5 причин переглянути новий фільм Альмодовара "Паралельні матері"
В український прокат вийшов новий фільм Педро Альмодовара "Паралельні матері" — драма про "неідеальне материнство". Чому це одна з найскладніших ролей Пенелопи Крус і хто нова муза режисера — читайте у нашому матеріалі.
Дві жінки, Дженіс і Ана, зустрічаються у лікарняній палаті, де збираються народжувати. Обидві самотні й завагітніли випадково. Дженіс (Пенелопа Крус) близько 40, вона завагітніла від свого коханця, у якого є дружина. Про вагітність Дженіс не шкодує — вона завжди хотіла бути матір'ю і тепер тріумфує. Інша, Ана (Мілена Сміт) — 17-річна дівчина, налякана й травмована. Дженіс намагається підбадьорити її, поки вони, наче сновиди, блукають лікарняними коридорами...
Мати Дженіс — справжня гіпі 70-х — назвала дівчинку на честь свого кумира Дженіс Джоплін. Мати вмирає, як і її кумир, у віці двадцяти семи років з тієї ж причини, що й співачка. Бабуся Сесілія була справжньою матір'ю для Дженіс — і саме на честь бабусі героїня назве свою доньку. В подальшому Дженіс і Ана житимуть паралельним життям: за рік після народження дітей Дженіс зустріне Ану в кав’ярні, і Ана почне жити разом із нею, зізнавшись, що її донька не вижила...
Для Пенелопи Крус це дев'ятий спільний фільм із Альмодоваром. Уперше вони зустрілися на знімальному майданчику 1997 року, на зйомках стрічки "Жива плоть". Крус у цій стрічці мала невелику роль на вісім хвилин, але з цих восьми хвилин почалася дружба режисера та актриси, а Альмодовар досі вважає, що це його найкращий фільм. У 2006 році Крус зіграла головну роль у визначній стрічці Альмодовара "Повернення", яка принесла їй номінації на "Оскар", "Золотий глобус", Премію Гільдії кіноакторів США та BAFTA і статус зірки інтелектуального, авторського кіно.
Зі слів режисера, для Пенелопи Крус роль Дженіс стала справжнім випробуванням. Усі її дії визначаються протиріччям, у якому вона живе, і страхом втратити дитину. "Цю суперечливість дуже складно зіграти", — розповідає режисер. — Особливо тому, що Ана ідеально вписується в їхню родину і стає милим створінням для доньки і матері, що ще більше посилює її почуття провини… Я визнаю, що зачарований багатогранністю й рішучістю Дженіс. На пів дорозі до написання, коли персонажі вже живі, вони часом стають незалежними від автора, і він може лише допомагати їм як нотаріус або медіум. Це частина зародження сценарію, яка підкорює мене. Ця частина процесу написання дуже загадкова і її непросто пояснити. Це сталося зі мною і з Дженіс. Я думаю, що ситуація, в якій знаходиться Дженіс, — найскладніша з тих, у які я досі ставив будь-кого зі своїх персонажів (разом з Оленою Анаєю у "Шкірі, в якій я живу").
Можливо, цей фільм запалить і нову зірку. Це про 24-річну іспанку Мілену Сміт, яка зіграла Ану. За плечима у Мілени — модельний досвід і зйомки в іспанській драмі "Переступити межу". Торік на кінофестивалі у Венеції Мілена Сміт уже встигла закохати в себе модних критиків: на червоній доріжці дівчина з'явилася в ефектній атласній сукні Balmain, створеній Олів'є Рустеном спеціально для неї. Сукня була прикрашена 95 000 кристалів Swarovski.
"Я думаю, що вона стала у "Паралельних матерях" великим одкровенням, — каже Педро Альмодовар про Мілену Сміт. — Це її друга робота в кіно, і у всьому, що вона робить перед камерою, стільки правди… Дуже складно не зникнути, коли весь час поряд із тобою Пенелопа Крус, яка просто іскриться в образі Дженіс, проте Мілена — ідеальний контрапункт, її чистота й невинність підкреслюють темні сторони Дженіс. Я пророкую їй велике майбутнє".
Режисер Педро Альмодовар — один із головних феміністів у світовому кіно, і ця його позиція відбивається навіть у деталях. До прикладу, в тому, як одягнені героїні його фільмів, який вигляд вони мають. У стрічці "Паралельні матері" наголос в образах головних героїнь зроблено на міському стилі, щоб підкреслити їхню "нормальність" — і те, що таких героїнь насправді більше навколо, ніж нам здається.
Над костюмами у фільмі працювала художниця Паола Торрес, володарка премії "Гоя". Саме Торрес створювала стиль у найвідоміших стрічках Альмодовара — "Повернення", "Погане виховання", "Біль і слава". Мабуть, найсимволічніша річ у гардеробі Дженіс у виконанні Пенелопи Крус — це біла футболка Dior з написом "Ми всі повинні бути феміністками", яка стала вже культовим об'єктом. Фемінізм — важлива категорія для Дженіс, яку виростили мама й бабуся, і вона транслює це в тому числі й через одяг. В одній зі сцен героїня Пенелопи Крус з'являється також в образі Dior з колекції Осінь-Зима 2020-2021 — це двостороння куртка-бомбер із мериносової вовни.
Розкіш — саме це слово найточніше описує декорації у фільмах Альмодовара, хай то буде драма про старіючого режисера "Біль і слава", чи культовий фільм "Повернення", який занурює нас у сільський іспанський колорит. Над декораціями режисер працює зі своїм давнім другом Антсоном Гомесом, з яким вони створили вже 11 фільмів. Яскраві принти і кольори, візерунки, геометричні форми, мистецтво на стінах — усе це присутнє в кадрі в Альмодовара і допомагає нам зануритися в життя персонажів та відчувати себе буквально в одній кімнаті з ними. У "Паралельних матерях" акцент зроблено на яскравих деталях – це плитка, дерев'яні меблі, червоний колір, що відіграє важливу роль у творчості Альмодовара. Також, позаяк Дженіс фотографиня, у її будинку багато сучасного мистецтва — зокрема, в одній зі сцен ми бачимо в кадрі роботу культового фотографа Ірвінга Пенна.
