Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Як цифрова залежність впливає на наш мозок

15 червня 2019

Як цифрова залежність впливає на наш мозок, і що з цим можна вдіяти, з'ясовувала Маша Нілова.
 

Слово «детокс», запозичене в індустрії краси, сьогодні масово використовують у контексті перевантаження інформацією та цифрової залежності. Програми контролю часу, проведеного в мережі, вбудовані у прошивку смартфонів, а цифровий детокс став новою популярною «дієтою». Про неї багато говорять, а найсміливіші навіть оголошують мораторій на інтернет. І ті, хто пробував «голодувати», знають: навіть один день у тиждень без смартфона викликає ломку, що нагадує абстинентний синдром.

Про механізми залежності відомо багато, і загалом вони схожі з алгоритмом виникнення згубних звичок: в їхній основі – нейрофізіологія. «Успішний пошук нового контенту винагороджує мозок:  виробляється гормон радості дофамін, стимулюються центри задоволення. Так нав'язливе прагнення раз за разом заходити в соцмережу нічим не відрізняється від потягу до азартних ігор. Обидві дії стимулюють викид гормону і формування звички. Чим більше таких дій, тим сильніше підкріплюється зворотний зв'язок», – пояснює консультант з User Experience (проектування призначеного для користувача інтерфейсу), Олена Булигіна. Проблема не так у залежності, як у тому, як вона впливає на мозок.

Відомий професор-психолінгвіст, фахівець у царині нейронауки, Тетяна Чернігівська каже, що несприятливий вплив інтернету на мозок – доведений. Результати магнітно-резонансної томографії підтверджують, що пам'ять у представників покоління Google значно гірша, ніж у їхніх бабусь. «Якість мозкової діяльності погіршується, бо мозок не тренується», – каже професор. «Ми дійсно живемо серед величезного потоку інформації, – вторить їй доктор Бруно Рібейро, фахівець з ментальних розладів іспанської велнес-клініки SHA. – З одного боку, це дає можливість відчувати зв'язок із зовнішнім світом. З іншого – неминуче призводить до віддалення від себе». У SHA приїжджає багато гостей зі схожими скаргами: перевантаження інформацією, проблеми з пам'яттю. У клініці навіть придумали ім'я цьому синдрому – «цифровий стрес». Схильні до нього люди гірше засвоюють інформацію, втрачають здатність відрізняти важливе від другорядного, швидше забувають прочитане, їм важче концентруватися і мислити в режимі багатозадачності. І тим не менше лікарі налаштовані філософськи.

«Я б не тривожився так з приводу руйнівного впливу інтернету на когнітивні функції мозку – за винятком випадків, коли людина втрачає зв'язок з реальністю і повністю занурюється у віртуальний світ». Рібейро впевнений, що мозок адаптується до зовнішніх умов. Розвиваються здібності, в яких раніше не було необхідності, інші ж, навпаки, втрачають свою актуальність. Ігнорувати ритм життя і його правила навряд чи вдасться, але щось придумати людині все-таки під силу. Хороша новина в тому, що на когнітивні функції можна вплинути. Перш за все, Рібейро радить обмежувати час, проведений в мережі, до двох годин на добу: «Для отримання потрібної інформації цього достатньо. Решта – точно не на користь».

Ще одна рекомендація – зустрічатися з друзями і подорожувати. «Літо – хороший час, щоб знайти найкращу версію себе, – каже лікар.– Нові враження, позитивні емоції та на додачу сонце – все це джерела енергії для клітин мозку». Але перша і головна рекомендація – «відключити, щоб відновити». На практиці це означає заспокоїти розум. Медитації, йога, практики усвідомленості – допомагають не просто перезавантажуватися, але і зосереджуватися. Це ще не все. Мозок потребує тренування так само, як м'язи – з навантаженням. І тут спрацюють танці, вивчення іноземних мов, гра на музичних інструментах. «Часто пацієнти на відпочинку у клініці знаходять собі хобі: садівництво, кулінарію, дихальні практики. Вивчення чогось нового сприяє створенню нових нейронних зв'язків, – каже доктор Рібейро. – І не обов'язково відразу записуватися на курси арабської мови, можна почати з простих речей».

Тетяна Чернігівська радить читати такі книжки і дивитися такі фільми, що змушують помізкувати, погадати, посперечатися з собою, дістатися до суті – іншими словами, всіляко провокують розумовий процес. Це і буде найкращим тренуванням когнітивних здібностей – вони помітні не так, як красивий прес, але їх відсутність іноді впадає в очі.

здоров’я ·

Ще в розділі Б'юті-гід

Популярне