Історія речі: сукня на затин Diane von Furstenberg

"Одягни сукню і відчуй себе жінкою", — гасло першої рекламної кампанії Diane von Furstenberg, у якій дизайнерка виступила ще й моделлю, одразу визначило долю сукні на затин. Вона скромно називала її шматком тканини з рукавами, але тисячі жінок по всьому світу підкупила ця простота й універсальність. Сукня на затин мала головну перевагу — приховувала недоліки фігури і давала свободу рухам.

У численних інтерв'ю Фюрстенберг не раз стверджувала, що ця сукня з'явилася в потрібний час і в потрібному місці. У 1970-х численні вечірки та прийоми стали синонімом всього десятиліття, а яскраві малюнки на цих сукнях простого крою робили їх доречними всюди. Ідея сукні на затин практично завжди була на поверхні — вона нагадує домашні зручні халати, а підприємлива Фюрстенберг просто вивела її на вулиці.

Були часи, коли візитна картка Diane von Furstenberg зникла з полиць магазинів. 1985 року, через 11 років після винаходу сукні, Фюрстенберг вирішила зупинити роботу свого бренду. На той момент було продано понад 5 мільйонів примірників фірмового вбрання, і дизайнерка розуміла, що перенасичення вже близько. Однак у кінці 1990-х нова хвиля інтересу до вже вінтажних суконь Diane von Furstenberg змусила її повернутися на модну арену і продовжити випуск тих самих суконь на затин в найнесподіваніших інтерпретаціях. На запитання журналістів про те, чи не набридла їй ця модель, модельєрка відповіла з гумором: "Як вона мені може набриднути? Вона ж оплачує мої рахунки".