Гори ясно: як правильно палити свічки
Парфумовані свічки – особливий вид задоволень. Їх треба вміти вибирати, а ще – знати, як правильно застосовувати. Сьогодні ж, коли українцям варто акуратно використовувати електроенергію, вони поєднують в собі практичну функцію, і дарують естетичну насолоду.
Одна з перших моду на свічки ввела в 1960-х роках головна редакторка Vogue, Діана Вріланд. "Тоді в Америці часто відключали електрику, – згадує її онук Олександр. – Але у бабусі було стільки парфумованих свічок, що вистачало на всіх". Редакцію огортав фантастичний аромат і робота продовжувалась у мерехтливому світлі вогників".
Хороші свічки – дороге задоволення. Щоправда, і відрізняються вони від звичайних приблизно так само, як висока мода від вуличної. Дешеві свічки роблять з парафіну, отриманого при перегонці нафти; температура горіння у нього низька, а в процесі виділяються леткі органічні сполуки: толуол, формальдегіди, акролеїн, які осідають на шкірі і шкодять їй не менше за міський смог або токсини. Що стосується парфумованих, їх виготовляють з безпечного парафіну високого рівня очищення або натурального воску. Марка Cire Trudon, найстаріший свічковий дім у світі, з 1643 року використовує бджолиний.
Парфумовані свічки виробляють вручну – і це ще одна відповідь на запитання, чому вони такі дорогі. Спочатку виготовляють стаканчики; часто цю роботу довіряють невеликим мануфактурам. Так, Acqua di Parma замовляє підставки у гутників з острова Мурано.
Бельгійський бренд Baobab Collection довіряє польським гутникам. Тоді всередину стаканчика встановлюють гніт, зроблений з бавовни або дерева, заливають сумішшю воску і парфумерної композиції і, як тільки вона починає тверднути, гніт вручну вирівнюють. Потім упаковують – і відправляють в бутики.
Правил поводження зі свічками не менше, ніж з одягом з шовку. "Щоб свічки слугували довго і горіли ясним полум'ям, важливо підрізати гніт", – каже Ентоні Карро, засновник найбільшого у світі магазину розкішних свічок Candle Delirium, що розміщений у Каліфорнії. Він обіцяє, що якщо дотримуватися цього правила, свічка вигорить до дна і не коптитиме.
Для підрізання гніту використовують манікюрні ножиці. Але значно зручніше діяти спеціальною гільйотинкою. У неї подовжені половинки і гострі леза, якими можна дістатися до дна навіть глибокої ємності.
Гільйотинка впорається і з плоским дерев'яним гнітом – предметом обожнювання candle-маніяків. Він потріскує і створює відчуття живого вогню.
Ще один аксесуар, який стане в нагоді любителям свічок, – снаффер, спеціальний ковпачок на довгій металевій ручці, який гасить полум'я так, щоб до ароматного воску не торкалися аромати горілого гніту. Перекрити доступ кисню можна за допомогою спеціальної кришки (іноді вона продається разом зі свічкою) або скориставшись спеціальним гачком.
"Щоб свічка прогорала рівномірно, не утворювала тунелю навколо гніта, слід дотримуватися правила: при першому використанні палити її з розрахунком одна година на кожні 2,5 см діаметру", – каже Ентоні Карро. І радить ніколи не запалювати свічку менше, ніж на годину.
Вибирати аромат свічки – заняття довге і цікаве. Іноді є сенс придбати дорожню версію, щоб зрозуміти, наскільки запах приятелюватиме з простором. Але не варто прагнути досягти в домі ольфакторної єдності. Кожна кімната може пахнути по-своєму.
Зберігати свічки потрібно в сухому прохолодному місці і неодмінно накритими, щоб не дати зникнути аромату і не допустити потрапляння пилу. Дуже симпатична річ – скляний ковпачок. Ковпачки використовують у магазинах, щоб дати покупцеві уявлення про аромат свічки. Потрібно підняти ковпачок – і понюхати саме його.