"Мрію, аби українці жили у найзручнішій країні світу": інтерв’ю з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим
Про те, як народився застосунок Дія та про технологічні інновації, що впливають на перебіг війни, розповідає 32-річний Михайло Федоров, віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації України. З ним поговорив маркетолог Андрій Федорів.
Застосунок Дія побачив світ у Запоріжжі. Це був сюрприз для всіх: величезний IT-форум на 2000 людей, і замість першої доповіді несподівано — презентація держави у смартфоні. Політична воля Володимира Зеленського та візія, яка народилася менше ніж за 100 днів. Мені й агенції FEDORIV випала неймовірна честь стати частиною команди, що створювала Дію, і разом із віцепрем’єром, міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим на одній сцені презентувати цей сервіс Україні. О 16:00 ми вже були в Києві та розповідали про Дію представникам влади та журналістам. Це був вересень 2019 року.
6 лютого 2020-го сервіс Дія з’явився в AppStore та PlayMarket. За пару кліків люди реєструвалися та не вірили своїм очам: у телефоні з’являлися їхні права й техпаспорт. Пластик можна було залишити вдома: поліція підтверджувала особу, просто скануючиQR-код. Це був шок, і застосунок дуже швидко набрав перший мільйон юзерів. Тепер, три роки по тому, у Дії зареєстровано майже 19 000 000 користувачів, яким надають десятки послуг.
За лаштунками цього застосунку — Мінцифра, міністерство, створене з нуля й більше схоже на прогресивну IT-компанію, ніж на державний орган. На сьогодні воно не лише запустило Дія.City — спеціальний податковий простір, що стимулює розвиток IT-галузі, — але й стало осередком військових інновацій. Міністерство побудував Михайло Федоров, на момент старту — 27-річний диджитал-маркетолог, який щойно переїхав у Київ із Запоріжжя. Хто він? Як йому все вдалося? Чого можна навчитися в межах цього кейсу? Адже історія Федорова — це квантовий стрибок від амбітного молодого підприємця, засновника запорізької агенції SMMSTUDIO (агенція народилася, коли йому було 24 роки), до віцепрем’єра й міністра.
Про бесіду з Михайлом домовляємося за півтора місяця. Знайти час у його графіку непросто, адже протягом останнього року команда міністерства працює без вихідних. На інтерв’ю, як і в 99 % випадків, Федоров у чорному худі з логотипом Дія. Спокійний, зосереджений, усміхнений. Ми спілкуємося в його кабінеті у монументальній будівлі Кабміну.
Я не закінчував Єль, чи Гарвард, проте багато читав, вчився онлайн. Пам’ятаю, як заробив перші дві тисячі доларів і купив онлайн-курс за 4,5 тисячі доларів!
"Я думаю, тоді, у 2015-му, запускаючи агенцію в Запоріжжі, ми правильно обрали нішу, яка мала великий потенціал, — цифровий маркетинг", — міркує Михайло, коли я питаю: "А як у вас вийшло?" "Ця сфера щойно почала активно розвиватися, і всі бізнеси потребували трансформації, залучення цифрових інструментів. Ну й, по-друге, нашою базовою компетенцією були якраз реклама й маркетинг. Мій фах — соціологія і реклама, в університеті я був студентським мером, організовував багато проєктів і поширював їх саме через соціальні мережі, бо бракувало бюджетів. Тобто успішно склалися різні чинники, але ключове — те, що ми обрали сферу з великим потенціалом розвитку, в якій були гроші, й існував бізнес, готовий інвестувати в цей напрямок".
Михайло пропрацював в агенції SMMSTUDIO чотири роки і пройшов шлях від "співробітника, що сам налаштовує рекламу, пише стратегії, розбирає скрипти продажів будь-якої компанії, до керівника, який вибудовує весь процес". Зізнається, що в перші роки всі вільні гроші вкладав у додаткові знання — і вчився, вчився, вчився. "Я не закінчував Єль, чи Гарвард, чи лондонську бізнес-школу. Проте багато читав, вчився онлайн. Пам’ятаю, як заробив перші дві тисячі доларів і купив онлайн-курс за 4,5 тисячі доларів!" (Сміється.)
2018 року Володимир Зеленський запропонував Михайлові Федорову очолити диджитал-напрямок своєї передвиборчої кампанії. Перші місяці Михайло жив на два міста, майже щодня літаючи маршрутом Запоріжжя — Київ: у Запоріжжі були дружина з маленькою донькою та власна агенція, в Києві — нові виклики. Згодом родина переїхала до столиці.
"Найголовнішим викликом тоді стало розібратися, як розробити стратегію цифрової комунікації з таким цікавим кандидатом, який не був типовим політиком, — згадує Федоров. — Як із мінімальним ресурсом налагодити робочий процес, тому що насправді там було дуже обмежене фінансування. І як зібрати команду — адже я тільки-но приїхав у Київ і майже нікого не знав".
У стислі терміни Михайло зібрав команду з усієї країни — від маркетологів і копірайтерів до операторів контакт-центрів, а також залучив до передвиборчої кампанії тисячі волонтерів. Опрацьовуючи стратегію, команда Федорова дослідила досвід американських виборів — серед іншого, кейс Барака Обами, який мав успішні цифрові кампанії у 2008 і 2012 роках. Цікаво, що відчув Михайло Федоров, коли його кандидат в одну ніч став президентом України? "Я зрозумів, що втілився найважливіший на той час професійний проєкт мого життя, — усміхається віцепрем'єр-міністр. — Що все вийшло, і тепер той кредит довіри, ті можливості, які в мене є, я маю максимально правильно трансформувати в майбутні соціально корисні ініціативи".
Для Федорова дійсно є принциповим поняття соціальної користі: він стверджує, що його найвища амбіція — здійснювати масштабні проєкти, які змінюватимуть життя українців на краще. "Для маркетолога вести президентську кампанію — це найбільше, що можна зробити в рамках професії, — каже Михайло. — Адже тут твоя аудиторія — десятки мільйонів виборців. Реалізовувати маркетингові кампанії такого рівня — найбільший виклик і найзначніше досягнення. І я усвідомив, що хочу і надалі створювати продукти, якими користуватимуться мільйони людей".
Вже перед інавгурацією Федоров знав, що кампанія Зеленського, над якою він працював, — не кінець, а тільки початок нового шляху. "Президент нас зібрав і сказав: я хочу, аби ви стали радниками і допомогли перетворити мою передвиборчу програму на конкретний план дій. Так я став радником президента з цифровізації держави і почав розробляти стратегію цифрового розвитку України". Наприкінці серпня 2019 року Михайла Федорова призначили віцепрем’єром, міністром цифрової трансформації України.
Розмова про Міністерство цифрової трансформації — насправді розмова про те, як створити візію того, чого не існувало ніколи. Бо, якщо аналізувати успіх президентської кампанії, то він частково спирався, зокрема, на кейс Обами та інші дієві приклади, тобто це все-таки передусім диджитал-маркетинг. Але Мінцифра, цифровізація держави, застосунок Дія — чистий винахід. Як вдалося таке придумати?
"Ми вивчали досвід інших держав і компаній, аби зрозуміти, де є схожі кейси, — ділиться Федоров. — Побачили, що Естонія будувала свою цифрову державу; я відвідав її, подивився, поспілкувався. Дослідили досвід Нової Зеландії, США, Великої Британії — загалом багато різних кейсів, — але не знайшли того, що захоплювало би як ідеальний референс. Паралельно вивчали, як розвивалися Uber, Airbnb, стартапи, які швидко залучали аудиторію".
Ми хотіли бути схожими радше на той самий Uber, Airbnb або Booking, аніж на традиційну державну інституцію
Саме тоді в Мінцифрі вирішили, що хочуть "бути схожими радше на той самий Uber, Airbnb або Booking, аніж на традиційну державну інституцію". Федоров каже: це виявилося непросто, бо чи не кожен навколо стверджував, що нереально надавати всі послуги в єдиному застосунку. "Я памʼятаю, як ставив технічне завдання, що послуга має бути надана за принципом "натиснув, кілька кліків — отримав". І всі думали, що я божевільний. (Сміється.) Але сьогодні ми бачимо, що більшість послуг у Дії саме так і працюють".
Під час роботи над Дією головною перепоною, розповідає Федоров, стала сумнозвісна бюрократія. Він згадує першу зустріч із запровадження електронних паспортів. На той час голова Міграційної служби сказав: "Цього не може бути. Ви взагалі не розумієте, куди лізете. Які електронні паспорти?" "Вже за вісім місяців він їздив по інших країнах, розповідав про кейс запуску е-паспортів і пишався цим", — знову сміється Федоров.
Йдучи шляхом потужних IT-компаній, Федоров зрозумів: щоб мати успіх і довіру, треба зробити Дію частиною попкультури. Після залучення перших кількох мільйонів користувачів усі визнали, що в нас є підтримка українців. Але будь-яка трансформація починається з лідера з повноваженнями. Якби не було Зеленського як президента, який сказав, що цифрова держава важлива і він допоможе її побудувати, цього б не сталося ніколи".
Сьогодні команда Федорова впевнено йде до мети відцифрувати 100 % державних послуг до 2024 року — щоб українці отримували їх миттєво, без зайвих нервів і витрат часу. Застосунок здобув десятки міжнародних нагород, його визнано найкращим у світі за багатьма параметрами. Зараз на базі коду Дії починають будувати власні застосунки іноземні держави — першою з них стане Естонія, яка є одним із піонерів і лідерів цифровізації у світі.
З початком повномасштабної війни команда Федорова стала флагманом ще й на кіберфронті. Про більшість військових проєктів, започаткованих Мінцифрою, поки не можна говорити, але ініціативи "Армія дронів" і "Флот морських дронів" вже стали всесвітньо відомими завдяки збиранням міжнародної фандрайзингової платформи UNITED24 — ініціативи президента, що за 10 місяців зібрала майже 300 млн доларів від донорів із понад 110 країн. Ще одна технологічна інновація, що суттєво впливає на перебіг війни, — це Delta, національна військова система ситуаційної обізнаності, яка акумулює інформацію про розташування сил і засобів ворога та дає змогу в режимі реального часу відстежувати його розташування для подальшого ураження. Команда Михайла Федорова працювала над Delta разом із представниками НАТО й Силами оборони України не один місяць.
Збоку здається, що команда Михайла Федорова — супергерої, але міністр зізнається, що він, як і всі українці, переживає складні часи — особливо важкими були перші місяці вторгнення. "Повне емоційне виснаження, нерозуміння, що трапиться завтра. І при цьому ти робиш усе, що від тебе залежить, працюєш одразу в багатьох абсолютно нових для себе проєктах. Кожен з нас робив усе, що може".
Найголовніше для мене — щоб кожен українець відчував, що він живе у найзручнішій країні світу
Поруч з тим Мінцифра зробила багато фундаментальних речей ще до початку вторгнення, що дало змогу цифровій державі розвиватися навіть під час першої у світі кібервійни. Окремою задачею міністерства було перенести всі державні реєстри у "хмару". "Це стало найважливішим рішенням до початку вторгнення. Тому що вже в перший тиждень великої війни ракета влучила в Data-центр з реєстрами — а ми завдяки релокації даних запобігли знищенню цифрової держави: соціальні виплати не припинилися, пенсійний фонд та інші установи працюють".
Батько, чоловік, міністр — написано в Instagram Михайла Федорова. Саме в такому порядку. Як почуваються близькі урядовця, який останній рік працює 24 години на добу, здійснюючи технологічну революцію та змінюючи державу тут і зараз? Федоров каже: його родина, дружина Анастасія та донька Марія, — потужна підтримка і справжні партнери на шляху до перемоги. "Їм було непросто, особливо на початку. Тепер вони теж на "воєнних рейках": дружина працює, мала ходить у садочок. Усі адаптувалися, розуміють, що це марафон, що треба бути емоційно стабільними, працювати над собою, не зупинятися. Я навіть помітив — з точки зору розвитку волі, духу моя родина дуже зміцніла".
Зупинятися Федоров точно не збирається, адже найближчим часом роботи не меншатиме. Цього року Мінцифра планує завершити цифровізацію найпопулярніших послуг, якими користуються українці, й далі розвивати військові технології. І, звісно, поширювати застосунок Дія у світі, адже кейс із продажем коду в Естонію — це перемога всієї країни та кожного платника податків, а також капіталізація бренду України. Що ж до мрій, то свою Михайло формулює просто і складно водночас: "Думаю, найголовніше для мене — щоб кожен українець відчував, що він живе у найзручнішій країні світу".
Фото: Vic Bakin
