4 недооцінені українські поети, про яких варто знати

21 березня світ відзначає Міжнародний день поезії. Це гарна нагода зануритись у світ української поезії, особливо тієї, яка є недооціненою та нерозкритою нами. Спеціально для Vogue Ukraine літературознавиця Віра Агеєва, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія", лауреатка Шевченківської премії, співавторка подкасту "Шалені авторки", обирає поетів, про яких ми маємо говорити більше — тих, хто сьогодні звучить особливо сучасно, суголосно, відверто.

Микола Бажан

Микола Бажан – один з найяскравіших поетів 20 століття, що 1970 року був висунутий Гарвардським університетом на здобуття Нобелівської премії.

Якщо хочеться познайомитись зі спадком Бажана, то варто звернути увагу на нову збірку "Микола Бажан. Вибрані вірші", що вийшла минулого року у Vivat. Вона об'єднала поезію, створену протягом 60 років, від "революційного подиху 1920-х до зрілого роздуму 1980-х".

"Тут ви зустрінете ліричного героя, який безстрашно дивиться на життя, ідейника, що шукає гармонії в хаосі, митця, чиї слова — це спроба зрозуміти вічне", — розповідають у видавництві.

"Любисток"

З-під вій — блакитна тінь, ознака нестеменна,
Й рожевий слід лишивсь на грудях де-не-де,
А він уже ступив ногою у стремена,
І кінь його баский вже гривою пряде.

Лишилася сама, коханка безіменна,
І дивиться на путь, де курява паде.
Одного вечора, як праця цілоденна
Кінчиться геть, вона дитину приведе...

Віра Агеєва:

Бажан — один із найсильніших наших поетів ХХ століття (поруч із Максимом Рильським, Богданом-Ігорем Антоничем і Василем Стусом). Нині якраз Бажан з його осмисленням катастрофізму епохи дуже відгукується нам. Саме він у ХХ столітті найбільше зробив для творення нової мови поезії.

Володимир Свідзінський

Український поет доби Розстріляного відродження, перекладач, літературознавець. Виріс на Вінниччині в родині священника, захоплювався ткацтвом, їздив в експедиції Україною.

Перша збірка вийшла в 1922 році. Свідзінського критикували за відсутність в його поезії громадянських мотивів, що, за спогадами сучасників, призвело до самоізоляції поета. "В цій позиції — єдиний його порятунок і надія на вижиття. Замкнутися, щоб зберегтися. Змаліти, щоб не помилитися у власній суті. Стати збоку, щоб не бути співучасником..." — писав про Свідзінського Василь Стус.

Лірика Свідзінського — інтимна, напрочуд оригінальна, герметична. Його остання прижиттєва збірка "Поезії" вийшла у Львові 1940 року. Наступного року Свідзінського, який тоді мешкав у Харкові, заарештували за звинуваченням у антирадянській пропаганді. Поет був вбитий в Харкові 18 жовтня 1941 року.

Багато віршів Свідзінського було вивезено за кордон, де 1975 року вийшла його збірка "Медобір".

Віра Агеєва:

Свідзінський — поет камерний, але дуже витончений і глибокий.

Ігор Римарук

Яскравий поет-модерніст, філософ; велику частину життя працював як журналіст та редактор. Послідовник Миколи Зерова, важлива фігура в українській літературі та культурі 1980-х, життя якого було пов'язане з Києвом та Львовом.

Перша збірка Римарука "Висока вода" вийшла 1976 року, поет Віктор Неборак сказав по неї так: "Тонка книжка на 70 сторінок, що легко вміщається на долоні, встановила нову планку якості в українській поезії. У літературі це явище можна назвати якісним стрибком — з’являється твір (книга, збірка), який не заперечує попередню високу традицію, а піднімає її ще на один рівень вище".

В 1996 збірка "Золотий дощ" була опублікована одразу українською та німецькою; а за збірку "Діва Обида", яка вийшла в івано-франківському видавництві "Лілея-НВ", в 2000 році Римарук здобув Шевченківську премію. Лірика Римарука складна, наповнена символами і водночас прозора, ясна.

ми будемо жити
на тихому-тихому березі
в дитячій іще не наляканій
єресі неначе у Форосі
в еросі недремний наш страж
нескінченний наш серпень
відбитки засмаглого тіла твого
роздрукує на теплім піску як
на ксероксі тайнопис
солодкий клинопис коліна
і лікті і вузлики
гулкі переповнені віщими знаками
вулики допоки в медовій імлі
у знемозі я наше несправжнє минуле
як Трою розкопую
читає при місяці янгол піщану
твою ксерокопію.

Віра Агеєва:

Саме Володимир Свідзінський був улюбленим поетом Римарука — класициста і майстра форми

Василь Голобородько

Поет-шістдесятник, лауреат Шевченківської премії. Василь Голобородько родом з Луганщини, свого часу був відрахований з Донецького педагогічного університету за те, що поширював серед студентів роботу Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація". Голобородько — пристрасний поціновувач та дослідник українського фольклору, що відбивається і на його поетичний мові — образній, метафоричній. Світ у віршах Василя Голобородька — дивний, чарівний, магічний.

Голобородько зазнав переслідувань, його довгий час не друкували, а перша поетична збірка "Летюче віконце" вийшла в 1970 році у Парижі у видавництві "Смолоскип". Перша публікація в Україні сталася тільки в 1988-му. У 1990 році вийшла друком збірка "Ікар на метеликових крилах", у 1992-му — збірка "Калина об Різдві", за обидві поет отримав Шевченківську премію.

Серед поціновувачів Голобородька — письменник Сергій Жадан, який називає його одним з "найоригінальніших" українських поетів, та Оксана Забужко, для якої це поет, у котрого "вкрали ім'я".

Ще вчора я нізащо б не погодився на твій від'їзд,
ти ж знаєш як боляче мені було б дивитися
на автобус, що від'їжджає,
автобус, засклений поглядом моїх очей.

Мала розрада знати,
що ти від'їжджаєш не назавжди.

А сьогодні
я з радістю кладу праву долоню
автобусом на дорогу,
долоня вивищується на чотирьох колесах,
двері розчиняються,
ти заходиш в автобус,
купуєш квиток,
усідаєшся біля вікна —
і несе тебе моя долоня до зупинки,
де тобі сходити, звідки тобі ближче додому.
Як надумається тобі повернутися,
виходь на ту ж зупинку,
там тебе чекатиме автобус
із обох моїх рук.

Віра Агеєва:

З сучасних поетів Василь Голобородько, мабуть, король метафор.

Читайте також

5 українських поетів, чиї вірші особливо на часі сьогодні

Так ніхто не кохав: 5 віршів про кохання від українських поетів

5 проникливих віршів Ліни Костенко про кохання