Без солодкого: хто такі асексуали
Шерлок у виконанні Бенедикта Камбербетча з однойменного серіалу, Отіс із "Сексуального виховання", Венсдей Аддамс, плюс генії, які відійшли, – Нікола Тесла та Ісаак Ньютон. Все це реальні приклади того, що життя без сексу може бути захопливим. З нагоди Міжнародного дня асексуальності згадуємо матеріал Vogue UA, де досліджується тема асексуальності.
Четвертий тип сексуальності: чому асексуальність — це не хвороба, а ідентичність
Найпоширеніші три типи сексуальності: гетеросексуальність (коли людина відчуває потяг лише до представників протилежної статі), бісексуальність (коли їй подобаються і чоловіки, і жінки) та гомосексуальність (коли її приваблюють представники своєї статі). Асексуальність — відсутність статевого потягу — четвертий тип, який також доволі поширений: до нього зараховують приблизно кожну соту людину на планеті.
"Мені доводиться непросто щоразу, коли хтось звертає на мене увагу. Ніхто не хоче стосунків без сексу, а мені він не цікавий, — каже Марина, акаунт-менеджерка. — Для мене торкатися людини так само приємно, як гладити кішку. Ні, я, звичайно, можу зробити поступку і зайнятися сексом, але не отримаю від цього жодного задоволення. І хоч мені подобається бачити, що я приношу задоволення партнеру, це все одно що поділитися останнім печивом". Люди, подібні до Марини, не відчували сексуального потягу жодного разу в житті або втратили його через тривале утримання.
Кадр з фільму "Експеримент Олівії"Целібат чи природа? Розвінчуємо міфи про відсутність потягу
Асексуальність не варто плутати з целібатом — свідомим утриманням через релігійні чи інші причини. Целібат — такий самий особистий вибір, як біг зранку: людина може бігати, а може — ні. Теоретично асексуал також може займатися сексом — якщо цього хоче його партнер, під тиском суспільства або з метою народження дітей. Але йому це не потрібно. Асексуали не відчувають статевого потягу як такого — до жодної зі статей і за жодних обставин. Ерекція можлива, інстинкт продовження роду є, здатність до статевого акту не втрачена — їм просто не хочеться.
У пошуках біомаркерів: що каже наука про гіпоталамус та гормони
Деякі вчені намагалися представити асексуальність як психічну або фізіологічну проблему. Але це виявилося неможливим: пацієнти ні на що не скаржаться (окрім того, що їм непросто в суспільстві), їм анітрохи не заважає відсутність лібідо. Більше того, не підвладні гормональним сплескам, ці люди можуть жити значно ефективніше. Докторка Лорі Бротто з Колумбійського університету у 2014 році досліджувала 300 асексуалів, 650 гетеросексуалів і 270 геїв у спробі знайти біомаркери — особливі характеристики асексуальності. Результати показали, що низьке лібідо й асексуальність — не одне й те саме. Попри це, асексуальність часто пов’язують зі зниженим потягом (гіполібідемією), у якого може бути багато причин: хвороби на кшталт гіпоглікемії, конфлікти з партнером, залежність від алкоголю або наркотиків.
Кадр із серіалу "Лобстер", головні герої якого були зобов'язані мати постійного партнера, інакше вирушали до спеціального закладу на його пошуки Тіні минулого: психологічні травми та сімейні системи як чинники асексуальності
Лікарка-психологиня Центру планування сім’ї Анна Ревунець каже, що асексуальність може бути закладена в людині ще в утробі матері — якщо передня ділянка гіпоталамуса формується неправильно. Та нерідко вона має й інші причини: негативний сексуальний досвід чи затримку психосексуального розвитку. Люди часто пояснюють асексуальність своїми переконаннями, релігією, творчою сублімацією, обіцянками, даними собі чи іншим, і не завжди усвідомлюють, що причиною може бути психологічна травма. "Моя клієнтка Леся була 27-річною цнотливою дівчиною, — розповідає нейропсихологиня Світлана Митрофанова. — Фізіологічно здорова, психіатр проблем не виявив. Але мені вдалося під гіпнозом знайти глибинні причини її асексуальності. Виявилося, у 10 років вона випадково знайшла батьківські порнокасети. З цікавістю їх переглянула, втратила апетит, а потім і сон — у ранньому віці психіка не підготовлена до сприйняття дорослих утіх. Батьки так і не змогли виявити справжню причину стресу, а дівчинка перенесла сильну травму, наслідки якої супроводжували її потім ще багато років".
Психотерапевтка Ірина Морозовська впевнена, що асексуальність може бути травмою сімейної системи, коли від предків нащадкам передається замало життєвої енергії. "Коли в родовій системі накопичилося занадто багато проблем і помилок, система намагається самоусунутися — і насамперед забирає секс як стимул до відтворення собі подібних. Тому якщо і можна щось зробити, то тільки через роботу з сімейними системними розстановками", — говорить вона. "Я добре знаю, що таке асексуальність, — каже перекладачка Ілона. — Мої батьки прожили в шлюбі 30 років, і 29 з них — у пеклі. Мене явно зачали дивом, у перший рік стосунків. А решту часу мій гарячий романтичний батько божеволів і впадав у тяжку депресію, марно намагаючись розворушити маму, яка була справжнім айсбергом. Нікому б такого не побажала". Анна Ревунець каже, що в подібних випадках безглуздими були б навіть ін’єкції тестостерону — "гормону бажання": "Сексуально привабити асексуала не здатен ніхто".
Різні темпераменти в одному ліжку: як будувати стосунки, коли секс не є пріоритетом
"Коли ми починали зустрічатися, — розповідає художниця Аліна, — я не відразу зрозуміла, у чому проблема: секс був нечастий, та мене тоді це мало хвилювало. Близькі мені ідеї, непересічні судження, зовнішність і гострий розум мого хлопця тішили мене більше, ніж фрикції. Мені було достатньо щодня гуляти, взявшись за руки, і обійматися під час перегляду серіалу. Щоправда, вже через пів року я почала відчувати стрес: нізвідки в мене з’явилися сльози й істерики. Психотерапевтка навчила мене розвантажувати голову, і це позбавило безлічі проблем. А істерики залишилися. Лише через два роки до мене почало доходити, що справа може бути в елементарній нестачі сексу".
Психотерапевтка Ірина Морозовська вважає, що якщо в партнерів дуже різні темпераменти, то конфлікти неминучі. Темпераментній половині буде дуже нелегко змиритися з сексуальною "послугою" з боку партнера. Та й перетворювати задоволення на муку для одного і сумнівне задоволення для іншого — завідомо провальна ідея. Після чергової сварки хлопець повідомив Аліні, що він асексуал і занадто закохався, щоб зізнатися, тому намагався з усіх сил. Вони намагаються налагодити контакт, та в їхніх стосунках відсутні сексуальні ігри, жарти і навіть флірт. Аліна перестала відчувати потяг: "Я ніби живу з кимось дуже рідним, та назвати це близькістю з чоловіком складно. Скоріше, ми як дві безстатеві істоти. І усвідомлення цього мене жахливо лякає. Я запропонувала йому перевірити рівень тестостерону, та він страшенно образився — і я його розумію. Як із цим жити — ще не знаю. Розходитися зовсім не хочеться".
Ефект "увімкнення": чи може зустріч із "своєю" людиною змінити все?
Світлана Митрофанова каже, що в її практиці був схожий випадок, тільки пара в результаті розпалася. Але ця історія мала продовження: після розлучення зі своєю дівчиною асексуальний хлопець познайомився з жінкою, яка викликала в нього справжній сексуальний інтерес, справжню тваринну пристрасть. "Жінка "увімкнула" чоловіка, — каже психологиня. — Чи був у вашому житті чоловік, який "увімкнув" у вас жінку? Якщо ще ні — можливо, десь він є і доля готує вам зустріч". Європейський інститут сім’ї та шлюбу запевняє, що не менше ніж 4,5% подружніх пар не займаються сексом. Переважна більшість серед них — освічені й успішні люди.
Життя в культі сексу: як асексуальна спільнота виборює право на прийняття
Ті, хто усвідомив свою асексуальність, не завжди живуть безтурботно: сьогодні, коли секс зведено в культ, суспільство часто не готове їх прийняти. Щоб підтримувати одне одного, вони створюють онлайн-портали, групи в соціальних мережах, форуми, сайти і спільноти, найбільша з яких — AVEN. Спільноти однодумців вчать без стресу сприймати світ, зосереджений на сексі й статевому потязі, допомагають збиратися разом і ділитися нагальними проблемами, а також знаходити партнера. До речі, асексуали часто закохуються і створюють сім’ї, мають дітей — різниця лише в тому, що сексом вони займаються тільки для продовження роду. В асексуалів є міжнародний сайт знайомств acebook.net і сервіс для тих, кому замість сексу потрібні просто "обіймашки" — cuddlecomfort.com. Але поза межами спеціалізованих форумів асексуали найчастіше не поспішають відкрито заявляти про свою орієнтацію, оскільки асексуальність пояснити ще складніше, ніж гомосексуальність. Їх засуджують, жаліють, нав’язують непрохану допомогу і поради.
Фото з мітингу асексуалівВідсутність потягу суспільство переважно сприймає як серйозне відхилення, яке нібито можна вилікувати, — а ти, мовляв, цього не робиш. Асексуали стверджують, що через тиск суспільства їм доводиться імітувати наявність сексуального досвіду, займатися сексом і просто мовчати про свої схильності. Це простіше і безпечніше. Деякі намагаються "лікуватися", і цих небагатьох до лікаря зазвичай приводять партнери. Іншим і так добре. Анна Ревунець каже, що в подібних випадках тиснути і наполягати марно: до психотерапевта піде лише той, хто вважає, що має проблему.
Що читати, дивитися та слухати про асексуальність
Якщо хочете вийти за межі стереотипів та зрозуміти, як влаштований світ "ейс-спектру" (від англ. Ace — асексуал), почніть із цих знакових робіт:
Книга "ACE", Анджела Чен
Це глибоке інтелектуальне дослідження, викладене у зручній формі мемуарів. Анджела Чен розглядає асексуальність як лінзу, через яку можна побачити, наскільки суспільство перегріте сексуальними очікуваннями. Вона ставить незручні, але важливі запитання: чому ми вважаємо секс обов’язковою складовою щастя і як концепція згоди змінюється, коли потяг відсутній.
Подкаст: "Sounds Fake But Okay"
Ведучі Сара Костелло та Мая Гертруда з гумором та легкістю обговорюють усе: від того, як ходити на побачення, якщо ти асексуал, до аналізу вигаданих персонажів. Це ідеальний вхід у тему для тих, хто цінує щирість і сучасний сленг.
Серіал "Коли завмирає серце" (Heartstopper)
Еліс Осман, яка сама є асексуальною та аромантичною, створила одну з найтепліших історій сучасності. Один із персонажів – Айзек Хендерсон – проходить шлях самоусвідомлення як асексуал. Це надзвичайно делікатна та чесна репрезентація, якої так бракувало масовій культурі.
Освітня платформа AVEN (The Asexual Visibility and Education Network)
Заснована Девідом Джеєм у 2001 році, мережа AVEN стала головним світовим архівом знань. Якщо у вас є технічне або фізіологічне запитання щодо асексуальності — відповідь на нього точно є на форумах AVEN.
Digital-активістка Ясмін Бенуа
Британська модель та активістка, яка руйнує головний міф: "асексуали не можуть бути сексуальними". Вона ввела хештег #ThisIsWhatAsexualLooksLike, доводячи, що асексуальність – це "прошивка", а не образ чи відсутність темпераменту.
