Межі розумного: чи пристойно годувати грудьми на публіці
"Якщо придивитися, то можна побачити, як всюди – місцями боязко, місцями ексцентрично – світ видихає після періоду рафінованості і навмисного глянцю", – каже Олександра Камінська. Чи поширюється нова толерантність суспільства на годування немовлят?
Природність просочується в усі відтінки життя вже не перший рік: стрижки та брови, стегна і пахви, кросівки і нормкор. Не кажучи вже про те, щоб приймати в жінці все, від м'яких округлостей до її особистого вибору. Нещодавнє фото в Інстаграмі Емілі Ратаковскі з гаслом "Дозвольте жінці бути будь-якою" підтверджує, що кулуарний тренд перестав бути швидкоплинним. Межі допустимої природності розширюються у нас на очах. Але годувати немовля грудьми багато хто досі вважає соціально неприйнятним.
Груди – привід для дискусій, які охоплюють усі ніші суспільства. Free the Nipples лякає всіх, від малого до великого, а демонстрація оголених грудей межує з рішучістю підкорити Еверест. За допомогою неприхованих сосків легко накликати на себе прикрощі і гнів усіх відомих богів з обличчями дописувачів Фейсбуку і випадкових перехожих. Хоча що може бути природнішим за нічим не стиснутий бюст?
Але образа почуттів тих, хто все бачить, – ще природніша. Хоча важко уявити, кого можуть образити груди Джессіки Альби, Гіларі Дафф, Крістін Белл або Хлої Кардаш’ян, які показали світові свої "живі" фото з годуванням у межах тижня #breastfeedibgsupport.
Так вже сталося, що функціонал жінки зазвичай передбачає матку для виношування і груди для годування. Далі можливі варіанти, якщо вже кожен з нас є особистістю і має право розпоряджатися своїм тілом – шкода, не за законом України (закон про трансплантацію тільки починають впроваджувати). Але що там трансплантація, є справи й важливіші: хвилювання мас на тему оголених грудей з немовлям, що їсть, не вщухають навіть на тлі непоголених пахв. І якщо вже більшість з нас вигодована цими ж грудьми, чому б не дати спокій і жінкам, і малюкам?
Груди – ледь не найсакральніше в жінці. Побачити їх безкоштовно можна, хіба що, в фешн-зйомках. Драматизм звичної асоціації "груди = секс" перетворює повсякденне життя людини розумної в мінне поле. А що, як дорогою на роботу, за ланчем або в офісі побачити ЇЇ, оголену і не для тебе? Без сплаченого доступу, жодних зусиль і всяких намірів, а тут вона. Груди вриваються в людську реальність та привертають увагу сильніше за знижки в чорну п'ятницю.
Однак потяг цей працює лише до того моменту, поки чоловік не є байдужим. Поки в ньому живий шаблон про відповідність світу ілюзорному зображенні правильного буття, де ніщо не має руйнувати фантазії про реальність. Де дітям не потрібна їжа і підгузки, де жінки цнотливі на публіці і розкуті в ліжку.
Той самий ідеальний світ, якого не існує і в якому ніхто не живе – життя все ж передбачає живі моменти з грудьми ще й для годування, з ротом для поцілунків не тільки в лоб, з жінками, які нікому не належать і вільні годувати дітей в будь-якому місці і зручним для них способом.
Чи можна сперечатися про першопричину жіночих грудей, якщо, по суті, головне і основне їхнє призначення – нагодувати? Звичайно, суперечка – така ж свобода в демократичному світі, як годувати чи не годувати, але плюсів у грудного годування – цілий список. Плюси ж суперечок про доречність годування грудьми полягають тільки в суперечках про права і свободи, з якими не завжди хочеться миритися. Так вже сталося, що здоров'я дитини і рекомендації ВООЗ про годування грудьми на вимогу немовляти (де і коли завгодно) – в пріоритеті. Оточенню ж залишається змиритися з тим фактом, що немовля ще технічно не здатне вивчити ази етикету і вгамувати вишуканими манерами спрагу випадкових зустрічних втрутитися в його життя.
А поки Рейчел Макадамс, Падма Лакшмі і Жизель Бюндхен годують грудьми в оточенні гримерів і стилістів під час їхньої роботи, Міла Куніс безсоромно влаштовує ланч з грудей в літаку або ресторані для своєї дитини, а Емі Шумер жартує про гарячі вечори п’ятниці на фото з електричним молоковідсмоктувачем, світу є за що триматися. Хоча б за цю свободу.