Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Неабияк пощастило: що таке бодіпозитив насправді

14 липня 2019

Об'ємні розкішні сідниці – головний тренд останніх сезонів, але Дарії Слободяник вони дісталися від природи.
 

Про те, що у мене красива попа, я дізналася досить рано – років у 13. Тоді поїхала в літній табір, де навколо раптом виявилося багато хлопців. «Попа!» – таке ніжне прізвисько дав мені один з них, брюнет Коля, який був на кілька років старшим за мене. Високий, усміхнений і галасливий, він був футболістом і грав у юнацькій збірній одеського «Чорноморця». Коля моїми формами щиро захоплювався – і ось тоді я зрозуміла, що мені дуже пощастило.

Гарною фігурою я завдячую генам: у всіх жінок у моїй родині красиві форми. Найрозкішніші – у бабусі по батьковій лінії. Вона була високою, ставною, видною. А крім того, сильною і впливовою: працювала суддею. Не знаю, чи давали їй колеги якісь прізвиська за її ефектні форми, але увагу на неї звертали завжди. Бабуся, щоправда, вважала, що жінку прикрашають не сідниці, а розум, тому своїми формами ніколи не користалася і мене до цього привчила. Але я завжди знала, що округла попа – це красиво, і з легким співчуттям дивилася на дівчат з пласкими сідницями. Мій чоловік називає це «попний снобізм» – каюсь, але нічого з собою не вдію.

Разом з широкими стегнами і округлими сідницями мені дісталася талія 63 сантиметри. Вузька талія і хороший прес – ідеальна компанія для широких стегон: якби була зайва вага, я б, напевно, зробила ліпосакцію. При цьому я не вважаю, що краса вимагає жертв. Я дуже люблю життя, біле сухе вино і просекко, пасту, різотто і власноруч приготований наполеон. Але життя жорстоке і несправедливе, тому разом з усім цим доводиться любити спорт і багато рухатися. І тут – спасибі тій самій бабусі. У дитинстві вона відвела мене на бально-спортивні танці, де я успішно займалася шість років, і прищепила любов до руху. Самба, румба, ча-ча-ча – що може бути кращим для попи, ніж темпераментні латиноамериканські танці? Відтоді, до речі, я вважаю, що у латиноамериканок найкрасивіші тіла на світі.

Разом зі зразковою талією і красивою попою в комплекті мені дістався целюліт. Довгі роки він був моїм болем: я постійно робила масажі, мастила, терла, скрабувала, обгорталася всім на світі – від грязей Мертвого моря до шоколаду. В рідній Одесі я збилася з ніг у пошуках потрібного масажиста. Бо при великій попі непружність – страшний гріх. Масаж допомагав, але ненадовго: через три місяці після повного курсу целюліт повертався. «Це особливість твоєї конституції, – казав мені чоловік-лікар. – Досить мучити масажистів: або змирися, або знайди спорт, який змусить твій підшкірний жир почуватися зайвим у твоєму тілі».

І я знайшла – йогу. Я прийшла на заняття з цікавості – це було модно і у всіх на вустах, але залишилася там надовго. Через рік не впізнала себе в дзеркалі: «Де целюліт?» Виявилося, він майже покинув мене – принаймні, через рік зменшився відсотків на сорок, і з кожним роком його стає все менше. Йога працює з так званими внутрішніми м'язами і завдяки цьому опрацьовує тіло дуже глибоко. Цього літа вперше за багато років я пропустила курс антицелюлітного масажу: просто зрозуміла, що у ньому немає потреби. Гроші на обгортання більше не витрачаю – вкладаю в йогу. У ванній стоять тільки кілька улюблених апельсинових скрабів від українських виробників – щоб потішити шкіру після напруженого тренування. Останнім часом від класичної йоги перейшла до аштанги – силового напрямку. Активно качаю м'язи преса і ноги – в передчутті, як все це гармоніюватиме з круглою попою.

«Криза попи» за 28 років у мене трапилася лише раз. Теж через йогу. Після двох років занять я зауважила навколо себе в залі сухорлявих дівчат, витягнутих, як струна, без всяких округлостей. Картину в дзеркалі, де відбивалися «висушені» йоги, псувала моя видатна попа. Я годинами працювала над собою: скручувалася в лотос, сідала на шпагат, закидала ногу за голову – загалом, вправлялася в гнучкості, але в дзеркалі залишалася все такою ж рельєфною. Я дивилася навколо, закипала і нервувала. Через кілька місяців мене все-таки відпустило: хтось у редакції вкотре говорив про тонкі ключиці нашого fashion-директора Юлі Пелипас, і я зрозуміла – у мене не буде таких ключиць ніколи. Зате буде красива попа – і йога мені потрібна зовсім не для того, щоб зробити її пласкою.

До речі, мій сьогоднішній тренер Оксана Сиваківська – її фанат. Я вперше потрапила до неї кілька років тому, потім пішла в інший йога-центр, а цього літа повернулася. «Ви у мене займалися раніше? Не пам'ятаю, – сказала Оксана при зустрічі. – А ні, згадала! – вигукнула вона, коли через кілька хвилин я стала боком. – Згадала за формами. Таке не забудеш!»

Мої форми досить вибагливі – у мене є обмеження в одязі. Наприклад, багато років не ношу міні, особливо вузькі: в короткій приталеній спідниці я – як героїня фільму «Інтердівчинка». Мої друзі – ніжні силуети new look і «дівочі» сукні з 1950-60-х: з акцентом на талії і спідницею, розкльошеною донизу. Люблю сукні-футляри і приталені сукні-светри до коліна – хоча моя мама завжди нервує, коли я їх купую: «Одягай тільки, коли йдеш кудись разом з чоловіком!» За вміння підкреслити вигин стегон і талію люблю LAKE: коли мені потрібно «пограти в жінку» і привернути до себе складного героя на інтерв'ю, я одягаю їхні сукні – завжди спрацьовує.

Щодо чоловіків, до речі, мама переживає даремно. Вулицями Києва ходить багато красивих жінок, тому на мої форми чоловіки не кидаються. Але зауважує їх кожен другий, хто зі мною знайомий. «Люблю, коли все красиво», – зітхає один музикант, коли я повертаюся до нього спиною. «Ефектна сукня», – каже художник. «Ви дуже гарні у профіль», – коментує ще хтось. «Твої форми – це від природи чи ти щось з собою зробила?» – якось намагався познайомитися зі мною бодібілдер в Одесі.

У моїй родині, до речі, також панує попоцентризм. Чоловік не дає мені забути, що попа – моя сильна сторона. Він добре пам'ятає, у чому я прийшла до нього на перше побачення: як виявилося, коричневі стретчеві штани, які я носила в 17 років, красиво облягали мої округлості. Коли ж зі мною стається напад паніки і я, збираючись кудись, раптом запитую: «А ззаду я не товста?» – то у відповідь чую обурене: «Ти що, як ти можеш так говорити?». Тоді я відчуваю, що образила найдорожче і найулюбленіше, що у нього є.

Мені імпонує американська фотомодель і фітнес-тренер Джен Селтер – «головна попа» в Instagram. У неї треноване тіло і 6 мільйонів читачів. Я цьому рада: хочу, щоб у світі було більше жінок з красивими сідницями. Я особисто на її сторінку не підписана: у мене в стрічці більше мистецтва і моди, але от чоловік за апетитною Селтер стежить.

Ще в розділі Фігура

Популярне