Екологічна катастрофа: що це означає і як їй запобігти
Як зрозуміти, що відбувається насправді, і чому сортування сміття має ґрунтуватися на усвідомленні реальної проблеми. Vogue.ua проаналізував події, пов'язані з глобальним потеплінням, і постарався знайти зрозумілі відповіді на запитання, які ми повинні ставити одне одному частіше.
Якщо озирнутися назад, то вже майже десять років поспіль точаться розмови про стрімкий розвиток глобального потепління, яке не обіцяє нічого доброго ні навколишньому світу з його флорою і фауною, ані людині, яка вважає себе головним мешканцем планети. Добре, що ми нарешті почали змінювати якість нашого життя в бік усвідомленості. Погано, що ми не зробили цього раніше.
Про наближення екологічної катастрофи зараз говорять якщо не всі, то багато хто. Сімнадцятирічна Грета Тунберг ще в свої п'ятнадцять звернула увагу всього світу на проблему глобального потепління і кризу, з якою зрештою зіткнеться людство. Доми моди почали шукати нові способи, щоб зробити виготовлення своїх виробів безвідходним, стійким, здоровим. Сприйняття глобального потепління плавно вийшло з площини тренда, ставши частиною життя, з якою ми поки що тільки знайомимося.
Одним з останніх соціальних проєктів з творчим посилом стала інсталяція годинника в Манхеттені в Нью-Йорку. Художники Ген Голан і Ендрю Бойд установили на Юніон-сквер таймер, згідно з яким, до незворотної екологічної катастрофи залишилося сім років. Згідно з науковими дослідженнями, катастрофа настане, коли потепління перевищить 1,5° C.
Найочевиднішим наслідком підвищення температури є танення льодовиків. Особливо тих, стан яких практично не змінювався упродовж сотень років. Звичайні люди (більшість із нас) не здатні встежити за зміною їхньої форми, зміщенням, збільшенням рівня води і зміною погоди, тому що ці процеси здаються повільними, але є швидкими порівняно з тим, якими вони були ще 50-100 років тому. Іншими словами, у більшості з нас просто недостатньо компетенцій для усвідомлення всієї серйозності того, що відбувається, тому про танення льодовиків ми дізнаємося, коли їх неможливо врятувати. Напрошується запитання: чи поводилися б ми інакше, якби екологи звітували перед нами за кожен новий відталий міліметр? Залишається тільки здогадуватися.
Тоді як льодовики знаходяться далеко і говорять про них не так часто, втомлена природа через пожежі, дощі, потопи та урагани буквально кричить нам, що відкладати усвідомленість на потім уже запізно. У серпні на CNN вийшла замітка про те, що лісові пожежі швидше за все повернуться до Австралії з новою силою через глобальне потепління. Велика тихоокеанська сміттєва пляма становить уже близько 80 000 т пластику. Логічно, що сміття на поверхні води не пропускає світло в глибини океану, нагрівається і стає джерелом випарів, які вносять свою частку в глобальне потепління. Що відбувається з підводними мешканцями? Сумні речі, на які вони не заслуговують.
Екологічна катастрофа — це подія, що відбувається внаслідок природних явищ або діяльності людини і супроводжується згубними наслідками для всього живого. У 2005 році вчені говорили, що подібна катастрофа настане через 50 років. Зараз 2020 рік і до катастрофи залишилося 7 років. Здається, щось сильно пішло не так, а якщо все залишиться на своїх місцях, то, напевно, пандемія не буде найекстремальнішим періодом, у який ми живемо.
Що робити? Намагатися жити з думкою, що у світі, де ніхто нікому не винен, людина все ж в боржниках у природи, і цей борг краще почати віддавати негайно, без права на відстрочку. Вести екологічний спосіб життя складно спочатку і стає звичним через якийсь час. Про те, як почати і продовжити, ми писали тут. Здається, кожне невелике зусилля вплине на стан навколишнього середовища, навіть якщо до семи років додасться ще 24 години.