День вишиванки: старовинні сорочки українських модниць

16 травня 2019

Кожен третій четвер травня в Україні святкують День вишиванки – цього року він припав на 16 травня. Уже кілька років поспіль українці активно долучаються до флешмобу та приходять на роботу або навчання в вишиванці. На честь свята Vogue.ua зустрівся з трьома модними дівчатами, в яких у гардеробах збереглися старовинні вишиванки, і дізнався їх історію.

Ірина Ковальчук, Світлана Бевза та Марія Дідковська
Світлана Бевза, дизайнер

Цей комплект – вишита сорочка і камізелька – з'явився у мене в гардеробі близько п'яти років тому. Мені його подарував чоловік Володимир, і я з величезним тремтінням ставлюся до цих скарбів. Також у мене є ще крайка, але в цій зйомці вона не брала участі. Всі речі зроблені на початку ХХ століття і родом із Закарпатської області.

Світлана Бевза

Вишиванка для мене – це насамперед річ, яка асоціюється зі святом. Свою я одягаю традиційно на Різдво і Великдень. Я з величезною повагою ставлюся до українських ремісничих традицій, і той рівень якості, якому вони відповідають, мене, як дизайнера, щиро захоплює.

Моя сім'я з Києва, і мій дідусь із задоволенням ходив у вишиванці на роботу ще у радянський час. Він поєднував її з повсякденним піджаком, і я вважаю, що це справжнє українське надбання, а День вишиванки – чудовий привід ще раз показати всьому світові, яке багатство і культурна спадщина у нас є.

Ірина Ковальчук, івент-агентство Ultra-Promo

Я вважаю, що День вишиванки є дуже актуальним. Такі свята оберігають наше коріння. Коди, зашиті вручну в кожен виріб, несуть енергетику, яку неможливо передати нічим іншим: ніхто не вишивав з поганим настроєм. Я виросла у Львівській області та впевнена, що такі традиції треба берегти і передавати. У них – наша національна ідентичність.

Ірина Ковальчук

Майже вся моя колекція вишиванок – це роботи бабусі і прабабусі. Є навіть одна сорочка, яку я сама вишила в дитинстві: мені було тоді шість чи сім років. Мені подобалося повторювати те, що робили моя бабуся і прабабуся, і сестра бабусі, яка мене фактично виховала. Вона мене і навчила вишивати.

Я дуже люблю вишиванки Віти Кін, мені здається, що в них вкладена вся її душа. Коли вона зробила цю вишиванку – я в неї закохалася. Гадаю, що в ній поєднані мотиви різних країн світу, завдяки чому вона стає свого роду міжнародною і універсальною мовою спілкування.

Я часто ношу вишиванки – на дачі, на свята, на якісь заходи. Коли я стривожена і мені не дуже весело – я одягаю вишиванку, і стає спокійніше, покращується настрій, і якось краще живеться.

Марія Дідковська, ресторатор

Ця вишиванка належала моїй прабабусі, і цьогоріч їй виповнюється 104 роки. Прабабуся сама собі її вишила на весілля. Вона перейшла моїй бабусі, потім мамі, потім, після сестри, дісталася мені. Тому я її так ціную. У мене в колекції є сім нових і близько десяти старовинних сорочок. Всі вони різні, і кожна по-своєму гарна, але ця – особлива.

Марія Дідковська

Я говорю, і мене захоплюють емоції, адже раніше, коли вишивали, то нашивали собі з кожним стібком щастя, кохання, удачу. Тому я розумію, в чому цінність цієї речі – не стільки в її віці, скільки в тих думках і почуттях, які вклали в роботу. У мене з прабабусею були особливі стосунки. І її вишиванка – це як прямий зв'язок з нею.

Що стосується техніки і візерунка – моя сім'я родом з Полісся, а малюнки притаманні цьому регіону. Добре, що, незважаючи на поважний вік сорочки, дуже добре збереглися і колір ниток, і якість тканини. До того ж, я її дуже люблю і часто вдягаю. Це ритуальна і сакральна річ. Це складно пояснити, але я впевнена, що кожен зрозуміє, про що я.

вышиванка ·

Ще в розділі Персона

Популярне