Книга на вихідні: "Лиш" Ендрю Шон Гріра
Редакція Vogue.ua і далі розповідає про книжкові новинки. Цього разу — про роман "Лиш" (Less) лауреата Пулітцерівської премії Ендрю Шон Гріра.
Головному героєві роману Артуру Лишу симпатизуєш з першого рядка. Ми застаємо його в період кризи й розгубленості. Артуру 49 років, він не першої десятки американський письменник, який мріє написати роман усього свого життя. Якось отримує запрошення від колишнього бойфренда, у якого все ще закоханий, на його весілля. Щоб не йти на цей украй неприємний для нього захід, він вирішує вирушити в навколосвітню подорож і погоджується на всі сумнівні запрошення на літературні конференції, що йому колись надходили. Ця мандрівка потрібна Лиш для того, щоб розібратися із собою.
Далі йдеться про неймовірно смішні й зворушливі пригоди Артура. У Берліні він читає свій фірмовий курс з літератури "Читай як вампір, пиши як Франкенштейн", закохується в юного студента-баварця й тусується в нічних клубах; в Італії здобуває літературну премію й почувається важливим і знаменитим письменником; у Японії знайомиться з місцевою кухнею; у Сахарі випробовує на міцність своє здоров'я і філософствує. Весь цей час Лиш міркує про те, чому ніхто не хоче публікувати його майбутній геніальний роман — історію про немолодого гея-американця, письменника, який шукає себе. Однак усі з його оточення запевняють: нікому не цікава історія про білого чоловіка-гомосексуаліста 50 років, успішного й безтурботного. Щоб його роман став подією, героєві мають співчувати, а такий персонаж, як сам Лиш, співчуття не викликає, тому що занадто нормальний для сучасного суспільства. "У моєму романі йдеться про гея середніх років, який блукає в Сан-Франциско. І, ви знаєте, його... його сум... " — розповідає Лиш. "Білий чоловік середніх років, що носиться зі своїм білим американським смутком?" — зауважує його подруга-лесбіянка. "Знаєш, трохи важко шкодувати такого хлопця".
Автор цієї почасти автобіографічної книги — Ендрю Шон Грір, 49-річний письменник родом з Вашингтона. Він починав кар’єру, публікуючись у журналах Esquire і New Yorker. 2004 року в New Yorker опублікували рецензію вже на його роман. Огляд про його книгу "Зізнання Макса Тіволі" тоді написав письменник Джон Апдайк, назвавши роман Гріга вишуканим і винахідливим, у стилі Пруста й Набокова. Нині цей роман про людину, яка народилася в тілі старого й молодіє з роками, набуваючи досвіду, але втрачаючи любов, — вже класика сучасної літератури.
Ендрю Шон Грір2018 року п’ятий роман Гріра "Лиш" отримав Пулітцерівську премію, фактично приголомшивши літературну громадськість. Ендрю Шон Грір з тих, про кого кажуть — він непублічний автор. "Пулітцер" став несподіванкою насамперед для нього самого: письменник розповідає, що, коли дізнався про новину, був на своїй віллі в Італії, і бойфренд приніс йому його смартфон, де було 100 повідомлень від різних людей, які вітали його з премією. На вручення Пулітцерівської премії письменник з’явився в червоному вінтажному костюмі Gucci.
Ендрю Шон Грір на врученні Пулітцерівської премії"Комедія ж не про те, щоб бути дотепним. Це про те, щоб бути чесним. І про те, щоб ніколи не бути злим з навколишнім світом", — каже Грір. Стосунки, старіння, криза середнього віку й зворотна сторона дискримінації (тебе можуть гейтити за те, що ти занадто нормальний) — головні теми роману "Лиш". Це зворушлива книга, написана з неймовірною теплотою й щирістю. В інтерв’ю Грір визнає, що почав писати "Лиш" як "дуже серйозний роман", але виявив, що "єдиний спосіб написати про те, як це — бути „підстаркуватим гомосексуалістом", — зробити це кумедною історією. І я зрозумів, що, жартуючи над собою, я дійсно міг би наблизитися до справжніх емоцій, до того, що я завжди хотів сказати в моїх серйозніших книгах про справді важливі речі".
Цінність книги ще й у тому, що вона заглиблює читача в моторошно цікавий світ літератури. Гріг відверто препарує світ книжкової індустрії, не шкодуючи його. Ми дізнаємося про те, що не всі письменники багаті й успішні; що багато хто бідує, а основний заробіток складається з гонорарів за статті для журналів і лекції в університетах. Фактично 20 років Лиш був коханцем геніального поета: тішив й надихав, готував сніданки й допомагав збирати речі в дорогу. Він був щасливий у цих стосунках, але вони водночас і травмували його, і тільки тепер 50-річному герою доведеться навчитися бути собою.
Текст: Дар’я Слободяник
