Під склепінням Версаля: колекція Christian Dior осінь-зима 2021/22
Нова колекція Марії Грації К'юрі для Christian Dior стала своєрідною втечею від реальності, у якій легко вгадувалися відсилання до найвідоміших казок — від "Аліси в Країні Див" до "Красуні і Чудовиська". А ідеальною локацією для такої фантазійної роботи став розкішний Версаль.
Christian Dior осінь-зима 2021/22"Я просто обожнюю казки, — розповідає Марія Грація К’юрі. — Багато сучасних казок бере свій початок в історіях авторства чарівних жінок, які в XVII столітті мешкали у Версалі. Але тоді їхніх імен ніхто не знав". Креативна директорка Christian Dior вирішила виправити ситуацію й під час роботи над колекцією глибоко занурилася у світ вигаданих персонажів, завдяки яким на подіумі ніжні вбрання для принцес із золотим напиленням органічно сусідили зі строгими кашеміровими пальтами, ідеальними для іграшкових вояків. Навіть знаменитий жакет Bar у цій колекції став зовсім інший — К’юрі додала до нього капюшон, адже казкові героїні нерідко вирушають у небезпечні подорожі і їхній одяг має слугувати захистом.
Christian Dior осінь-зима 2021/22
Christian Dior осінь-зима 2021/22
Christian Dior осінь-зима 2021/22
Christian Dior осінь-зима 2021/22Лейтмотивом колекції стала троянда, яку Марія Грація запозичила в одній зі своїх улюблених історій — оригінальній екранізації "Красуні й Чудовиська" 1946, яку зрежисував Жан Кокто. Крихітні бутони були розкидані абсолютно по всій колекції, прикрашали як чуттєві корсети, так і застебнуті на всі ґудзики сорочки. Також дизайнерка розібрала троянду на елементи й використала пелюстки як аплікації.
Christian Dior осінь-зима 2021/22
Christian Dior осінь-зима 2021/22
Christian Dior осінь-зима 2021/22Особлива роль у цьому шоу належала дзеркалам. Відбувся показ у дзеркальному залі Версаля, завдяки чому моделей можна було розглянути з найрізноманітніших ракурсів. Ідея з віддзеркаленнями вже була реверансом у бік "Аліси в Країні Див", а сама Марія Грація К’юрі до цього предмета інтер’єру ставиться досить по-філософськи: "Дзеркало — це водночас і тяжіння, і відштовхування. Вдивляючись у нього, ми можемо як втратити себе, так і знайти".
