Вітамін D: 5 головних міфів

«Наймодніший вітамін XXI століття – насправді гормон. Але це ще не все, у чому ми помиляємося стосовно нього», – каже Марина Сютаєва.

Ні. Вітамін D виробляється у шкірі і звідти рухається в усі клітини і тканини організму, де працює на благо здоров'я. Він потрібен у будь-якому віці, адже його функції – не лише допомога в засвоєнні кальцію для профілактики остеопорозу, а й попередження цукрового діабету і серцево-судинних захворювань. Крім того, це імуномодулятор (за деякими даними, потужніший за вітамін С), онкопротектор і антидепресант. Ми ж не просто так тужимо, коли настає похмура осінь: таким чином організм дає сигнал про брак вітаміну D, для синтезу якого необхідний ультрафіолет.

Для шкіри вітамін D важливий тим, що визначає ступінь її щільності, запобігає меланомі, зміцнює місцевий імунітет. «Нещодавно встановили, що топічні форми вітаміну D впливають на імунні клітини шкіри і навіть на лейкоцити, так активовують місцевий імунний захист», – повідомляють косметологи Тійна Орасмяе-Медер і Оксана Шатрова у книжці «Наука краси».

Ні. Хоча виробництво вітаміну неможливе без сонця, санскрін не є загрозою з простих причин. Для початку, майже ніхто не наносить санскрін у необхідній кількості: третина чайної ложки на обличчя і по столовій ложці на кожну частину тіла. Це не просто багато, а шалено багато.

Далі, якщо навіть оновлювати засіб з SPF кожні дві години, його шар все одно стає тоншим через те, що ми пітніємо, торкаємося обличчя і тіла руками. Плюс крем стирається від зіткнень з одягом і/або рушником. І нарешті, навряд чи хтось наноситиме засіб з SPF на проділ або на долоні (про вуха теж завжди забувають) – ось і лазівки для УФ-променів.

Якщо і зараз не переконали, ось індульгенція від дерматологів: для отримання вітаміну D люди зі світлою шкірою можуть перебувати на сонці 10 хвилин на день, а ті, у кого шкіра смаглява, – до 30 хвилин. Головне, аби не довше.

Ні. Харчування – хороший спосіб підтримати рівень вітаміну D у нормі, але як єдиний шлях видобутку цієї речовини не годиться. «Добова потреба в вітаміні D становить 400 МО/день в сонячних регіонах і 1000 МО/день у регіонах, де сонця мало», – пише в книжці «Французькі правила здорового харчування» хірург-онколог Анрі Жуайо.

Там же він наводить список природних джерел вітаміну D: масло печінки тріски і палтуса, морські водорості, зародки пшениці. Великі концентрації також містяться в жирній рибі (лососі, оселедці, сардині, вугрі). Менше – в яловичій печінці, яєчних жовтках і деяких видах грибів.

Але, щоб задовольнити добову потребу у вітаміні D, харчуватися доведеться приблизно як герої книжки про Ґарґантюа та Пантаґрюеля, іронізує німецький дерматолог Йаель Адлер: «Можна щоранку з'їдати по 500 грамів жирної скумбрії. Або ж щодня по 10 кг сиру брі або телячої печінки, 18 яєць, 20 літрів незбираного молока, 600 г авокадо або 1 кг грибів». Найбільш прийнятний, на думку дерматологів і дієтологів, варіант – приймати риб'ячий жир. Хоча, зважаючи на його запах, простіше дозволити зробити свою роботу сонячним променям.

Ні – якщо ви не житель Таїланду, наприклад. Вам запасів вистачить до кінця літа, потім доведеться відвідати ендокринолога і здати аналіз, в бланку лабораторії він називатиметься «25-гідроксівітамін D3». Оптимальний рівень вітаміну D в організмі – 50-100 нг/мл. Якщо виявиться дефіцит, лікар може призначити біодобавку вітаміну D3 в дозуванні від 500 МО до 10 000 МО залежно від ступеня нестачі. При цьому термін прийому БАДи буде обмежений.

Займатися самолікуванням і призначати собі БАД самостійно – строго заборонено, бо безконтрольний прийом вітаміну D є небезпечним. Перевищення норми загрожує токсичними ефектами. Симптоми передозування будуть схожими на симптоми гострого дефіциту: втрата апетиту, блювота і нудота, головний біль, погіршення стану шкіри.

Зараз, згідно з рекомендацією ВООЗ, добова норма вітаміну D становить 600 МО. Однак у дослідженнях останніх років трапляються рекомендації збільшити її в кілька разів.

Ні. В жодному випадку. Щоб розібратися, чому, коротко нагадаємо, що ультрафіолетове випромінювання буває двох типів.

• UVA-промені проникають глибоко в шкіру, запускають процес старіння, можуть викликати фотодерматит і злоякісні зміни. Скло або хмари для них не перешкода.
• UVB-промені також провокують фотостаріння і новоутворення, хоча проникати крізь перешкоди не можуть і в шкірі «працюють» на рівні верхнього шару епідермісу.

Зрозуміло, що засмагати взагалі шкідливо, а в солярії – особливо. Найчастіше там використовують промені типу А, які до того ж за синтез вітаміну D не відповідають – він під контролем UVB-променів. Тому рішення поповнити запас вітаміну в кабінці солярію – безглузда затія.