Лускунчик і не тільки: що дивитися в театрі в грудні
"Лускунчик", "Севільський цирульник" і "Весілля Фігаро" — у грудні на нас традиційно чекає багато цікавого в театрі. Носіть маску, дотримуйте дистанції в залі та насолоджуйтеся мистецтвом — у тривожні часи театр має особливо цілющий вплив.
З 28 по 31 грудня в Національній опері
Складно уявити собі переддень Нового року без музики Чайковського. "Лускунчик" ось уже 128 років найпопулярніший різдвяний балет у світі. Щороку в грудні головні театри, від "Ла Скала" до Віденської опери, пропонують глядачам свого "Лускунчика", занурюючи глядача в неймовірний світ, де є Фея Драже, місто Конфітенбург, Мишачий король, принци й принцеси. У Національній опері "Лускунчика" ставитимуть майже весь місяць: 13, 20, 26-го грудня, а напередодні Нового року — поспіль з 28 по 31 грудня. У партії Клари в грудні (у різні дні) можна буде побачити провідних балерин України: це Катерина Кухар, Наталя Лазебникова, Наталія Мацак, Анастасія Гурська.
Про найкращі версії балету "Лускунчик" в усьому світі читайте за покликанням.
23 грудня в Національній опері
Провідні солісти Національної опери Катерина Кухар та Олександр Стоянов вийдуть на сцену 23 грудня в яскравому комічному балеті "Весілля Фігаро", який точно допоможе вам забути про метушню й зануритися у святкову атмосферу. Це постанова хореографа Віктора Яременка на музику однойменної опери Моцарта. Сюжет про пригоди Фігаро ми звикли сприймати через оперу, тим цікавішою й несподіванішою буде інтерпретація історії про Фігаро через танець.
9 грудня о Театрі "Золоті ворота"
Популярний спектакль 31-річного Стаса Жиркова — неймовірно обдарованого режисера з прекрасним почуттям гумору, за яким варто пильно стежити. Нині Жирков разом з Тамарою Труновою керує театром на Лівому березі, але в його рідному "Золотому театрі" йде багато чудових вистав, зокрема і в його режисурі. "Тату, ти мене любив?" — спектакль про родинні зв’язки, такі міцні й водночас нестабільні. Вистава Стаса Жиркова, як зазначено в анотації на сайті театру, "напевно розчулить вас, але навряд чи вгамує біль від втрат близьких. Навіть якщо вони зовсім поруч, але вже далекі. Родинні зв’язки, як страхові канати, тримають нас на цьому світі, а може й на тому, звідки ніхто не повертався..."
10 грудня на Сцені "Номер 6"
Важливий спектакль про боротьбу з домашнім насиллям, створений у колаборації ООН Жінки й "Дикого театру". "Нові шрами" — вистава на основі реальних історій українських жінок про моральне й фізичне насилля, якого вони зазнали. "Для „Дикого театру" важливо робити відверті й чесні проєкти, які можуть надихнути людей на зміни в житті, — каже Ярослава Кравченко, засновниця "Дикого театру", адвокатка руху HeForShe в Україні. — „Нові шрами" цікаві тим, що створені на основі реальних історій, якими з нами ділилися жінки різного віку з усієї країни. Це історії, пройняті болем і відчаєм, але всі, хто побачить виставу, зрозуміють: вихід — є". Здається, інших аргументів, чому її важливо подивитися, і не потрібно.
21, 23, 26 і 29 грудня, формат "театр у кіно" (покази в Multiplex і Сінема Сіті)
"Флібег" (у перекладі з англ. "погань") — 30-річна мешканка Лондона, щосили намагається утримати на плаву невелике кафе, яке дісталося їй у спадок від загиблої подруги. Її життя — трагікомічна мішанина подій з бойфрендом, який то приходять, то йде, безладними сексуальними зв’язками, випивкою, схильністю до клептоманії, низкою дивних друзів і прихованим болем".
Якщо вам здається, що цей сюжет ви десь уже чули, то вам не здається: це моноспектакль "Погань", з якого кілька років тому на Единбурзькому фестивалі почалася кар’єра блискучої актриси й сценаристки Фібі Воллер-Брідж. Пізніше Воллер-Брідж придумає серіал "Погань" і "Вбиваючи Єву", отримає "Еммі" і стане сценаристкою нового фільму про Бонда. Вистава "Погань", яку в Україні показують у популярному форматі Theatre HD — гарний шанс дізнатися, як все починалося...
4 грудня в Національній опері
У грудні Національна опера ставить одну з найпопулярніших вистав — оперу "Севільський цирульник" у постанові Анатолія Солов’яненка. "Севільському цирульнику" Джоаккіно Россіні понад 200 років, але й сьогодні опера йде в усьому світі й дуже цінується завдяки актуальності характерів, що їх описав композитор. У Національній опері минулого року оновили спектакль: перенесли місце дії з XIX століття чи то в наші дні, чи то в недалеке майбутнє, придумали стильні мінімалістичні декорації й еклектичні костюми, у стилістиці яких є місце і формі італійських карабінерів, і малюнкам сучасного українського художника Івана Семесюка. У партії Фігаро — Ігор Євдокименко, Альмавіва — Анатолій Погрібний, Розіна — Лілія Гревцова, Бартоло — Андрій Маслаков, Дон Базіліо — Сергій Магера.
У театрі повідомляють, що розсаджують глядачів відповідно до карантинних вимог. Також обов’язкові маски й дотримання соціальної дистанції, а на вході до театру потрібно пройти температурний скринінг.
