У березні нас чекають неабиякі театральні враження: режисер Ростислав Держипільський поставив у Івано-Франківську "Кайдашеву сім'ю"; а в Києві тим часом — прем'єра пластичної вистави "Косачка", присвячена силі українських жінок, та "Камінного господаря" за поетичною драмою Лесі Українки.
"Камінний господар"
1 березня, Театр на Печерську
"Камінний господар" у Театрі на Печерську — спроба по-новому подивитися на відомий текст Лесі Українки 1911 року, який останніми роками часто ставлять на українській сцені. У театрі розповідають, що романтична легенда про Дон Жуана, Анну, Долорес і Командора перетворюється на актуальну виставу з роздумами про свободу, владу і трансформацію особистості, яка цю владу отримує.
Вистава виросла з пошуково-експериментального проєкту, реалізованого за підтримки Стабілізаційного фонду культури й освіти 2023 та Goethe-Institut. Режисерка — Ольга Ларіна.
"Кайдашева сім'я"
1 та 24 березня, Івано-Франківський драмтеатр
"Кайдашева сім'я" Нечуя-Левицького — один з найпопулярніших українських текстів на театральній сцені, який кожного разу звучить по-новому, підсвічуючи певні соціальні проблеми. У Франківському драмтеатрі розповідають, що постановка режисера Ростислава Держипільського пропонує художній концепт позачасового існування героїв — носіїв української самобутності, котрі діють у просторі, побудованому за принципом вертепу, де є пекло, земля і Рай.
Втілити цю яскраву історію режисерові допомагає зіркова команда акторів: Кайдаша грає Олексій Гнатовський, зірка фільму "Довбуш", Кайдашиху — одна з найулюбленіших українських акторок Ірма Вітовська, їхніх синів Карпо та Лавріна — Юрій Вихованець та ЛюбомірВалівоць, а Мотрю — Мирослава Полатайко-Гусак. За художнє втілення історії родини Кайдашів відповідає відомий український художник Віталій Кравець.
"Ляльковий дім"
1 та 2 березня, Малий театр (Київ)
Режисер Олексій Гладушевський поставив у Малому театрі популярну п'єсу реформатора європейського театру, норвезького драматурга Генріха Ібсена. Події "Лялькового дому" відбуваються впродовж трьох днів у вітальні родини Хельмерів, яка на перший погляд справляє враження щасливої сім'ї: чоловік, який щойно отримав нову посаду, його безтурботна дружина і троє маленьких дітлахів. Проте реалістична та відверта драма Ібсена порушує вразливі для тогочасного суспільства теми: консерватизм традиційного шлюбу та ставлення суспільства до жінки.
Головні ролі в "Ляльковому домі" грають Сергій Радченко, Вероніка Шостак, Юрій Кулініч та Максим Кущов, Олександр Іванов і Лариса Шелоумова.
Імерсивна вистава "S V O Ї"
23 березня, ТРЦ DREAM berry — Fly Park
"SVOЇ" — нова робота творчої команди uzahvati, яка відома своїми імерсивними виставами, активну участь в яких беруть глядачі. Так, у театрі зазначають, що їхня переосмислена вистава "S V O Ї" (перші покази відбулися в 2021 році) — легка та весела історія про дружбу, різноманітність людей та їх ролей у дружбі. Це подорож у "з чого все починалось", у чисті дитячі відчуття. Проєкт занурює у художню історію за допомогою навушників: голоси героїв розмірковують про дружбу, пропонують глядачеві знайти свій погляд на тему, а природна, жива атмосфера місця дії — дитячого майданчика, підсилює та доповнює сюжет.
"Лілея"
9 березня, Національна опера ім. Т. Г. Шевченка
До 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка в Національній опері покажуть балет "Лілея" на музику Костянтина Данькевича за однойменною баладою поета. Відомому українському композиторові вдалося чудово інтерпретувати український народний мелос, створивши виразну танцювальну музику. У Національній опері "Лілея" вперше була інсценізована в 1940 році, а до однієї з версій вистави декорації створив легендарний художник-модерніст Анатоль Петрицький.
В головних партіях у сучасній версії вистави, що була поставлена 2003 року хореографом Валерієм Ковтуном, танцюють Тетяна Льозова (Лілея) та Ярослав Ткачук (Степан), а "втіленням зла" цього разу буде Ян Ваня (Князь). Це не прем'єрна постановка, проте варта уваги.
Пластична вистава "Косачка"
17 березня, Київська опера
"Косачка" — це пластична вистава, що досліджує природу жіночої сили через танець, спів та музику. Назва вистави апелює до косачок — воїтельок вільного жіночого племені, які, за легендою, жили на території сучасної України в I—IIIст. до н. е. Косачки — українські амазонки, сильні та незалежні. За словами хореографки Галини Пехи та режисерки Юлії Лопата, ця вистава також і про сьогодення — і натхнена, зокрема, прикладами жінок, які нині боронять українську землю.
Сучасний танець у виставі поєднано з електронною музикою. Її авторка — композиторка Олена Шикіна, разом із акторкою і вокалісткою Соломією Кириловою ("Памфір") виконає музику "Косачки" наживо. Художниця АсяСутягіна, відома роботами в українському кіно ("Додому", "Люксембург, Люксембург", "Мої думки тихі") власноруч створила костюми для вистави, які підсвічують різні аспекти жіночих досвідів та образів жінки в міфології.
17 березня "Косачку" покажуть у Києві, а 20 березня — в Хмельницькому.
"Декамерон"
17 березня, Молодий театр
Режисер, художній керівник Молодого театру Андрій Білоус поставив мюзикл за мотивами новел Джованні Боккаччо, написаних у XIV столітті після спалаху чуми, що забрала половину населення Європи. У Молодому театрі події "Декамерона" перенесли в постапокаліптичне майбутнє. Після тривалих пандемій та війн, серед руїн та залишків життя, під чорним сонцем, що ховається в диму від радіоактивних згарищ, у розпечених підземеллях ховаються ті, хто вижив. Їхнє головне завдання тепер — протистояння смерті та відновлення цивілізації.
"Самотній Захід"
23, 24 березня, Театр на Лівому березі
У Театрі на Лівому березі готують виставу за п'єсою всесвітньо відомого драматурга й кінорежисера Мартіна Макдони, який зняв популярні стрічки "Залягти на дно в Брюгге", "БаншіІнішерина", "Три білборди за межами Еббінга, Міссурі". Дія "Самотнього Заходу" відбувається у Коннемарі, на заході Ірландії. Ми спостерігаємо за двома братами, Валеном та Колменом, які живуть в будинку свого батька після його нещодавньої смерті. Їхнє співіснування — суцільна черга конфліктів. "Самотній Захід" — це вистава, у якій переплітаються рефлексії щодо питань сім’ї, віри, дослідження життя і смерті, та, звісно, гумор. Режисер постановки — Олександр Соколов.
