Фільм тижня: "Червоний горобець" Френсіса Лоренса
Американо-австрійський режисер Френсіс Лоренс, відомий стрічками "Костянтин", "Я легенда", "Води слонам!" та франшизою "Голодні ігри", пробує себе в новому жанрі – й знімає шпигунський трилер з Дженніфер Лоренс в головній ролі. "Горобці" – так називають спеціально підготовлених офіцерів російської розвідки, завдання яких – отримувати інформацію шляхом зваби. Одного з таких – тобто найкращого – й зіграла оскароносна акторка, яка задля зйомок у стрічці вирішила вперше оголитися. "Червоного горобця", що нині йде в українському прокаті, дивилася редактор Vogue.ua Марія Дачковська.
Домініка Єгорова (Дженніфер Лоренс) – колишня балерина Большого театру Росії, якій через травму доводиться покинути велику сцену. Для юної балерини це фактично вирок: допоки Домініка була примою, держава надавала їй помешкання й оплачувала догляд за хворою матір’ю. В скрутний момент у гру вступає рідний дядько героїні Іван Єгоров (Матіас Шонартс), котрий обіймає високу посаду в російській розвідці. Він не пропонує їй вихід, а фактично позбавляє вибору – так Домініка вирушає до засекреченої школи, де готують розвідників-горобців – їх навчають маніпулювати й спокушати, й звичайно ж іти на все заради "Рассеи-матушки".
Дженніфер Лоренс і Сергій ПолунінДомініка має вивідати особливо цінну інформацію – хто в російському уряді насправді працює на ЦРУ. Для цього вона має "встановити контакт" з американським агентом Натаніелем Нешем (Джоел Едгертон).
З історією у "Червоного горобця" все в порядку. Дівчина у скруті бореться за своє виживання; дядько-розвідник відправляє племінницю до пекла й поглядає на неї так, що розумієш – тут віє інцестом; й усе це на тлі абсолютної жорстокості й авторитарності російської держави, коли йдеться про її інтереси. Хоча Френсіс Лоренс і загорнув цю історію в красиву обгортку, її втілення не обійшлося без промахів. Що ж не так?
Матіас Шонартс і Дженніфер Лоренс"Червоний горобець" – стрічка цікава, та її точно не назвати глибокою. Здавалось би – шпигунський трилер – якої ж глибини тут очікувати. Та на цьому моменті починається найсумніше – трилера в "Горобці" якраз немає. Глядач фільму максимально відсторонений від героїв, тож навіть сцени з тортурами, як от зрізання шкіри, спостерігати доволі легко (порівняно легко, звичайно). Романтичний зв’язок між Єгоровою та Нешем зі стільця перед екраном практично невідчутний, й героїня Лоренс, яка завжди на один крок попереду всіх – на один крок попереду передовсім глядача. І це не той випадок, коли це добре. Стрічка позбавлена напруги. А який же трилер без напруги?
Дженніфер ЛоренсДженніфер ЛоренсРосійська реальність у фільмі радше нагадує типове сприйняття країни Голлівудом – подекуди це потрапляння в ціль, а подекуди – абсолютний промах. Продумані до деталей інтер’єри з пластиковими фруктами в корзинах і показовою розкішшю на тлі тотальної бідності й несмаку; Матіас Шонартс, зовні дуже подібний на Путіна; методи, використовувані російськими спецслужбами – усе це спрацювало би чудово, якби режисер приділив не менше уваги змістовому відтворенні російської реальності. Насправді для подібної теми навіть не потрібно гіпербол – достатньо максимально реалістично відтворити російське минуле та дійсне. Та це вимагає справжнього занурення. Гіпертрофована реальність в "Горобці" ж часто має неправильний вектор – так Матрьона й "інстраграми" створюють ефект комічного – не думаю, що Френсіс Лоренс розраховував саме на комічність. Якщо у фільмі зрізають шкіру, чорт забирай, навряд чи він має лишати по собі кумедний шлейф.
Дженніфер Лоренс і Шарлотта РемплінгДо речі, "Червоний горобець" знятий на основі однойменного роману Джейсона Метьюза – відставного офіцера ЦРУ, тобто реального екс-розвідника. Це мало би додавати стрічці переконливості. Чи додає?
