish Weinstock
