Що читати в грудні 2020: нові книги про культуру
У традиційному книжковому огляді радимо, що варто почитати з нових видань про культуру в грудні. Цього разу — бестселер "Мистецтво бачити", книга про харківську школу фотографії та довгоочікуваний спільний проєкт письменника Сергія Жадана й художника Павла Макова.
Книга британського мистецтвознавця, яка вийшла в 1972 році й досі є однією з найпопулярніших книг про мистецтво. У чому її особливість? Берджер не береться розповідати про розвиток мистецтва від античності й до сьогодення та не порушує питань розвитку артринку. Натомість описує, як ми дивимося на мистецтво, що бачимо й чого водночас не помічаємо. У стислих есеях він пояснює вплив мистецтва на рекламу, чому для багатьох мистецтво є символом розкоші та чому в живописі так багато оголеного тіла. Книгу можна прочитати за кілька годин, а потім неодноразово перечитувати. А ще — взяти її із собою в музей і подивитися на мистецтво під іншим поглядом.
Перша велика текстова книга, присвячена видатному періоду українського мистецтва — харківській школі фотографії. Автор пропонує подивитися на три покоління харківської школи фотографії (від 1960-х до 2010-х) через концепт "експериментальної фотографії". До цієї школи належить Борис Михайлов, Євген Павлов, Роман П’ятков, Сергій Солонський, Сергій Братков. Монографія докладно описує появу легендарної артгрупи "Час", експерименти з плівкою та форматами, які й були тією самою "грою проти апарату". Книга адресована як тим, хто майже нічого не знає про харківську школу фотографії, так і тим, хто хоче заглибитися в питання. Дизайн розробила Уляна Биченкова, а в самій книзі багато світлин, які допоможуть ближче ознайомитися з методами харківської школи.
Якщо книг про сучасне українське мистецтво не так багато, то про українське кураторство ще менше. "Посібник куратора" — це пряма мова кураторів з різних інститутів і з різним досвідом. Посібник охоплює великі інститути, маленькі галереї, групові й персональні виставки, а також онлайн-формат. Куратори відповідають на запитання про цензуру, взаємодію з художниками, виклики з обмеженим бюджетом або простором. Лаконічні й зрозумілі тексти допоможуть розібратися зі станом кураторства й інститутів в Україні. І, можливо, відкриють вам нові імена художників і кураторів.
Сергій Жадан і Павло Маков — одні з найвідоміших мешканців Харкова. Вони обидва народилися не в Харкові, але місто впливає на них, як і вони на місто. Жадан і Маков тривалий час не були знайомі, хоча стежили за творчістю один одного. Вони кажуть, що давно мріяли про спільну книгу, а вдалося зробити її тільки цього року й завдяки сумі, яку зібрали на "Спільнокошті". "Постійне місце проживання" — це дві паралельні історії: поезія Жадана, починаючи з 90-х і до сьогодні, і твори Макова складаються в один наратив і водночас можуть існувати окремим життям. Це невелика ніжна книга без обкладинки, яка підкреслює крихкість людського існування. Дизайн створила 3ZStudio.
Каталоги Арсеналу вже давно мають вигляд окремих книг, які варто придбати для домашньої бібліотеки. Каталоги фіксують не тільки вигляд виставки, її драматургію, а й дають змогу ближче й докладніше розглянути роботи, а Мистецький арсенал ще й додає тексти та інтерв’ю, присвячені творчості художника. За стилем, дизайном і наповненням каталог з виставки Сагайдаковського продовжує лінію, присвячену великим персональним виставкам художників 90-х: Олександра Гнилицького, Кирила Проценка й Олега Голосія. Проєкт Андрія Сагайдаковського вирізняється своїм експериментальним характером — простір Арсеналу перетворився на тотальну інсталяцію, яку створив художник.
Текст: Оксана Семенік
