RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Які сигнали вказують на розлади харчової поведінки

16 листопада 2020

16 листопада — Міжнародний день боротьби з анорексією, яка з кожним роком стає дедалі поширенішою проблемою. «За нешкідливим бажанням скинути кілька кілограмів можуть ховатися невдоволені потреби, а гонитва за ідеальним тілом призводить до серйозних порушень харчової поведінки, небезпечних для фізичного і психічного здоров’я», — каже Ніколетта Єрусланова, психологиня, гештальт-терапевтка, фахівчиня з РХП.

Фото: архів Vogue

Ми живемо у світі, де формі тіла надають великого значення. Йому приписують такі сенси й властивості, яких насправді воно не має. У сучасному світі часто до нього ставляться як до аксесуара з нової колекції — чи способу зайняти вище місце в ієрархії, набути статусу, продемонструвати світові свій успіх, престиж, завзятість і красу. Показати, що не відстаєш від життя. Vogue.ua присвятив феномену кілька матеріалів: читайте їх тут і тут.

Тривога, пов’язана з вживанням їжі, у людей лише зростає. Деякі починають зациклюватися на своїй вазі, вона стає важливішою за все, що відбувається в житті, і точно важливішою за власне  здоров’я. Думка про набирання ваги викликає жах, а вина від зайвих калорій позбавляє спокою.

Найгірше, що люди, які страждають РХП, крім самої проблеми, отримують зневагу оточення, якому здається, що обмеження в харчуванні або неконтрольоване переїдання — це банальне безвілля. Та й самі люди з РХП, не усвідомлюючи, що з ними відбувається, починають вважати себе нікчемними й ледачими, нескінченно звинувачувати в бездіяльності.

Анорексія

Її діагностують, коли людина: 

  • Панічно боїться набрати вагу, навмисно обмежує себе в їжі, щоб схуднути.
  • Має порушене сприйняття власного тіла та не сприймає критично реальності.
  • Стрімко втрачає вагу — до небезпечних ознак.

Бути пильними варто тим, хто випробував безліч різних дієт, розуміється на калорійності продуктів, може на око визначити вагу кожного шматочка цілозернового хлібця (з’їденого, звісно, вранці) і їсть тільки суперкорисну й нежирну їжу. У зоні ризику ті, хто має список заборонених продуктів, порушити який означає загрузнути в почутті провини й огидних відчуттях, після чого настають спроби «скинути вагу» за допомогою різних ритуалів, голодування й фізичного навантаження. Зважуватися кілька разів на день і щоранку вимірювати свої параметри — обсесивна практика. Тим, кому страшно на саму думку про сімейне застілля, хто уникає посиденьок з друзями, які їдять «заборонену» їжу, теж варто обговорити ситуацію з фахівцем.

Тривожні маркери: 

  • Ви готуєте їжу для інших, але не їсте її самі.
  • Вас мучить безсоння через голодні спазми й думки про їжу, якої ви більше ніколи не спробуєте.
  • Ви розглядаєте себе в дзеркалі, особливо вранці на голодний шлунок, і відчуваєте втіху і гордість. 
  • Ви насолоджуєтеся контролем і відчуваєте владу над власним тілом.
Булімія

Її діагностують, коли людина: 

  • Неконтрольовано поглинає величезну кількість їжі, а потім звільняє шлунок.
  • Сфокусована тільки на власній вазі й формі тіла.
     

Зазвичай булімія настає після зриву з дієти або буває наслідком анорексії. Організм налаштований на виживання, він подає сигнали інтенсивного голоду, і якщо довго їх ігнорувати, він компенсуватиме дефіцит калорій і поживних елементів, що спровокує регулярні напади переїдання, які можуть закінчитися летальним наслідком.

Бути пильними варто тим, хто: 

  • Стурбований вагою і боїться погладшати. 
  • Має безліч обмежень в їжі. 
  • Періодично відчуває напади компульсивного переїдання.
  • Їсть на самоті, щоб оточення не було свідком переїдання.
  • Швидко, без жування, поглинає їжу доти, доки шлунок не буде набитий. 
  • Відчуває розпач, вину, ненависть до себе, після чого позбавляється спожитого за допомогою блювоти, проносного, інтенсивного спорту та іншої компенсаторної поведінки. 
  • Після очищення відчуває одночасно сором і полегшення, обіцяє собі, що це більше не повториться.
  • Після зриву планує посидіти на дієті, але відчуває новий напад переїдання. 

Компульсивне переїдання

Його діагностують, коли людина: 

  • Регулярно переїдає, втрачає контроль над кількістю їжі.
  • Відчуває сором, провину й відразу до себе, але не намагається гарячково позбутися спожитого. 
  • Має помітну зайву вагу або відчуває коливання ваги.
  • Відчуває напади, під час яких не може контролювати кількості їжі.
  • Відразу після них вибирає нову дієту, з якої знову зривається.

Бути пильними варто тим, хто:

  • Відчуває підвищений апетит без фізичного голоду. 
  • Може з’їсти торт, потім салямі, копчену сьомгу і запити какао.
  • Полюбляє їсти на самоті, бо соромно перед іншими людьми.
  • Здатний впоратися з власними емоціями тільки за допомогою їжі.
  • Обмежує соціальну активність через власну вагу.
  • Відчуває сильний стрес від неможливості регулювати переїдання.

Причини

Здебільшого порушення харчової поведінки трапляються тому, що людина переносить свої страждання чи переживання на власне тіло, спрямовує пригнічену агресію на себе. За бажанням «бути гарною» завжди ховається потреба в любові, визнанні, захисті. За відчуттям власної огрядності — страх відчуження, вразливість, втрата контролю тощо. Відносини з їжею показують відносини зі світом і собою. Якщо після прочитання матеріалу ви знайшли в себе якісь із цих проявів, варто негайно звернутися по допомогу до фахівця.

здорове харчування · здоров’я ·

Ще в розділі Догляд за тілом

Популярне