Користь чи шкода: як усі ми стали одержимими фітнесом
Зараз ми тренуємося більше, ніж будь-коли — пандемія змушує нас стежити за фізичною активністю ще уважніше. Але чи дійсно зацикленість на тренуваннях може завдати шкоди?
Photo: Alasdair McLellan / Art PartnerМи живемо в "епоху фітнесу", принаймні, так стверджує Юрген Марчукат у своїй книзі The Age of Fitness. І справді, попри те, що за останні 12 місяців ми зіткнулися з низкою обмежень щодо тренувань, фітнес-індустрія все одно сягнула рекордної вартості, що перевищує 100 мільярдів доларів. Займаємося ми онлайн-йогою під час обіду чи пізно ввечері, ми живемо в зацикленому на фітнесі суспільстві. Але зважаючи на зростання попиту на те, щоб не лише бути в формі, а й мати красиве тіло, чи правда, що наша одержимість фітнесом стає нездоровою?
За останні 20 років фітнес-індустрія пережила справжній бум. Зі слів Алекса Хокінса, старшого редактора зі стратегічного прогнозування в консалтинговій компанії The Future Laboratory, "зростання культури тренажерних залів і фітнес-клубів помітно прискорилося переважно тому, що споживачі стали більше піклуватися про своє здоров'я, але також і з тієї причини, що цей сектор дуже комерціалізований, як обов'язкова складова способу життя".
Раніше ми підтримували фізичну форму просто заради користі для здоров'я. Сьогодні ми займаємося фітнесом, не лише прагнучи до велнесу і саморозвитку, але і для підтримання певного способу життя з розкішним спортивним одягом та класними фітнес-заняттями. Хокінс також пов'язує затребуваність фітнесу з популярністю соціальних мереж, "де ідеали краси і тіла доведені до досконалості".
Природним чином пандемія посилила нашу одержимість фітнесом, адже загроза Covid-19 змушує багатьох з нас приділяти більше уваги своєму здоров'ю і загальному благополуччю. У 2020 році компанія Peloton, яка виробляє велосипеди люкс-сегменту, збільшила продажі на 172 відсотка, тоді як британський додаток для бігу Couch to 5K було завантажено понад мільйон разів. Кількість завантажених пробіжок і велосипедних поїздок у додатку Strava майже подвоїлася за останні 12 місяців. З огляду на те, що більшість видів дозвілля були недоступними через глобальні обмеження, фізична активність стала однією з небагатьох речей, яку ми могли вільно практикувати, тому таке зростання популярності активних занять цілком очікуване.
"Безумовно, під час пандемії наша культурна одержимість посилилася", — говорить доктор Надія Креддок з Центру досліджень зовнішнього вигляду. Саме по собі це не погане явище. "Звісно, вправи, рух, спорт і загальна фізична активність пов'язані з широким спектром переваг для нашого фізичного і психічного здоров'я, а також для нашого соціального життя і суспільства". Проте доктор Креддок зазначає, що необхідність підтримувати форму, особливо під час пандемії, коли фактично нічим більше зайнятися, насправді може призвести до негативних наслідків як для фізичного, так і для психічного здоров'я.
У своїй книзі Марчукат стверджує, що головна мета фітнесу сьогодні — "мати, формувати і підтримувати спортивне тіло". Але проблеми виникають, якщо зовнішній вигляд і хороша фізична підготовка сприймаються як щось єдине. "Зовнішній доказ спортивності тіла може вважатися важливішим, ніж хороша фізична форма", — продовжує він. Достатньо провести всього кілька хвилин в Instagram, щоб дізнатися, що спортивна зовнішність людини необов'язково відповідає її фізичним можливостям, а радше є всього лише оболонкою. І коли заняття фітнесом розглядаються як шлях для досягнення естетичного результату, це може обнулити функціональні переваги вправ, як пояснює доктор Креддок.
31-річна Емілі, яка постійно займалася спортом, сприйняла закриття тренажерних залів у період локдауну як складне випробування, тому записалася на онлайн-заняття фітнесом в Instagram. "Було чудово мати доступ до щоденних тренувань, — каже вона. — Я була натхненна виглядом тренера, і у вільний час почала стежити в Instagram за безліччю різних фітнес-авторитетів з приголомшливими тілами".
Емілі, мотивована бажанням мати такий же підтягнутий вигляд, як фітнес-гуру з Instagram, якого вона бачила у своїй стрічці, замість того, щоб зосередитися на вправах і своєму здоров'ї, швидко зациклилася на вправах, які насправді їй шкодили. "Гуляючи по дві години щодня і повторно переглядаючи відео з тренуваннями, я бачила результати на своєму тілі, які спочатку здавалися приголомшливими, але потім я відчула, що стаю більш критичною до свого зовнішнього вигляду і починаю ускладнювати свої цілі дедалі більше і більше". Але навіщо? Поза сумнівом, заняття фітнесом для естетичного результату — це всього лише ще один крок на шляху до досконалості. І чи зможе хтось точно сказати, коли її буде досягнуто?
Зі слів докторки Бріони Бемфорд, клінічної директорки Центру розладів харчової поведінки і вигляду тіла в Лондоні, нездорові стосунки з вправами — це коли "вони стають пріоритетними в порівнянні з іншими аспектами життя, такими як взаємини, різні заходи, робота чи фізичне здоров'я". Також, як показують дослідження, чим більше ви займаєтеся, тим вищий ризик розвитку залежності, особливо серед найбільш уразливих людей.
"Одержимість фізичною активністю може призвести не тільки до фізичного перенапруження тіла, але й до ментального і емоційного перенапруження", — говорить докторка Бемфорд, пояснюючи, що зацикленість на фітнесі може стати всепоглинаючою, а невиконання вправ здатне призвести до тривоги, поганого настрою, відчуття неадекватності і невдачі.
Індустрія фітнесу постійно розширюється і органічно інтегрується в наш спосіб життя, тому наша одержимість нікуди не подінеться. Отож, як ми можемо захистити себе від потрапляння в пастку нездорової зацикленості?
Доктор Креддок наполягає на тому, що заняття спортом не слід розглядати як вид покарання, і пропонує зосередитися на тих видах активності, які дарують радість. "Вам не варто слідувати останнім тенденціям фітнесу, не потрібно відстежувати кожен крок і точно не слід витрачати гроші, щоб пожинати плоди від занять спортом". Якщо ви не знаєте, з чого почати, доктор Креддок пропонує подумати про те, які активності вам подобалися в дитинстві: "Мені подобається думати про фізичну активність як про шанс бути дуркуватим і грайливим, а також про можливість повеселитися і завести друзів".
Для Марчуката усвідомлення призми, через яку ми сприймаємо наше культурне ставлення до фітнесу, є важливим першим кроком до переосмислення тієї ролі, яку він відіграє в нашому житті. Наступний крок — надихатися тими, кому вдалося не потрапити в пастку фітнесу. Марчукат вважає, що люди, менше схильні до впливу цього громадського тиску, вважаючи за краще полежати і розслабитися на канапі, прокладають шлях до нового виду опору. Так що, можливо, замість того, щоб знову поспішати в спортзал, варто приділити більше часу своїй внутрішній дитині — хай ітиметься хоч про радість, хоч про розслаблення — це найкорисніша протиотрута від минулого року ізоляції.
Текст: Clementine Prendergast
За матеріалами vogue.co.uk
