За що ми любимо Рафа Сімонса
Raf Simons, Jil Sander, Dior і Calvin Klein — чотири бренди, біля керма яких стояв Раф Сімонс. І кожен з них він своєю роботою наповнював новим життям і водночас змінював fashion-індустрію. У день народження дизайнера згадуємо його головні досягнення.
За те, що сьогодні ми знаємо Рафа Сімонса як одного з найкращих дизайнерів покоління, світ завдячує Вальтеру ван Бейрендонку. Уродженець крихітного бельгійського села, Сімонс міг зосередити свою творчість у сфері індустріального дизайну, який він вивчав у коледжі. З 1991 до 1993 року Раф був інтерном у студії вищезгаданого члена "антверпенської шістки". Разом із Вальтером Сімонс вирушив на Тиждень моди до Парижа, де першим побаченим показом початківця-дизайнера було цілком біле шоу Maison Martin Margiela. Цей показ так вразив Сімонса, що став переломним для нього та підштовхнув серйозно зайнятися дизайном одягу. Другим головним джерелом натхнення для Рафа стали речі Helmut Lang.
1995 року Раф Сімонс започаткував власний бренд чоловічого одягу і створює колекції донині, натхнений вуличною культурою і бунтарською естетикою. Його не цікавили бізнесмени і гламурна молодь нью-йоркських клубів. Визначальними джерелами натхнення були молоді люди, яких він зустрічав на вулицях, прості та з бездоганним почуттям стилю.
Він став одним із перших дизайнерів, хто впровадив елементи вуличного стилю в моду і вивів на паризькі подіуми. Одна з найсильніших колекцій Рафа Сімонса — весна-літо 2002, яка називається Woe Onto Those Who Spit on the Fear Generation... The Wind Will Blow It Back. Моделі в шарфах-балаклавах, повністю білих і червоних образах і футболках з гаслами босоніж ходили залами школи Lycée Stanislas з факелами в руках.
"Я думав, що ця колекція — кінець моєї кар'єри", — згадував пізніше Сімонс. Але все виявилося з точністю до навпаки — він продовжив змінювати індустрію. Раф один із перших об'єднав графічний дизайн і моду. Unknown Pleasures Joy Division — обкладинка альбому гурту авторства Пітера Севілла. Сімонс здивував усіх колекцією 2003 року на основі спеціально створених Севіллом ілюстрацій.
Раф — великий шанувальник мінімалізму, тільки в його інтерпретації стиль стає особливим. Виразні засоби Сімонса — лаконічні та прості, точні і зрозумілі, але його одяг ніколи не має нудного вигляду. У Jil Sander він перевернув цей стиль з ніг на голову, коли розбавив строгі силуети об'ємами, а стерильну палітру — яскравими енергійними барвами. Він зумів переосмислити імідж бренду, але залишився вірним його філософії.
2011 року Сімонс став креативним директором Dior, цю посаду він обійняв після Джона Гальяно. Саме робота в паризькому Домі зробила Сімонса одним з найбільш популярних дизайнерів нашого часу. Його епоха у французькому Домі моди виявилася відносно короткою, але дуже плідною. Бельгійський дизайнер задав новий креативний настрій в Dior. Свою першу кутюрну колекцію він створив за вісім тижнів, хоча зазвичай на таку роботу потрібно пів року. Під керівництвом Сімонса Dior почав тісно співпрацювати зі світом мистецтва. Саме з ним уперше амбасадором Дому стала темношкіра жінка — співачка Ріанна. Ці та безліч інших досягнень не залишилися поза увагою, але головним ключем до успіху все ж виявився яскравий талант дизайнера: його колекції допомогли підняти продаж аж на 34%.
Коли 2016 року Сімонса призначили креативним директором Calvin Klein, його першу колекцію очікували як нового сезону "Гри престолів". Зате очікування повністю виправдало себе — під пісню Бові This Is Not America на подіумі з'являлися моделі в актуальному одязі в мінімалістичному стилі — як у 1990-х. За два роки роботи в американському фешн-гіганті Сімонсу вдалося зробити бренд національним надбанням, але, хоч так і здавалося від самого початку, Раф і Calvin Klein парою не стали.
Сімонс — відомий критик модного бізнесу. Він не раз негативно висловлювався про рамки, якими великі компанії обмежують дизайнерів. Ще під час роботи в Dior він заявив, що мода стала занадто "попсовою": "Можливо, було краще, коли мода була чимось більш елітарним. Сьогодні висока мода доступна всім". Сімонс завжди без остраху транслював власне художнє бачення, а в тому ж Calvin Klein зовсім не обмежували і не стримували його творчих поривань. Однак цифри демонстрували падіння продажу, а Раф Сімонс, хоч як його любила модна громадськість, виявився дизайнером камерним, не для кожного.
[READ_ALSOholder=content_1;]