До #VogueUAconference залишилось

Напередодні Книжкового Арсеналу: художниця Влада Ралко про улюблені книги і таємні книжкові місця

29 травня 2018

30 травня у Києві стартує Книжковий Арсенал. Напередодні Vogue.ua зустрівся з художницею Владою Ралко, розпитав її про улюблені книги та ознайомив Владу з однією з найбільш очікуваних новинок Книжкового Арсеналу – фотоальбомом Ukraine in Vogue і книгами видавництва ArtHuss: автобіографією Марини Абрамович, нон-фікшеном Дона Томпсона і бестселером Бріджит Квінн.

Влада Ралко
Про дитинство

Я виросла серед книг. Моя бабуся була самодіяльним художником, батьки любили читати, а в будинках київської інтелігенції тоді було дуже багато книг. Але читати, як зараз розумію, навчилася запізно – в 5 років. Зате я дуже добре пам'ятаю цей момент на дачі у бабусі: мені було дуже цікаво зрозуміти, що буде далі, і я, крок за кроком, подужала цей шлях. Не пам'ятаю, що саме читала, але, буквально, бачу сам момент: де, в якому місці в кімнаті я сиділа ...

У нас вдома була практично вся класична світова література, дуже багато книг про мистецтво, про подорожі. Пам'ятаю, що покупка книги була радісною подією  і такі події траплялися досить часто. А ще одного разу я дізналася, що не у всіх в будинках були книги  для мене, дитини, це було сильним враженням. Я потрапила в квартиру до сусідів, у яких спрацювала сигналізація і міліція покликала мене та інших людей в ролі впійманих. Замість книг у них в шафі був розставлений кришталь. Ніде такого не бачила раніше.

 

Про ставлення до книг

У нашому будинку книги всюди: на полицях, у шафах, на підлозі. Для мене книга  дуже жива річ. Я люблю читати, зачитувати, тягати з собою, робити в книгах нотатки, закладки. З раритетами це було б проблематично, тому люблю різні видання, і в м'яких обкладинках включно. Минулого року видавництво "Основи" випустило знаменитий текст "Друга стать" Сімони де Бовуар  я брала її з собою в подорож на Кіпр, вона у мене там промокла повністю під дощем. Але я так читаю. (сміється)

Про любов до нотаток

У мене є цікава звичка  я переписую уривки, що мені полюбилися. Таке спілкування з книжкою, коли я рукою щось виписую, дуже важливе для мене. Як і малювання  це для мене дуже близькі речі, коли слово перетворюється в зображення.

"Пройти крізь стіни" - украинский перевод автобиографии Марины Абрамович, новинка Книжного Арсенала

Про Джойса

Коли ми з Володимиром (художник Володимир Будніков  чоловік Влади Ралко; прим.авт.) тільки познайомилися, він дуже вплинув на мене  і як художник, і як людина, яка любить літературу і розбирається в ній. У романтичний період наших відносин Володимир якось приніс «Улісса» Джеймса Джойса. Я подужала його до половини, а потім залишила, відклала. Я не могла його читати, і все. Трохи пізніше, через тиждень, я знову повернулася до роману, дочитала до кінця, і полюбила  раз і назавжди. Джойс прекрасний. Також, завдяки Володимиру, я полюбила і Гете, і Гессе, і Гамсуна.

Про подарунки долі

У мене складається враження, що книги самі знаходять мене. У якийсь момент я зрозуміла, що останнім часом у мене зовсім не виникає питань, що почитати. При цьому, я ніколи не приходжу в магазин зі списком "потрібної" літератури  книги, зазвичай, самі йдуть до мене. І це така радість, коли ти знаходиш ту саму  я називаю це подарунками долі. І я, до речі, рідко читаю щось «вчасно». Я можу прочитати книгу, яку вже всі прочитали і забули, прийти до неї через кілька років.

 
Про таємні книжкові "місця"

У моєму дитинстві всі найкращі книги купували в магазині "Мистецтво" та "Дружба". Зараз це важко уявити, але хороші книги можна було купити в сільських книжкових магазинах, які були практично в кожному селі. Пам'ятаю, як купувала п'єси Шекспіра, коли гостювала в селі під Гадячем. Уже пізніше  багато чого було можна купити на Петрівці, туди я їжджу до сих пір. Раніше ми з Володимиром тягнули книги кілограмами з подорожей, тепер стали лінуватися  хочеться подорожувати без нічого. Правда, недавно не втрималася і купила на виставці в Берліні величезний альбом групи Zero.

Останнім часом серед улюблених книжкових місць  "Книгарня Є", і "Книжковий Арсенал", звичайно. Цього року я їду, тому на ярмарок потраплю всього на один день  але вже підготувала список того, що хочу купити. Це, в першу чергу, нова книга Паскаля Гілена, відомого соціолога мистецтва.

 

Про нелюбов до електронних книг

Я ніколи не читаю книги з екрану планшета або смартфона, не люблю електронні книги і не читаю літературу онлайн, винятком є хіба що невеликі статті. Мені важливо відчувати книгу  гортати, важливо розуміти, в якому місці є той шматок, який мене схвилював. А ще я ніколи не даю іншим книги почитати  мені шкода. Є буквально дві людини, яким я можу дати почитати свої книжки. А так  ні, перепрошую і кажу, що це не в моїх правилах (сміється).

 
Про власні книги

В кінці дев'яностих ми з Володимиром працювали над випуском його книги. Ми не довірили її дизайнерам, а зробили все самі: верстали, розробляли дизайн. Книга для мене  важливий пам'ятник часу. Все  від наповнення і до структури, папір і обкладинка  говорить про час, в якому вона була зроблена.

Останні кілька років ми співпрацюємо з творчим об'єднанням "ЧервонеЧорне" і всі наші книги випускаємо саме там. Ми одразу визначилися, що не робитимемо каталоги з мистецтва, а будемо випускати саме книги. Галерист Павло Гудімов називає це візуальною книгою, і я з ним згодна. У наших книжках є тексти, документальні фото, замітки  з акцентом на візуальну складову, звичайно. Дуже рада, що ми знайшли одну з найкращих перекладачок в нашій країні Ярославу Стріху, яка перекладає наші тексти на англійську мову, і, ймовірно, найкращого редактора українських текстів  Тетяну Кришталовську. До цього ми ставимося особливо педантично. Авторські тексти художника  це не література, не журналістика або публіцистика. Це щось особливе, і редагувати їх потрібно відповідно: будь-яка недбала редакція може знищити їх суть.

Текст: Дарія Слободяник

Фото: Юрій Яцкулич

Локація: Мистецький Арсенал 

Альбом Ukraine in Vogue і новинки ArtHuss можна знайти у Книжковому Арсеналі на стенді видавництва (B 2.06).

Ще в розділі Книги

Популярне