RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Все складно: чим небезпечні перманентний макіяж і тату

27 серпня 2020

Є думка, що хвиля моди на татуаж — наслідок дедалі швидших соціальних змін, «ліки» від швидкоплинності буття, прагнення мати хоч щось постійне у вирі змін. Але ось тіло, на відміну від душі, не завжди прихильне до малюнків на ньому. Реабілітують шкіру й виправляють наслідки тату й перманентного макіяжу сьогодні так само часто, як і проводять ці процедури. Про те, у яких випадках шкіра бунтує проти малюнків на тілі, чому це відбувається і що із цим робити — розповідає Тетяна Святенко, професорка, докторка медичних наук, експертка МОЗу зі спеціальності «Дерматологія».

Ріанна на обкладинці британського Vogue, травень 2020

Нещодавно до мене звернулася відома телеведуча зі скаргою на «вузлики» на облямівці губ — точкові сверблячі й кілкі ущільнення. П’ять років тому вона зробила перманентний макіяж губ — окреслила їхній контур, і всі ці роки жодного разу про це не пошкодувала. Але одного холодного зимового дня їй довелося дві години разом зі знімальною групою чекати на двадцятиградусному морозі на приїзд президента. Він запізнювався. А незабаром на губах з’явилися ці вузлуваті ущільнення, що не виходять за межі нанесення татуажу. Я поставила їй діагноз «тату-асоційована гранульома стороннього тіла» — реакція шкіри на потрапляння до неї барвника. Так відбувається, коли фагоцити — клітини імунної системи — вступають у реакцію з барвником для перманентного макіяжу, тканина розростається, трансформується в запалені сверблячі вузлики. Це може статися через 10—14 днів після процедури, а може й через кілька років. В історії з телеведучою тригером виявився тривалий вплив низької температури.

Мода на яскраві брови теж додала пацієнтів мені й моїм колегам. Типова історія: жінка робить перманентний макіяж брів, а через два-три місяці в зоні введення пігменту брови опухають, червоніють, з’являється свербіж, випадають волоски. Протиалергійні препарати не допомагають, топічні стероїди (гормональні креми) не діють. Для виключення деяких хвороб — саркоїдоза шкіри, червоного вовчака — таким пацієнтам призначають процедуру панч-біопсії, коли під місцевим знеболенням беруть зразок проблемної зони шкіри. Дослідження тканин жінки «з бровами» показало наявність безлічі гранульом і відкладень пігменту чорного кольору.

Проте гранульомні вузлики — не єдині ускладнення, які може спровокувати тату. Їхній список різноманітний: від фурункульозу й целюліту до гепатиту й алергічного дерматозу. Але гіперчутливість до барвників останнім часом виходить на перші позиції. Перш ніж віддатися в руки майстра татуажу, непогано було б з’ясувати, чим саме  фарбуватимуть вашу шкіру. Наприклад, до складу червоного барвника може входити сульфід ртуті (кіновар), здатний спровокувати контактно-алергічний дерматит і появу червоного плаского лишаю. Жовтий колір зазвичай дає сульфід кадмію, куркума, жовтий хром (суміш хромату свинцю й сульфіду свинцю), які під променями сонця часто спричинюють алергію. Зелений пігмент, який містить хром, фіолетовий з манганом у складі й блакитний на основі кобальту можуть стати причиною появи гранульом, фіолетових бляшок та ерозії шкіри (псевдолімфоматозної реакції). Всі ці неприємності — через брак системи менеджменту процедури й сертифікації препаратів для перманентного макіяжу.

Вивчаючи тему ускладнень після тату, вчені Московського медичного університету ім. М. І. Пирогова опитали студентів-медиків: для чого вони роблять малюнки на тілі. Як з’ясувалося, для більшості тату було нагадуванням про деякі романтичні або інші значущі події в житті, трохи менша частина опитаних означила в такий спосіб належність до певної соціальної чи релігійної групи, ще менша кількість респондентів намагалася за допомогою тату приховати якийсь косметичний дефект. Остання мета не завжди виправдовує засоби. Наприклад, один з моїх пацієнтів намагався за допомогою малюнка на шкірі заретушувати псоріазні бляшки на передпліччях рук, а отримав так званий феномен Кебнера — лущаві висипання у вигляді довгих ліній. Псоріаз, вітиліго та інші хвороби шкіри вважаються протипоказаннями для відвідування тату-салонів.

На жаль, не кожен, хто називає себе «майстром тату», знає, у кого на тілі малювати не можна, а його клієнти не знають і поготів. Це передусім люди із цукровим діабетом, алергією на метали і їхні сполуки, ті, хто вживає препарати, які розріджують кров, і ліки проти епілепсії, хворі на гострі вірусні й бактеріальні хвороби, жінки під час вагітності та лактації. До слова, за міжнародними стандартами, людям з татуажем тимчасово протипоказане донорство через зв’язок між тату й деякими інфекційними хворобами, що можуть передаватися під час переливання крові. Навіть, якщо тату не спричинило ніяких ускладнень.

Що ж робити, якщо замість краси після процедури тату на шкірі залишилися вузлики, ущільнення, подразнення та інші позначки, що не тішать ока. Сучасне лікування зазвичай містить комбінацію системних кортикостероїдів у малих дозах і лазеротерапію — застосування неодимового, олександритового або рубінового лазерів залежно від типу барвників. Результати, як правило, гарні. Мої пацієнтки — тележурналістка й «жінка з бровами» — позбулися гранульом і знову радіють своєму зображенню в дзеркалі. Я зовсім не супротивниця тату, але за усвідомлений підхід, до того ж за результатами досліджень на цю тему майже половина клієнтів салонів татуажу приходить вивести нашкірний малюнок упродовж десяти років після процедури.

здоров’я · Косметологія · тату · татуировки ·

Ще в розділі Б'юті-гід

Популярне