Міфи і правда про ботокс
З одного боку, ін'єкції препаратів на основі нейротоксинів стали такими ж звичними, як масаж. З іншого – навколо ін'єкцій витає неймовірна кількість міфів. Їх коментує експерт з ін'єкцій, лікар-дерматокосметолог Андрій Ваганов-Дашков.
З рухливими мімічними м'язами, активність яких і блокують за допомогою нейротоксину, нічого страшного від ін'єкцій не відбувається. Вони майже повністю відновлюються, коли дія нейротоксину закінчується (це може статися через три місяці і через рік – все залежить від неврологічних особливостей пацієнта і від дози препарату).
Що стосується великих, потужних скелетних м'язів, тут все трохи інакше. Ін'єкції в жувальний м'яз masseter, який починається від виличної дуги і кріпиться до зовнішнього кута нижньої щелепи, призводять до часткового його зменшення, атрофії. Цей ефект лікарі використовують, якщо пацієнт із широким, "азіатським" обличчям хоче звузити його овал.
Є поширена помилкова гадка про те, що якщо постійно вводити в організм отруту, можна отримати непередбачувані наслідки. Поспішаю розвіяти цей міф: ботокс і його "однокласники" – найбільш вивчені ін'єкційні препарати в світі. В Україні зареєстровано чотири токсини різних виробників: Америка, Франція, Німеччина і Південна Корея. Всі вони дуже високої якості, приблизно однакові за своєю дією, прекрасно вивчені. Зараз постає питання про те, щоби розширити застосування нейротоксинів в медичній практиці. Так, кривошию і блефороспазм ними лікують вже давно. Гіпергідроз, вугрову хворобу, розацеа – з усіма цими проблемами здатні впоратися нейротоксини. Зараз практикують лікування чоловічої алопеції токсином. Він пригнічує 5-альфа редуктазу, завдяки чому волосся починає рости. У Кореї ним лікують сколіотичну хворобу. Ринок препаратів продовжує розширюватися разом з цариною їхнього застосування. До речі, з минулої весни дозволили вводити нейротоксини вагітним і тим, хто годує немовля.
Звикання, або, висловлюючись медичною мовою, резистентність до препаратів може виникнути тільки в одному випадку – коли люди постійно і безперервно мікродозами вводять препарат. Все-таки нейротоксин – це отрута, і організм може виробити до нього опірність. Але якщо робити ін'єкції за графіком, не частіше, ніж раз на пів року, то нейротоксини звикання не викличуть. У мене є пацієнти, які вже 10 років роблять ін'єкції, і ніякого звикання. Власне, я сам колю ботокс з 30 років. Зараз мені 42, я перейшов на меншу дозу, і колю всього раз на рік. І все в порядку.
Є поширений міф про те, що тим, хто робив ін'єкції нейротоксинів, потім особливо небезпечно захворіти на ботулізм – мовляв, тоді протиотрута не подіє. Але правда така: якщо людина перехворіла на ботулізм, ін'єкції не спрацюють. А не навпаки.
Загалом це правда. Але давайте розставимо акценти. Щоби нейротоксини нашкодили, потрібна гігантська наддоза. Щоб вбити препаратом мишу, треба ввести їй близько 30-40 флаконів. П'ятирічним дітям вводять по два флакони, щоби лікувати ДЦП. Токсичного навантаження на організм не відбувається. В середньому монодоза нейротоксину для однієї людини – 50 одиниць або один флакон.
Багато хто радісно поширює міф про те, що виробники подбали про пацієнтів і почали випускати "розведені" версії своїх препаратів зі слабкою концентрацією. Мовляв, тепер просто неможливо заблокувати міміку, яким би недосвідченим не був лікар. На жаль, від лікаря все ще залежить багато. Хоча би тому, що концентрація препаратів не змінилася, просто з'являються нові техніки введення. Саме від них залежить, наскільки живою і природною залишиться міміка. До речі, не всім потрібно зберігати жвавість: політики просять "Frozen", повністю знерухомлене обличчя, щоби приховати емоції.
Безумовно, ін'єкції нейротоксинів стали звичними, як очищення обличчя. І багато хто впевнений: можна звертатися до косметолога. Все-таки ні. Краще довірити ін'єкції дерматологові або пластичному хірургові. Хоча би тому, що лікарі здатні зібрати і оцінити анамнез, виявити протипоказання і так далі. Якщо ін'єкції потрібні для лікування головного болю, напруги, то з таким запитом треба йти до невропатолога. Ну і не можна забувати, що нейротоксини – це отрута, хоч і в мікродозах, і треба розуміти, куди і скільки колоти. Постійно змінюються дозування, техніки і точки введення. Зараз ми колимо зовсім інакше, ніж, наприклад, 10 років тому, застосовуємо авторські методики різних лікарів. Наприклад, якщо колоти м'яз фронталіс в техніці мікроін'єкцій (більше проколів, менше дозування), препарат розподілиться краще, і міміка залишиться природною, просто стане менш активною.
Компенсаторна міміка в будь-якому випадку виникне, просто буде не такою активною. Дія ін'єкцій нейротоксину направлена на те, щоби відучити людину від певних гримас, позбавити звички кривитися – наприклад, супити брови. Це дасть м'язам "відпочити" і дозволить знайти новий мімічний патерн, без надмірних гримас.
Але треба знати, що існує і компенсаторне напруження м'язів, яке виникає поза всяким зв'язком з ін'єкціями. У тих, хто неправильно качає прес і намагається "дотиснути" його, включаючи все тіло, часто перенапружується platysma-підшкірний м'яз, що починається в межах ребер і закінчується в межах щелепи. З розвитком платізми з'являються тяжі, псується овал обличчя, сповзають куточки губ, а ділянка під підборіддям стає масивною. До речі, ін'єкціями можна повернути підборіддю красиві обриси.
Insyagram: @vogueua_beauty
