Я подумаю про це завтра: вагітність у 30+
Все більше жінок відкладають материнство на потім. З погляду фізіології — треба встигнути до 30. Що важливо знати тим, хто не готовий пожертвувати кар’єрою і соціальним життям заради дитини?
Фото: Fernando Gómez. Модель: Tatiana KorsakovaТекст: Олександра Камінська
Коли стало відомо, що Меган Маркл виходить заміж, громадськість немов сказилася. "Як вона планує народжувати в такому віці?" — запитання, яке найбільше турбувало обивателів. І це при тому, що нині приблизно половина британок народжує у віці близько 39. Я молодша від герцогині на 2,5 роки, але й мені стало не по собі. Я кинулася вивчати предмет: коли все-таки не пізно, і чому. Зовсім скоро герцогиня Сассекська стане матір’ю. Мені трохи ніяково оголошувати про свою вагітність у Vogue, але що поробиш, якщо не натяки родичів, не ввічливі запитання лікаря, а робота над цим матеріалом стала тією рушійною силою, яка спонукала мене до рішучих дій (у день публікації цього матеріалу стало відомо, що Олександра Камінська народила доньку. Вітаємо! – Ред.).
На щастя, замість терміна "стара діва" сьогодні використовують нейтральне advanced maternal age (граничний дітородний вік). Строгих меж немає, але лікарі вважають таким період з 35 до 49 років. Межі розмиті, оскільки кожен випадок – унікальний. Жоден лікар не передбачить, як саме і в якому віці у жінки почнеться менопауза, скільки збережеться яйцеклітин, як швидко вона зможе зачати. Фертильність прив’язана до генетичної спадщини жінки, способу життя, стану здоров’я і навіть кількості стресів.
У мої 34 роки це здається новою версією політкоректності. Так, я ні за що не повернулася б на 10 років назад з драмами, безлімітною текілою й вечірками до ранку, після яких з легкістю повертаєшся в офіс, без жодної думки про шкоду для яйцеклітин — навіщо, ще є час. Між іншим, я використовувала його змістовно: познайомилася із собою, навчилася справлятися зі стресами й виростила список регалій у linkedin, полюбила спорт і правильне харчування, але чи зможу я нівелювати ефект від всіх пройдених експериментів і стати матір’ю?
Головний репродуктолог клініки "Альтернатива", Любов Михайлишин, яка народила первістка у 31, запевняє, що проблема зачаття у віці 35+ – не така страшна, як її малюють. Так, частково лікарі хотіли б привернути увагу до більш раннього народження просто тому, що кількість зовнішніх чинників, що впливають на тіло й психоемоційний стан, зазвичай зростає. Але організм, за умови дбайливого й уважного до нього ставлення, непогано справляється.
У 35 років ситуація стає потенційно проблемною, тільки якщо вагітність не настає після року спроб (у 38 цей термін скорочується до півроку, у 41 — до трьох місяців). Михайлишин, репродуктолог з 86% успішних кейсів, каже, що головну роль все ж відіграє не вік, а мінімум стресу, здоровий спосіб життя й турбота про себе. До того ж корисно знати, що українські фахівці володіють найсучаснішими репродуктивними технологіями.
Віталій Радько, лікар клініки "Мати і Дитя", кандидат медичних наук, стверджує, що найбільш безпечний з погляду здоров’я вік для народження — до 32. Здатність зачати залежить від кількох чинників, перший з який – оваріальний резерв (тобто наявність в яєчниках здорових яйцеклітин). Вони закладаються ще коли поки майбутня дівчинка перебуває в утробі матері. Стартова кількість — приблизно 400 тисяч. Що старша жінка, то менше в неї яйцеклітин, а якість тих, що залишаються, погіршується у зв’язку з віковими мутаціями й "поломками". Різке падіння оваріального резерву, а відповідно й здатності до зачаття, відбувається у 35. Після 40 років залишається всього близько 10% здорових яйцеклітин, після 42 років — близько 1%.
Тому тверезо оцінити шанси на відкладене материнство допоможе аналіз оваріального резерву. А підвищити їх — замороження яйцеклітин. В Україні з кріоконсервацією (а заодно з найактуальнішими стратегіями в репродуктивній медицині) працює безліч клінік. Радько радить зважуватися на довгострокове планування якомога раніше: наприклад, у 28. Тоді можна буде вагітніти і в 40, але дитина буде зачата з використанням "28-річного" генетичного матеріалу. Серед моїх знайомих не знайшлося тих, хто таку можливість реалізував, — проте варто було написати пост у Facebook, як у повідомленнях посипалися запитання: скільки коштує, чи надійно, чи доступно в Україні. У науковій онлайн-спільноті ізраїльські репродуктологи підтвердили: технологію замороження й подальшого "пожвавлення" яйцеклітин і навіть ембріонів активно практикують.
Багато хто вважає, що прийомом оральних контрацептивів можна зберегти репродуктивний потенціал. Ксенія Хажиленко, завідувач Центру лікування невиношування вагітності клініки ISIDA, член Європейської асоціації ендокринної гінекології, каже: це міф. "Кожного місяця дозріває лише одна яйцеклітина, яка дає можливість зачаття. Водночас близько 1000 незрілих яйцеклітин у дрібних фолікулах гинуть. Тому придушення овуляції "рятує" 1 яйцеклітину за цикл, але частка 999 залишається незмінною. Тож запобігти "витрачанню яйцеклітин" не вдасться. Правда, тривалий прийом КОК допомагає запобігти раку яєчників, що неоціненно для здоров’я взагалі.
Олена Олександрівна Молчанова, лікар акушер-гінеколог вищої категорії клініки "Надія", говорить, що гінекологічні проблеми (гормональний дисбаланс, ендометріоз, запальні захворювання, непрохідність маткових труб) знижують шанси завагітніти. З віком проявляються хвороби нирок, серця, цукровий діабет і т. д., збільшується ризик невиношування й ускладнень під час пологів.
У групі ризику — курці і люди із зайвою вагою з ІМТ від 32 і вище. Ще один чинник, здатний спричинити проблеми із зачаттям, — стрес. І тут річ ось у чому. У разі стресу зачаття не відбувається, тому що виробляти потомство в небезпечний час — не дуже вдала стратегія в межах еволюції. Якщо до цього додати недостатній сон і малорухливий спосіб життя, то до 35 років жінка накопичує серйозний негативний фон, який знижує шанси легко й швидко зачати дитину.
Всім тим, хто переймається кар’єрою, подорожами, особистісним ростом, загалом усім, у кого "є справи нагальніші", важливо пройти консультацію в репродуктолога й визначити стратегію на найближчі роки. Особисто мені інформація про ризики допомогла поговорити із чоловіком й ухвалити рішення про початок активних спроб. Я логічно подумала, що якщо все відбувається не так швидко й може ускладнюватися проблемами зі здоров'ям, — краще дізнатися про можливі проблеми раніше, щоб долучити гормональну терапію, ЕКО, всиновлення. До всіх варіантів ми із чоловіком ставимося спокійно, хоч я й припускала, що важко перенесла б неприємні новини — на жаль, частина знайомих мені дівчат 30—40 років вже витратила безліч сил, часу й ресурсів на спроби.
Мені пощастило: я завагітніла майже відразу, хоча після тривалих років запобігання й усього почутого від фахівців ми були готові щонайменше до року спроб. Але зачати — не єдине завдання майбутньої матері. Важливо виносити й народити здорову дитину. Генетик Ілана Галперін зі Стенфордської клініки застерігає, що старша мати, то вищий ризик хромосомних порушень у плода. Але правда в тому, що в 35 років він зовсім не набагато вищий, ніж у 34, а в 34 — лише трохи вищий, ніж у 33.
Є ще дещо, про що рідко попереджають лікарі. Те, із чим я стикнулася особисто і що щиро лякає, коли ти вже вагітна. По-перше, вакцинація. Цілий спектр вакцин, обов’язкових у дитинстві, втрачає свою силу до 30. І я страшенно шкодую, що виявила дуже низькі показники антитіл до кору на четвертому місяці. Залишалося тільки обмежувати спілкування з натовпами, де частенько можна зустріти хворих: все-таки соціальна відповідальність у нашій країні в таких питаннях мізерно низька.
По-друге, лікування хронічних та інфекційних захворювань. Я ретельно стежу за здоров’ям останні років п’ять, тому нічого нового вагітність мені не підкинула. Але ніхто з лікарів не повідомив, що зі зниженням імунітету (а це прямий наслідок вагітності, коли організм ставить у пріоритет життя й розвиток майбутньої дитини) прокинуться всі хронічні й невилікувані захворювання. Проблеми з органами малого таза й зовсім можуть вплинути на виношування. Труднощі з органами шлунково-кишкового тракту можуть перешкоджати травленню й засвоєнню всього потрібного маленькому новому життю. Особливо коли прогестерон неминуче вносить корективи в уповільнення травних процесів, а дедалі більша матка буквально зрушує кишківник і органи черевної порожнини. Мені "пощастило" мати справу з хронічним гастритом і невеликим загостренням астми. Все це, на щастя, коригується дієтою, фітопрепаратами й найдрібнішими дозами протиастматичного інгалятора.
По-третє, стоматологія й дрібниці на зразок ГРВІ та головного болю. На весь час вагітності під заборону потрапляє 90% ліків. Банальний парацетамол спричинює відхилення в розвитку плода й навіть смертність. Перший список ліків від лікарів для мене містив тільки Еспумізан і Ношпу. На 13-му тижні я лікувала карієс без наркозу — і нікому цього не порекомендую.
По-четверте, нездужання й занепад сил. Ще ніколи з таким розумінням я не дивилася на фото Емі Шумер з лікарняної палати, з крапельницею від токсикозу. На щастя, неконтрольованої блювоти з показанням до госпіталізації в мене не сталося, але відпустка на Сицилії була затьмарена неможливістю їсти більшу частину звичної їжі, а від спеки нудота тільки росла. Я більше не могла гуляти годинами, а на п’ятому місяці після неспішної двогодинної прогулянки в парку мені потрібно прилягти хоча б на годину. Це здається не таким вже складним, але тим, хто звик жити в швидкому темпі, встигати на льоту й працювати по 14 годин "бо подобається", доведеться звикати до нової версії себе. Ніколи б не подумала, що припис від лікаря "частіше відпочивати" й "лежати з піднятими ногами після прогулянки" виявляться такими складними.
По-п’яте, обмеження в їжі. Про хамон, стейк просмажування rare/medium, устриці, креветки гриль і суші довелося забути. За часів засилля яєць-пашот звичайну яєчню доводиться просити пересмажувати щонайменше двічі. Простіше снідати вдома, серйозно.
Нарешті, упродовж вагітності жоден лікар не передбачить, чи буде токсикоз, яка хвороба загостриться, чи з’явиться пігментація, і чи набрякатимуть ноги. Мені здається, що звичка до ЗСЖ все-таки допомагає впоратися з несподіваними труднощами й багато що контролювати. Наприклад, напади переїдання — з онлайн-лекції про харчування для вагітних на coursera я дізналася, що до раціону досить додати 300 ккал у день на другому триместрі й 450 – на третьому. Але якщо немає звички балансувати нутрієнти й стежити за їжею, є високий шанс безконтрольно їсти зайве. А дитині потрібні складні вуглеводи — для енергії, і білки — для зростання. А ще омега-3, яка допомагає розвиватися мозку, і фолієва кислота. Дивом я почала приймати її за три місяці до зачаття.
Звичка до руху допомагає не сидіти на місці, та й невропатолог підтвердила: звиклий до спорту організм має отримувати навантаження. На власному тілі я переконалася, як багато втіхи приносить повернення до спорту в другому триместрі й наскільки легше з ним переносити дискомфорт від матки, що росте, м’язів і зв’язок, що тягнуться. Так, тренування стали повільнішими і список вправ змінився — але рівень задоволення від плавних силових і йоги для вагітних зашкалює.
Мені пощастило успішно пройти два скринінги (перевірення на відхилення в розвитку плода на 10—12 і 14—16 тижнях); я без ускладнень перенесла ГРВІ й загалом зберегла працездатність. Вік і пов’язані з ним нюанси трапляються, але я сильніша завдяки спорту й харчуванню. Мені комфортно переносити вагітність, щоранку медитувати, щоб знизити тривожність і стрес. Я пропрацювала безліч особистих і сімейних криз, тому вимагати від чоловіка трюфелі о 03:00 ночі мені ні до чого. Я можу турбувати лікаря, якщо є запитання, адже ведення вагітності — справа, у якій зацікавлені всі учасники. До речі, свій лікар, який уміє запевнити в тому, що все гаразд, заспокоїти й з усмішкою відповісти на всі запитання, що турбують, — чи не найважливіше в житті вагітної. І байдуже, скільки майбутній матері років.
