Бомба уповільненої дії: два продукти, що викликають запалення в організмі
Хоча й не існує "поганих" продуктів, деякі з них можуть викликати досить серйозні проблеми з травленням. Деякі продукти також здатні сприяти виникненню запалень в організмі. "Хронічне системне запалення — це серйозна проблема зі здоров’ям, яка може посилюватися або зменшуватися залежно від раціону", — зазначають у John Hopkins Medicine.
Але які продукти є найбільш запальними? Йоан Манноне, французький натуропат, який спеціалізується на мікронутриціології, має власні ідеї. Щобільше, він нещодавно написав книгу під назвою My Anti-Inflammatory Diet ("Моя протизапальна дієта"), в якій детально описує зміни способу життя та протизапальні продукти, які допомогли йому подолати хронічне захворювання.
У книзі він також подає список запальних продуктів, яких рекомендує уникати, і два з них згадуються найчастіше: "Є стільки ж правильних способів харчування, скільки є людей, тому неможливо запропонувати універсальну дієту для всіх, — зазначає він. — Однак сьогодні ми знаємо, що певні типи їжі є запальними, особливо якщо вони низької якості. Тому бажано їх уникати". Нижче наведено кілька уривків із його книги, в яких він розповідає про це докладніше.
Два продукти, які підвищують ризики запалення
1. Глютен
"Глютен — це речовина, яка міститься у злаках, таких як пшениця, ячмінь, жито, спельта та камут, а отже, і в усіх їхніх похідних: пасті, хлібі, печиві, тортах, манній крупі та випічці. Глютен — це суміш двох типів рослинного білка: проламіну та глютеніну, які поєднуються з крохмалем, утворюючи білковий резерв у зерні деяких злаків, особливо пшениці (до 80%). Його еластична структура робить глютен дуже зручним для хлібопекарської справи. Саме ці властивості дозволяють глютену покращувати якість випічки та робити хліб пухким".
"Чому це проблема? Стрімке зростання випадків алергії на глютен та його непереносимості за останні 30 років не викликає здивування, адже сучасна пшениця зовсім не схожа на ту, яку споживали наші предки. Вона містить 42 пари хромосом замість початкових 14, а її ДНК було штучно модифіковано. Зокрема, аграрна індустрія схрестила кілька видів пшениці, щоб підвищити врожайність. Генетична модифікація зробила пшеницю більш ефективною для промислового виробництва, але менш придатною для травлення людини. У результаті такі продукти не можуть бути достатньо перетравлені (розщеплені нашими ферментами), що спричиняє значну шкоду кишечнику. Шкідливі бактерії активно розмножуються, викликаючи дисбіоз (дисбаланс мікробіоти). Крім того, вплив глютену, особливо його відомої молекули альфа-гліадину, збільшує виробництво зонуліну — білка, який сприяє розтягуванню щільних з’єднань у стінках кишечника. Це призводить до явища кишкової гіперпроникності, що перетворює кишечник на своєрідне "сито".
Проте, за винятком людей із целіакією, які мають повну непереносність глютену, його повне та постійне виключення не завжди є бажаним (і часто стає джерелом тривоги). Однак, зважаючи на наявність численних речовин, шкідливих для кишечника, я рекомендую максимально обмежити вживання глютену, особливо сучасної пшениці. Натомість обирайте більш легко засвоювані джерела глютену: наприклад, хліб із полби (стародавньої пшениці) та переважно на натуральній заквасці. Закваска виконує роль попередньої ферментації глютену, роблячи його легшим для засвоєння".
2. Низькоякісні молочні продукти
"Лактоза — це вуглевод (молочний цукор), що складається з глюкози та галактози. У нормі вона розщеплюється в організмі за допомогою ферменту під назвою "лактаза". Цей фермент перетворює лактозу на молочну кислоту, яка живить корисні бактерії нашої кишкової мікробіоти. Проте у дорослому віці багато людей більше не здатні виробляти цей фермент. Лактаза природно присутня у немовлят, допомагаючи їм засвоювати материнське молоко, але її вироблення з віком зменшується і може зовсім припинитися. У результаті організм може переносити лише певну кількість лактози, що відрізняється у кожної людини. Це явище називається непереносністю лактози. Якщо лактоза споживається у надмірній кількості та не розщеплюється ферментами, вона починає бродити, що спричиняє проблеми з травленням, запалення та численні симптоми (шкірні захворювання, риніт, синусит, мігрені, проблеми з концентрацією, болі у суглобах тощо).
Проте непереносність лактози не означає, що потрібно повністю відмовлятися від молочних продуктів. Деякі тверді сири (Емменталь, Гауда, Пармезан, Грюєр тощо) містять дуже мало лактози, тому вони є легшими для засвоєння і менш шкідливими для тих, хто має непереносність лактози.
Казеїн — це білок, що найчастіше зустрічається у молочних продуктах. Він вважається алергенним білком, який, якщо його не розпізнає організм, може викликати імунну реакцію, підвищення кишкової проникності та стимуляцію виділення гістаміну. У натуропатії казеїн називають "клеєм", який осідає на слизовій оболонці кишечника та обмежує засвоєння мікронутрієнтів. Згідно з численними дослідженнями, казеїн асоціюється з багатьма порушеннями здоров’я: запаленням у травній системі та суглобах, діабетом 1 типу, хронічними розладами травлення, неврологічними порушеннями тощо.
Однак не всі види казеїну однакові. Казеїн, основна група білків молока, існує у двох формах. Бета-казеїн A1 походить від молока корів, які були генетично схрещені для підвищення продуктивності. Цей A1-казеїн, широко представлений у промислових молочних продуктах, є токсичним для організму, на відміну від A2-казеїну, який міститься у молоці кіз, овець та корів, що не були схрещені.
Порода корови має важливе значення для визначення якості молочних продуктів, але вирішальну роль відіграють умови утримання тварин. Проблема полягає у сучасних методах тваринництва, які значно погіршилися за останні десятиліття. До індустріалізації молочної галузі корови харчувалися природним чином, споживаючи свіжу траву, яка є джерелом омега-3 — протизапальної жирної кислоти, що міститься у їхньому молоці.
Натомість сьогодні їх годують промисловими кормами, що складаються з борошна, кукурудзи та сої. Ці компоненти, зазвичай генетично модифіковані, багаті на прозапальні омега-6. Інтенсивне тваринництво також серйозно впливає на здоров’я корів, викликаючи хвороби та інфекції, що призводить до масового використання антибіотиків та антидепресантів для зменшення стресу, спричиненого жорстокими умовами утримання (транспортування, таврування, обмежений життєвий простір, розлучення з телятами одразу після народження, непридатне харчування, метаболічне виснаження через постійне доїння тощо). Ці речовини зрештою виявляються у молоці.
Крім того, промислове молоко містить значні кількості гормонів, які вводять для підвищення добового виробництва молока (з 14 до 40 літрів на день). Ці гормони, як ендокринні руйнівники, втручаються у гормональну систему людини та можуть бути небезпечними для здоров’я, спричиняючи ріст ракових клітин, передчасне старіння, діабет і ламкість кісток.
Нарешті, способи обробки молока суттєво впливають на його склад. Пастеризація та ультрапастеризація (UHT, "ультрависокотемпературна обробка") призводять не лише до втрати вітамінів і мінералів, але й до денатурації білків, що може негативно впливати на стан кишечника".
Якщо ви бажаєте споживати молочні продукти, обирайте:
- Органічні молочні продукти від кіз, овець або корів породи Джерсі, що харчуються травою. Це допоможе зменшити вплив пестицидів, антибіотиків та інших прозапальних речовин.
- Молочні продукти із сирого або мікрофільтрованого молока, які зберігають свою мікронутрієнтну цінність.
- Ферментовані молочні продукти, такі як йогурти та сири. Вони містять корисні бактерії, які сприяють відновленню кишкової мікробіоти.
- Сире масло або гхі (очищене масло без казеїну та лактози), яке є більш безпечним для травлення.
За матеріалом vogue.com
