
Як підтримати себе й налагодити життя в умовах війни, наскільки це можливо
Війна. Ніхто не очікував, що вона можлива в умовах сучасного світу. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабний напад на Україну. Почалося не тільки найстрашніше – бойові дії, ночі в укритті та постійне відчуття невизначеності й напруги, – почалося нове життя, від формування якого залежить ефективність і зваженість дій кожного з нас. У цьому матеріалі ми зібрали кілька тез, за допомогою яких можна підтримати себе й налаштуватися на життя в умовах війни.

Усвідомлення, що все в нашому житті має тенденцію закінчуватися, допоможе зрозуміти, що війна теж не триватиме вічність. Погодьтеся, це заспокоює навіть у найтривожніший час, який ми проживаємо просто зараз. Ця думка допомагає систематизувати мислення, відокремити страхи, проаналізувати своє оточення тут і зараз і внаслідок – скерувати свої вміння у найефективнішому на цю мить напрямку. Нині наша психіка працює на максимумі своїх захисних механізмів. Тож треба допомогти їй не новою порцією хвилювання, а спрямуванням яскравих відчуттів – страху, люті, любові, гордості, ненависті – у дії, що коливаються між розмовами про життя з сусідами в укритті й допомогою пораненим бійцям у лікарні. Пам’ятайте: хоч що ви робите, ви робите достатньо.
За сплеском відчуттів, інтенсивність яких щодня змінюється, легко знецінити базові потреби організму, серед яких сон, харчування, фізична активність. Нині, коли місце шоку від подій і постійної небезпеки починає займати звикання, важливо дотримуватися режиму – нехай хиткий, але він має бути. По-перше, це турбота про організм, який приймає весь стрес на себе. По-друге, це один з методів відчути стабільність і відповідальність за своє життя. Відчуття контролю додасть впевненості й подарує розуміння, що кожна дія має значення.
Зрозумійте для чого ви живете сьогодні. Зрозумійте, чому ви залишаєтесь у своєму місті або чому їдете в безпечніше. Зрозумійте, що надихає вас тепер найбільше. Навіть у найскрутніші моменти, нам допомагає вистояти й вижити сенс – особлива цінність, яка є в кожного. Правда, в яку ви вірите передусім як особистість. Щойно ви знайдете цінність, задля якої ви прагнутимете жити до кінця – ви станете непереможними.
Тільки подумайте – ви вже адаптувалися до нової дійсності. Ви знаєте, як реагувати на повітряну тривогу. Знаєте, скільки питної води в запасі й знаєте, на скільки вистачає заряду вашого смартфона. Коли ви починаєте відчувати сильну тривогу – зосередьтеся на ній. Чому вона виникла? Яка думка викликає сильне хвилювання? Що ви можете зробити, щоб її позбутися? Пам’ятайте, що в умовах війни саме ви відповідальні за цілісність свого настрою. Навчіться ним керувати й адаптуйте його до актуальної ситуації навколо – у панічному середовищі ваша паніка нічим вам не допоможе. А ось усвідомлення ситуації та збереження холодного розуму – головна активність, на яку насамперед тепер треба витрачати свій час.
Переглядайте новини раз на кілька годин. Щоб полегшити хвилювання, окрему увагу звертайте на дописи про досягнення Збройних Сил України, не проходьте повз народні досягнення, які вже стали гордістю нації, і відпочивайте від інформації. Головне, стежте за оголошеннями повітряних тривог і залишайтеся на зв’язку з близькими. Бережіть себе й вірте в силу свого народу. З нами правда!
Ще в розділі LIFE
Популярне

Світ має знати: як виживають захисники Маріуполя просто зараз

Як правильно говорити українською: позбуваємося росіянізмів

«Я маю танцювати про це»: дівчина, що втратила батька в Ірпені, присвячує йому свій виступ на міжнародних змаганнях

The Rasmus переспівали пісню Stefania українського гурту Kalush Orchestra

10 фільмів про Другу світову війну, які висвітлюють події з різних сторін

Говорити як гуцул: кілька слів та зворотів, які збагатять вашу українську

Буковинський кептар і гуцульський сердак: все про костюми Kalush orchestra на «Євробаченні – 2022»

Портрет нації: мами-українки на світлинах початку ХХ століття

Kalush Orchestra закликали світ врятувати захисників Маріуполя та Азовсталі

Історія червоної сукні Valentino

Портрет нації: як жили на Закарпатті 100 років тому

Етель Ліліан Войнич – авторка найдосконалішого перекладу «Заповіту» Шевченка
Не слідуйте за модою
- відчувайте її
Дякуємо!
На вказану вами адресу було відправлено листа.
Підтвердіть, будь ласка, свою підписку.