Все, я побігла: особистий досвід дівчат, які займаються бігом
Київські дівчата, захоплені бігом, розповіли Vogue.ua про те, що їх надихає займатися, які їхні секрети, і як змусити себе взяти – і побігти.
@izabelgoulartМій улюблений маршрут починається прямо за дверима квартири. Я не розумію тих, кому потрібно кудись їхати, щоб побігати, тому не входжу в жодні клуби. Бігаю всюди – беру з собою кросівки в усі поїздки. Найкрасивіші маршрути – в Парижі. Мій, наприклад, був таким: рю Лекорб – Марсове поле – палац Шайо – міст Олександра III – Будинок Інвалідів – Музей Родена – і фінішна пряма. Ці 8 км – кращі будь-якої екскурсії. Найбільш кінематографічні – навколо озера Green Lake в Сіетлі, найспекотніші – в Тоскані, найщасливіші – в парку Горького в Москві, найскладніші – в Києві. У Києві суцільні пагорби, тому багато тренуються на Трухановому острові. 2008-го, коли я тільки починала, всі бігуни знали один одного в обличчя, махали, усміхалися при зустрічі. Зараз я вже нікому не усміхаюся – занадто багато бігають, ніяке тренування не вдасться, якщо всім усміхатися і показувати великий палець вгору. Мода на біг мене радує, але бігати кожні вихідні чергові фанові 5 км або 12 марафонів на рік мені здається дурницями. Хоча у всіх свої причини, головне: бігати не тому, що модно, а тому, що в кайф.
Щоб бігати стало в кайф, потрібні ритуали. Наприклад, мій чоловік, тричі марафонець, любить рано вранці випити чашку кави – а потім навернути 30 км, вибігти в Київську область. У мене є кілька правил: не їсти за 3 години до пробіжки, а ще краще – бігати вранці голодною; після – розтяжка або кілька вправ з масажним роликом і крижаний грейпфрутовий фреш. Люблю бігати вранці: пробіг – і весь день вільний. Вечірній біг добре поєднувати з басейном. Зв'язка біг-басейн, на мій погляд, – ідеальне тренування.
Нова форма, звичайно, мотивує на нові рекорди, але найкраще мотивує мета. Чому б мені не пробігти 5 км? А чому б не навчитися бігати 10? Чому б не пробігти марафон в Парижі? Чому б не бігати 60 км на тиждень? В apple watch є смішне формулювання "Тренування: біг без мети". Без мети нудно не те що бігати, нудно жити. Англійською звучить цікавіше: Open goal. Тільки ти вибираєш мету, маршрут і плейлист – ось що мені подобається в бігу.
Обожнюю бігати під інді-рок, альтернативну і електронну музику: Yeah Yeah Yeahs, Maccabees, Foals, Glass Towers, Mary Onettes, Drums, Ra Ra Riot. Стартувати найкраще з фанку і соулу 60-70-х: What Do I Have To Do To Prove My Love For You Марви Вітні, Love Is Like A Heat Wave Марти Рівс, I Believe In Miracles заводних Jackson Sisters або гімн кожного мого ранку Move On Up Кертіса Мейфілда.
Що стосується бігового одягу, то тут головне – одягатися відповідно до погоди. Улюблені марки: Marmot, Montane, North Face, Nike, Adidas, Ivy Park, Alo Yoga (у них найкращі бра). Обов'язково щільні шкарпетки, чим щільніші – тим менше водяних мозолів. І головний лайфхак: кросівки повинні бути на розмір, а то і на півтора більшими. Раніше я дивувалася, чому постійно збиваю нігті на великих пальцях ніг. Проблема зникла, коли у мене з'явилися мої Adidas Ultraboots X Shoes 42 розміру, замість звичного сорокового. Щастя!
@polinakerbutМій улюблений маршрут – стежки національного ботанічного саду імені Миколи Гришка. Ботсад – це місце сили, з усіма його запахами, які змінюються від сезону до сезону, гірками на будь-який підйом і церквами. Кожна пробіжка для мене – естетична насолода, медитація і причастя. Ніщо не зрівняється з пробіжкою навесні, коли цвітуть 180 сортів бузку і відкривається вид на ранковий Київ. Я знаю його вздовж і впоперек! Можу бігти 10 км, практично, без повторення стежок, і не дихати вихлопними газами. Ботсад – це магія.
Я не п'ю воду на пробіжці, просто намагаюся постійно тримати водний баланс організму в нормі, але перед пробіжкою – обов'язково випиваю склянку води. Не люблю бігати на стадіонах, не дуже люблю асфальт, тому лісова стежка – моє ідеальне покриття. Завжди бігаю на носках і з напруженими м'язами пресу: коли біжиш в гору, це дуже допомагає уникнути задишки, та й взагалі дозволяє провести повноцінне тренування однією пробіжкою.
Раніше я завжди бігала під музику: всі найбільш заводні треки від drum and bass до хіп-холу грали у мене на всю потужність; потім перемкнулася на неокласику. Це надавало особливої краси моєї пробіжці. Останнім часом я зовсім перестала слухати музику, вирішила перебувати наодинці з собою, не відволікатись на лірику пісень, а слухати спів птахів, вітер і дзвони о 9:00 в Ботсаду.
Бігати я можу тільки вранці: організм прокинувся, повний енергії і сил. Я з'їдаю маленький батончик, випиваю чашку чаю або еспресо – і побігла. Це моя година для себе перед тим, як день заповниться домашніми клопотами, дітьми і роботою.
Я обираю максимально зручне взуття з хорошою саппорт-системою для додаткового комфорту стопи, зручний спортивний одяг, щоб облягав тіло і, при цьому, ніде не тягнув і не давив – при бігу на 10 км і більше це просто must. Бігаю в кросівках Nike і дуже люблю всю лінію Adidas Stella McСartney – це і зручно, і красиво.
Я обожнюю бігати по стадіону Баннікова – для тих, кому потрібна мотивація, туди пряма дорога. Там відкриваються такі картини: навколо і старі, й малі, ліворуч група в обтягуючих трико під бадьору музику і ще більш бадьорі команди тренера крутить педалі, праворуч група витончених дівчат зосереджено боксує, трохи далі підтягують пружне стегно до самого підборіддя в бігових вправах група майбутніх марафонців, по зовнішньому колу мчить бабуся, що мало не випереджає мене, зі спеціальними палицями для ходьби – просто свято життя і здоров'я. Якщо ж хочеться довгої пробіжки серед дерев і природи – це на Труханів острів. Там можна в будь-який момент зійти зі стежки і пробігтися прямо серед лісу; всі вітаються і усміхаються один одному – відчуваєш себе як в центральному парку Нью-Йорка. Для різноманітності – Голосіївський парк, соснові ліси на Бориспільській, Ботсад на Дружби Народів. Взимку я записалася в групу, що займається прямо на доріжках Олімпійського – там взагалі почуваєшся міжгалактичним чемпіоном всередині космічного корабля. Як то кажуть, було б бажання, а маршрут знайдеться.
@karginakiЯкщо говорити про мотивацію – нового я нічого не скажу. Найскладніше – вскочити в кросівки. Мій фірмовий лайфхак – сказати собі: "Пробіжу стільки, скільки зможу", – просто щоб морально було легше вийти з дому. Або беру з собою гроші на таксі, щоб без думки про зворотню дорогу просто бігти світ за очі, а потім взяти таксі і доїхати додому, коли втомлюся. І біжу, поки можу, без думки про маршрут. Також люблю пригоди – наприклад, коли взимку навалило снігу по пояс, я просто побігла по місту, стрибала через замети, буксувала на підйомах і в підсумку набігала від радості напівмарафон. Це якщо немає плану тренувань. Якщо ж тренуєшся і поставив собі за мету пробіжку певної тривалості, на певному пульсі, то мотивує почуття контролю над своїм життям, яке в підсумку отримуєш. Це відчуття, що прямо зараз контролюєш своє життя, робиш те, що вирішив, йдеш до мети, яку поставив собі сам. Це дуже потужне цілісне переживання. Воно варте того.
Завжди треба знаходити для себе зрозумілі причини, навіщо ти займаєшся, на яку перспективу працюєш, що важливо зараз: залишитися вдома або йти до свого щирого бажання стати сильнішим, здоровішим, красивішим. Питання і в пріоритетах, коли розумієш, для чого саме тобі це треба. І коли відповідаєш собі на нього, сумнівів кожного разу все менше.
У спорті я люблю різноманітність – і за видами, і за способом виконання. Наприклад, коли не хочеться бігати довго, біжу інтервали. Або окреме задоволення – рано-вранці побігати, потім смачний сніданок з подругою. Коли починаєш сумувати – головне знайти творчий підхід і домовитися зі своєю лінню.
Час бігу – це мінімум годину. Води не п'ю, намагаюся менше бігати по асфальту – і не зупинятися, щоб не випадати з ритму. Головне – поменше речей і класна музика.
В плейлисті у мене багато всього: в основному, доречна за ритмом електроніка, часто з "трайбл" мотивами – вони налаштовують на правильний лад, – це якщо фоном. Але часто включаю якогось виконавця прямо з інтернету. Наприклад, дуже солодко бігалось недавно під старі треки Ленні Кравіца – мене було не зупинити!
Я дуже люблю бігати рано-вранці по стадіону до всіх справ. Увечері, навіть пізньому, коли місто порожніє, буває настрій на довгу пробіжку. Завжди слухаю себе, чого хочеться. Ніколи не їм як мінімум за 2 години до пробіжки – інакше тренування перетворюється на муку. Дивлюся на пульс – зазвичай, тренування проводжу на пульсі 160-165, коли можеш бігти і одночасно, не збивати дихання, підтримувати бесіду.
Якщо говорити про взуття, то мені підходять Nike. Знаю, що деяким складно і важливо підібрати дійсно справді зручну пару. Хороші шкарпетки, майка, що ніде не натирають – це все, щоб було комфортно і додатково не відволікало і не дратувало. Звичайно, добре, якщо ще й красиво. У бігунів з естетикою взагалі все на "п'ять" – любо дивитися на сухорлявого бігуна в цьому гарному одязі. Коли стає прохолодно – обов'язково шапка, рукавички, вітровка. Зручні бездротові навушники – це must. І ще – головне, щоб було куди покласти в'язку ключів, щоб вони не дзвеніли – інакше відчуваєш себе коровою на випасі.
Instagram: @vogueua_beauty
